Рівні методологічних знань: Методологія — Вікіпедія

15. Сутність рівнів методології

Рівні
методологічних знань

У
структурі методологічного знання Е.Г.
Юдін виділяє чотири рівні: філософський,
загально-науковий, конкретно-науковий,
технологічний.

Зміст
вищої — філософського
рівня методології складають загальні
принципи пізнання і категоріальний
апарат науки в цілому.
Методологічні функції на цьому рівні
виконує вся система філософського
знання: філософські категорії, закони,
закономірності, підходи.

Другий
рівень — загально-наукова
методологія — представляє собою теоретичні
положення, які можна застосувати до
всіх або до більшості наукових дисциплін.

Третій
рівень — конкретно-наукова
методологія — це сукупність методів і
принципів, що застосовуються в тій чи
іншій науці.

Четвертий
рівень — технологічна
методологія
— складають методика і техніка дослідження,
тобто набір процедур, які забезпечують
отримання достовірного емпіричного
матеріалу і його первинну обробку. На
цьому рівні методологічне знання носить
чітко виражений нормативний характер.

Всі
рівні методології взаємопов’язані і
мають певне саморух. При цьому філософський
рівень виступає в якості загальної
методології та змістовного підстави
всякого методологічного знання.

16. Розкрийте сутність «наукової мови»

Природна
мова
має слабкості: багатозначність виразів;
нечітка логічна структура фраз, яка
приховує думка; обтяженість психологічними
асоціаціями. Приклади Рассела: «глухий»
— людина, стіна, тайга; «є» — включення в
клас, затвердження існування.

Науковий
мова має бути однозначною.
Тому існуючу змістовну мову науки треба
замінити формалізованою мовою, ідеальною
і логічно досконалою. Наприклад, мовою
математичної логіки. Вона повинна
нейтралізувати
слабкості
мови природньої. Основні елементи нової
мови — імена — прості символи, однозначно
відповідають певним об’єктам. Імена
об’єднуються в елементарні — атомарні
— пропозиції. А з них за допомогою логічних
зв’язок будуються більш складні —
молекулярні — пропозиції. Значення
істинності молекулярних пропозицій
зводяться до значень істинності атомарних
висловлювань, які, в свою чергу, задаються
чуттєвими указаніямі. Тобто атомарні
висловлювання посилаються безпосередньо
на реальність.

Переваги
наукової мови.

• Дозволяє
  виявити і фіксувати елементи думки,
  які в природній мові злиті.

• Сприяє
  економізації пропозицій — стислості,
  ємності, оперативності.

• Відкриває
  дорогу для побудови формалізованих
  аксіоматичних теорій, дозволяючи
  представити елементи думки у вигляді
  логічних кроків. У результаті виходить
  взаємно погоджена та прозора теорія.

• Науковий
  логічна мова — це скоріше недосяжний
  ідеал, до якого треба прагнути. Виявилися
  наступні особливості наукової мови.

• Змінюють
  один одного теорії часто дають різні
  визначення одного й того ж поняттю.

• Одне
  і те ж поняття може працювати в декількох
  дисциплінах, в кожній з яких складається
  своя традиція визначення цього
  понятія.якого методологічного знання.

17. Опишіть особливості підготовки і написання реферату

Реферат
— слово латинське, на українську дослівно
перекладається як написання повідомлення
або публічної доповіді. Найчастіше це
слово вживається для визначення
послідовного, переконливого й короткого
викладу або написання сутності
якого-небудь питання або теми
науково-практичного характеру.

Виклад
або опис сутності наукової праці,
виконаної самим автором, називається
авторефератом. Наприклад, автореферат
дисертації на змагання наукового ступеня
кандидата або доктори наук. Автореферат
— це послідовний і короткий виклад роботи
самого автора.

Написання
реферату розділяється на два періоди:

1.
Робота над текстом і оформленням
реферату.

2.
Підготовка реферату

1. Методологічне знання, його рівні та характерні риси

1. Методологічне знання, його рівні та характерні риси

Методологія — це вчення про методи, принципи, підходи до пізнання й перетворення світу, сукупність прийомів дослідження у будь-якій науці. Методологія є спеціальною формою рефлексії над науковим пізнанням, особливий тип усвідомлення науки. Сучасна методологія не обмежується вивченням методів і прийомів наукового пізнання й дослідження. Вона досліджує також підвалини, структуру і властивості наукового знання, його генезис і функціональні закономірності розвитку та трансформації. На рів­ні методології створюються умови визначення адекватної аксіології науки — системи критеріїв і оцінок наукової діяльності та її результатів, таких як істинність, об’єктивність, раціональність, ефективність, прагматизм тощо.

Однією з найактуальніших проблем сучасного етапу розвитку методологіїї науки є проблема виокремлення поряд з емпіричними та теоретичними рівнями ще й метатеоретичного рівня наукового пізнання. У сучасній філософії такі конструкції зустрічаються в методологічних концепціях Т. Куна, І. Лакатоса та інших філософів. Це в першу чергу такі поняття: «парадигма», «стиль мислення», «картина світу», «архетип наукового мислення».

Парадигма—інтегральна характеристикатієї чи тієїнауки в певну епоху. Вона включає, по-перше, символічні узагальнення (формалізовані компоненти теорії), по-друге, картину світу (модельні уявлення, образи об’єктів науки), по-третє, загальноприйняті в товаристві вчених методологічні вимоги й ціннісні орієнтації, по-четверте, поширені в науковій громаді зразки опису, пояснення, базисні приклади розв’язання конкретних наукових проблем.

Стиль мислення — певний історично конкретний тип мислення, який, будучи загальним для даної епохи, стійко виявляється в розвитку основних наукових напрямків та обумовлює деякі стандартні уявлення в метамовних контекстах усіх фундаментальних теорій.

Картина світу — це сукупність загальних уявлень про структуру того чи того фрагмента об’єктивної реальності.

Архетип теоретичного мислення — сукупність принципів, які на конкретному історичному етапі розвитку науки задають певний спосіб теоретичної діяльності для пояснення явищ, визначають вибір засобів цієї діяльності, відбір її кінцевих результатів, певне бачення світу.

Методологічний інструментарій науки складається з трьох засадничих рівнів методології: філософського, загальнонаукового, спеціально-наукового.

Найзагальніший, метанауковий характер має філософська методологія. Історія філософії фіксує два протилежних методологічних підходи до створення філософських систем пізнання і розуміння системи «Людина — Світ» — діалектику і метафізику. Існує багато модифікацій метафізики (механіцизм, редукціонізм тощо) і діалектики (стихійна, ідеалістична, матеріалістична, негативна та ін.). Конкретизацією діалектики загальнонаукового рівня можна назвати системно-структурний підхід, синергізм, принципи невизначеності й доповнення, критичний раціоналізм і т. д.

Методологію другого рівня пов’язують із загальнонауковимиметодами пізнання: моделюванням, системно-структурним аналізом, формалізацією, абстрагуванням, індукцією, дедукцією, ана­логією.

Методологія третього рівня в нашому випадку спирається на теорію (теорія ноосферогенезу, глобальний закон внутрішньої компресії економіки, закони суспільної інтеграції, глобальної безпеки тощо) і спеціальні методи глобалістики (екстраполяція, глобальне моделювання, факторний аналіз тощо).

Поняття методології

Поняття методології. Методологія як вчення про метод. Філософія як методологія. Методологія як система методів. Ієрархія методів у системі методології.

Методологія (від грецьк. methodos — шлях дослідження чи пізнання; logos — вчення) — це, по-перше — систематизована сукупність підходів, способів, методів, прийомів та процедур, що застосовуються в процесі наукового пізнання та практичної діяльності для досягнення наперед визначеної мети. Такою метою в науковому пізнанні є отримання істинного знання або побудова наукової теорії та її логічного обґрунтування, досягнення певного ефекту в експерименті чи спостереженні тощо. Практична діяльність може спрямовуватися на створення бажаного матеріального чи ідеального об’єкта, певної реальності, на потрібну спрямованість об’єктивного процесу, функціонування матеріальної системи чи її цілеспрямоване трансформування тощо. По-друге методологія — це галузь теоретичних знань, уявлень про сутність, форми, закони, порядок та умови застосування підходів, способів, методів, прийомів і процедур у процесі наукового пізнання та практичної діяльності.

Осмислюючи теоретичний і соціокультурний досвід, методологія розробляє загальні принципи створення нових пізнавальних засобів. 

Основним об’єктом вивчення методології є метод, його сутність і сфера функціонування, структура, взаємодія з іншими методами й елементами пізнавального інструментарію та відповідність характеру досліджуваного об’єкта і його зв’язок з пізнавальною метою чи цілями практичної діяльності.

Методологія ставить перед собою завдання з’ясувати умови перетворення позитивних наукових знань про дійсність у метод подальшого пізнання цієї реальності, виявити ефективність і межі його продуктивного застосування. Важливим і принциповим для методології є обґрунтування положення про метод як систему, його складність і багатогранність змісту, що включає в себе знання різноякісних характеристик і множинність рівнів — від принципів філософського значення до безпосередніх наукових знань про конкретний об’єкт. Це зумовлює закономірність розгортання методу в систему в процесі його теоретичного й практичного функціонування.

Методологія розробляє типологію методів. Відповідно до цього структурується саме методологічне знання. Вченням про метод взагалі та філософський метод зокрема виступає філософська методологія. Філософський метод, розгортаючись у систему, вбирає в себе основний зміст філософського знання. Тому філософська методологія в інструментальному значенні збігається з філософією. Оскільки сфера філософії включає в себе різноманітні філософські системи й течії, то й філософська методологія являє собою множину методологічних програм, у яких вирізняються своєрідні методологічні системи. Жодна з існуючих філософських методологій не може набувати ролі абсолютного пізнавального інструментарію. Кожна з них має сенс і стає продуктивною лише в межах предметної галузі, окресленої її основоположними принципами. Намагання надати тій чи іншій ме-тодології універсального пізнавального засобу завдає шкоди і науці, й самій методологічній теорії. Дослідники у своїх методологічних орієнтаціях дотримуються принципу методологічного плюралізму.

Як систематизоване вчення про метод методологія виникла ще в епоху Нового часу, зокрема у філософії Ф. Бекона та Р. Декарта. Вагомий внесок у розвиток філософської методології зробили Сократ, Платон, Арістотель, Спіноза, Лейбніц, Кант, Гегель, Маркс, Мах, Пуанкаре, Гуссерль, Поппер, Копнін та інші.

Завданням методології було і є дослідження пізнавальної діяльності, що здійснюється у різних галузях науки, виявляє загальні закономірності функціонування й розвитку наукового мислення, розробляє загальнонаукові методи пізнання. Вважалося, що методологія досягла своєї вершини у формі марксистської (діалектико-матеріалістичної) методології. В ній порушувалась і вирішувалась вся сукупність логіко-гносеологічних та інших проблем. Та час показав, що претендувати на абсолютну істину вона не може, хоча й значна частина її положень «працює» й сьогодні.

Спираючись на загальнонаукові методи, кожна конкретна наука розробляє власну методологію, яка проявляється, зокрема, у сфері окремих методик. Щодо них філософська методологія є загальною теорією методів.

^ Методолога (методологію) завжди цікавить не безпосереднє відношення суб’єкта до об’єктивної реальності (природи, суспільства), а до теоретичної, духовної конструкції, що відображає цю природну й соціальну дійсність. Образно кажучи, методологія розпочинається з того, чим закінчується теоретична діяльність. Тому не сама навколишня дійсність, а теорія про цю дійсність є об’єктом дослідження методології. Отже, методологія прагне дати відповідь не на те, що є цей об’єкт, а як він є? Ще І. Кант запитував, як можлива математика? Як можливе природознавство? Що необхідно взяти (засоби, прийоми, методи) і як їх застосовувати, щоб виникла теорія математики чи природознавства? Тут філософія неначе роздвоюється. З одного боку, вона є світоглядом, а з іншого — методологією. Звідси, власне, й філософський спосіб вирішення світоглядних проблем, а водночас і теоретична передумова методологічного дослідження. Методологія як вчення про прийоми, засоби, принципи наукового дослідження як найважливішою умовою свого існування потребує положень, які б вказували на те, що пізнавальний процес, хоч би в якій сфері він здійснювався, має загальні моменти.

Одним із різновидів методології є методологія науки. Вона вивчає комплекс явищ, що належать до інструментальної сфери науки та наукової діяльності, їх осмислення й функціонування. Методологія науки досліджує сукупність пізнавальних засобів, що застосовуються в науці, об’єктивні характеристики та властивості науки й особливості наукової праці, які відіграють істотну роль в отриманні істинних знань. На цій основі вона виробляє принципи, норми й правила, які організовують і спрямовують пізнавальну діяльність.

У рамках методології науки найбільш розвиненими й внутрішньо структурованими є методологія дедуктивних наук, системно-структурна методологія, методологія обґрунтування, еволюційна методологія та антропна методологія. Вона широко застосовувалася у практиці наукових досліджень (кінець XIX ст.), коли центром методологічного дослідження стала наукова теорія.

Вагомий внесок у розвиток методології науки зробили Франке, Рассел, Уайтхед, представники віденського гуртка (Карнап, Фреге, Гілберт), Львівсько-Варпіавської школи (Айду-кевич, Тарський, Лукасевич) та сучасні — Лакатос, Кун, Фейє-рабенд, Поппер. Нині обґрунтовується думка про необхідність застосування альтернативного підходу в методології науки. На відміну від попереднього (стандартного) підходу, який розглядає наукове знання переважно у вигляді системи взаємопов’язаних мовних виразів, новий намагається здійснити методологічний аналіз несформованих структур та утворень, що стоять поза мовними виразами. Показовими в цьому плані є концепції Т. Куна та І. Лакатоса.

І насамкінець, стосовно типології методологій. Донедавна у вітчизняній філософській, суспільно-політичній літературі (словники, енциклопедії, посібники, підручники тощо) поділ здійснювався на наукову (марксистську, діалектик о-матеріалістичну) та ненаукову (західну, буржуазну тощо) методологію. Сьогодні ідейно-політичні підвалини втрачають сенс. Нині де-далі частіше стає нормою методологічний плюралізм, утверджується методологічний обмін і співробітництво. Вітчизняні філософи, науковці широко застосовують методологію західних дослідників (біхевіоризму, прагматизму, неопозитивізму тощо). І навпаки, західні філософи, політологи, соціологи не відмовляються від методології діалектичного та історичного матері-алізму.

Актуально досліджується структура методології. З цієї проблеми можна виокремити два основних погляди. Перший — це намагання дати чітку класифікацію й виокремити структурні елементи методології, другий — описовий, аморфний підхід.

З урахуванням раціональних положень, сформульованих сучасними авторами у філософській, соціогуманітарній та природничо-науковій літературі, до основних структурних компонентів методології наукового пізнання на абстрактному рівні належать такі методи:

1) загальні; 2) загальнонаукові; 3) міждисциплінарні; 4) специфічні.

Проте така класифікація — надто загальна. Конкретизувати її методи варто в контексті розмежування принципів, законів, категорій та їх гносеологічної ролі. Якщо дотримуватися цієї вимоги, то основними структурними елементами є:

• філософські принципи, до яких належать принципи матеріалізму, розвитку, саморуху, відображення, суперечності, детермінізму, взаємодії, об’єктивності тощо;

• закони діалектики, які виконують і гносеологічну, і методологічну функції;

• категорії діалектики, найважливішими з яких є сутність і явище, зміст і форма, причина й наслідок тощо;

• загальнонаукові принципи, до яких передусім належать системний, структурно-функціональний, моделювання тощо;

• міждисциплінарні та дисциплінарні методи;

• закони та категорії конкретних наук, які виконують пізнавальну функцію й є інструментами дослідження.

Системи цих елементів можуть бути й іншими. Безперечним є лише те, що чим ширшим є об’єкт наукового дослідження, тим повніший арсенал методів необхідно використати для його пізнання.
^

Філософія як методологія

Кожна наука має свій метод. Однак філософія виступає в якості найбільш загальної методології, і в цьому суть її власного методу. Можна сказати, що філософський метод (від греч. — Шлях пізнання) є система найбільш загальних прийомів теоретичного і практичного освоєння дійсності, а також спосіб побудови і обгрунтування системи самого філософського знання. Як і методи інших наук, він бере початок у практичній діяльності людей і в своєму витоку є віддзеркаленням логіки і закономірностей розвитку об’єктивної дійсності. Це відноситься, звичайно, тільки до такої філософії, яка спирається на науку. 

Філософський метод задає загальні принципи дослідження і, за словами Ф. Бекона, порівняємо з факелом, який висвітлює шлях. Однак різні філософські школи і напрямки, у відповідності зі своєю специфікою і розумінням предмету філософії, формулюють і використовують різні філософські методи. Плюралізму філософських концепцій відповідає і плюралізм методів. Загальне, що властиво їм усім — це теоретичне мислення, виражене у філософських категоріях, принципах і законах. 

Переходячи до більш конкретного розгляду питання про методи філософії, слід, перш за все, вказати на матеріалізм і ідеалізм. Про їх зміст йшлося вище. У даному ж аспекті слід звернути увагу на те, що вони виступають як найбільш загальні підходи і способи розгляду буття і пізнання. Теорія пізнання із самого початку багато в чому визначається тим, що береться за первинне: матерія чи свідомість, дух чи природа, тобто матеріалістичні або ідеалістичні передумови. У першому випадку загальний процес пізнання розглядається як відображення в свідомості об’єктивної дійсності, у другому — як самопізнання свідомості, абсолютної ідеї, спочатку присутніх в речах (об’єктивний ідеалізм), або як аналіз наших власних відчуттів (суб’єктивний ідеалізм). Іншими словами, онтологія багато в чому визначає гносеологію. 

Наступний аспект диференціації філософських методів — діалектика і метафізика. Під діалектикою мають на увазі, перш за все, вчення про найбільш загальні закономірності розвитку буття і пізнання, одночасно вона виступає і загальним методом освоєння дійсності. Хоча таке її розуміння було не завжди. Зародження та початок становлення діалектики пов’язано з періодом античності. Цей етап часто характеризують як стихійну, АБО наївну, діалектику, маючи на увазі те, що погляди перших філософів на світ були багато в чому наївні. Але разом з тим вони розглядали його неупереджено, у розвитку і русі. Однак треба зазначити, що вже тоді виявлялося різне розуміння діалектики. 

Так, матеріаліст Геракліт у своєму вченні звертає увагу на постійний рух і зміну світу, на взаємний перехід протилежностей в ньому, тобто перш за все на «діалектику речей», на об’єктивну діалектику. Жили в цей же період ідеалісти Сократ і Платон під діалектикою розуміли мистецтво вести суперечку, діалог з метою з’ясування понять і досягнення істини. Тут йде мова про «діалектиці понять», про суб’єктивну діалектику. 

Таким чином, діалектика в принципі сумісна як з матеріалізмом, так і з ідеалізмом. У першому випадку вона виступає як матеріалістична діалектика, у другому — як ідеалістична діалектика. Класичним представником ідеалістичної діалектики (так само як і діалектичного ідеалізму) є Г.В.Ф. Гегель, який створив систему діалектики як теорію і метод пізнання. А класиками матеріалістичної діалектики (так само як і діалектичного матеріалізму) є К.Маркс і Ф.Енгельс, які надали їй цілісний і науковий характер. 

Діалектика виникла і розвивалася разом з метафізикою як протилежним їй способом мислення і пізнання. Її особливістю є тенденція до створення однозначної, статичної картини світу, прагнення до абсолютизації і ізольованого розгляду тих чи інших моментів або фрагментів буття. Метафізичний метод характеризується тим, що розглядає предмети і процеси за одним принципом: або так, або ні; або біле, або чорне; або друг, або ворог і т.д. У соціальній практиці цього відповідає добре відоме гасло: «Хто не з нами, той проти нас». При розгляді руху метафізика тяжіє до відома різноманітних його форм до якої-небудь однієї. Причому частіше спостерігається зведення вищої форми руху матерії до нижчої. Так, наприклад, для матеріалізму Нового часу було характерно зведення різних форм руху матерії до механічної. Тому він і отримав назву механістичного матеріалізму, якій, у свою чергу, є проявом метафізичного матеріалізму. 

Необхідно зазначити, однак, що сам по собі метод пізнання, який передбачає розгляд предметів і явищ в статиці, спокої, а тим самим і «огрубіння», «спрощення» знаходиться в постійній зміні буття, має повне право на існування.

Метод абстрагування, який при цьому застосовується, цілком навчена і використовується різними дисциплінами. І якщо за спокоєм не забувається рух, за статикою — динаміка, а за деревами — ліс, то такий елемент метафізики просто необхідний в пізнанні, бо він виступає як необхідний момент діалектичного пізнання. Методологічна помилка виникає тоді, коли цей момент спокою або яка-небудь одна характеристика, сторона предмета дослідження виривається з загального взаємозв’язку і взаємозумовленості і зводиться в абсолют. У цьому, до речі, гносеологічні корені всіх односторонніх теоретичних концепцій. Суть їх у тому, що ідеальний чинник (думка, свідомість, ідея) відривається від матеріального, абсолютизується і протиставляється матеріальному як абсолютно автономного деміурга (творця) буття. При цьому забувається, що, врешті-решт, мислення, ідеальне виникає на базі матеріального. 

Слід, однак, відзначити, що погану послугу пізнання надає не тільки абсолютизація спокою, але й абсолютизація його протилежності — руху. І те й інше є вираз метафізичного способу дослідження. І якщо в першому випадку ми встаємо на шлях, що веде до догматизму, то у другому — на шлях, що веде до абсолютного релятивізму (релятивізм — від лат. — Відносний) — методологічний принцип, який полягає в абсолютизації відносності пізнання і що випливає з однобічного підкреслювання постійної мінливості реальності і заперечення її відносної стійкості. Для справжньої діалектики немає не тільки спокою без руху, але й руху без відносного спокою. 

Крім зазначених методів філософія включає в себе й інші. 
Відзначимо деякі з них, що мають найбільше значення. Сенсуалізм (від лат. — Почуття) — методологічний принцип, в якому за основу пізнання беруться почуття і який прагне все знання вивести з діяльності органів почуттів, відчуттів, абсолютизуючи їх роль у пізнанні (Епікур, Гоббс, Локк, Берклі, Гольбах, Фейєрбах і ін.) 

Раціоналізм (від лат. — Розум) — метод, згідно з яким основою пізнання і дії людей є розум (Спіноза, Лейбніц, Декарт, Гегель та ін.) 

Ірраціоналізм — філософський метод, який заперечує або принаймні, обмежує роль розуму в пізнанні, а приділяє основну увагу ірраціональним способам осягнення буття (Шопенгауер, Ніцше). 

Бурхливий розвиток науки і пізнання в останні десятиліття привели до осмислення методології як спеціалізованої області знання. В її рамках досліджуються внутрішні механізми, логіка і організація знання. Зокрема, розглядається критерії науковості знання, проводиться аналіз мови науки, простежуються логіка і зростання наукового знання, структура наукових революцій і інші. 

Всі названі філософські методи знаходяться між собою в діалектичному взаємозв’язку і утворюють цілісну систему, завдяки чому філософія і виступає як загальна методологія пізнання і освоєння світу. Але поряд з цим філософія виступає і як особлива теорія, що має свої категорії, закони і принципи дослідження. Ці дві якості філософії тісно взаємопов’язані між собою. Філософська теорія в силу загальності своїх положень, законів і принципів виступає в той же самий час і як методологія для інших наук. Однак ці дві якості філософії не слід змішувати.

Шпори — Chudnov

1,2,3. Поняття
науки. Наука як пізнавальна діяльність, як соціальний інститут, як
особлива сфера культури.

Наука
– особливий вид пізнавальної діяльності, направленої на вироблення об’єктивних
знань про світ і їх теоретичну систематизацію. Пізнання не обмежене сферою
науки (буденне пізнання, філософське, художнє, релігійно-міфологічне).
Розрізняють форми знання, що мають понятійну, символічну або художньо-образну
основу. Наука виступає в 3 основних іпостасях:

1.Форма
діяльності. Наука предстає як особливий спосіб діяльності, направлений на
фактично вивірене і логічно впорядковане пізнання предметів і процесів
навколишньої дійсності.

2.Система
або сукупність дисциплінарних знань, що відповідають критеріям об’єктивності,
адекватності, істинності, наукове знання намагається забезпечити собі зону
автономії і бути нейтральним по відношенню до ідеологічних і політичних
пріоритетів.

3.
Соціальний інститут. Це розуміння науки підкреслює її соціальну природу і
об’єктивує її буття як форма суспільної свідомості. Наука як соціальний
інститут або форма суспільної свідомості, пов’язана з виробництвом
науково-теоретичного знання, є певною системою взаємозв’язків між науковими
організаціями, членами наукового співтовариства, систему норм і цінностей. Але
те, що вона є інститутом, де тисячі знайшли професію, — результат недавнього
розвитку.

З
наукою не можна пов’язувати тільки фіксацію сукупності фактів і їх опис. В
даний час наука предстає перш за все як соціокультурний феномен. Як
соціокультурний феномен наука виникла, відповідаючи на певну потребу людства у
виробництві і отриманні дійсного, адекватного знання про світ, і існує, надаючи
вельми помітну дію на розвиток всіх сфер суспільного життя. Вона розглядається
як соціокультурний феномен оскільки межі сьогоднішнього розуміння науки,
розширюються до меж «культури».

І з
іншого боку, наука претендує на роль єдино стійкого і «справжнього»
фундаменту останньої в цілому в її первинному — діяльнісному і технологічному —
розумінні. Наука виступає як чинник соціальної регуляції суспільних процесів.
Вона впливає на потребі суспільства, стає необхідною умовою раціонального
управління. Будь-яка інновація вимагає аргументованого наукового обгрунтування.
Прояв соціокультурної регуляції науки здійснюється через систему виховання,
навчання і підключення членів суспільства, що склалася в даному суспільстві, до
дослідницької діяльності.

Науково-дослідна
діяльність визнається необхідною і стійкою соціокультурною традицією, без якої
но

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ХІМІЇ

Problem A. Nanoassembly

Problem A. Nanoassembly 2.5 seconds One of the problems of creating elements of nanostructures is the colossal time necessary for the construction of nano-parts from separate atoms. Transporting each of

More information

The European Ombudsman

Overview The European Ombudsman Е в р о п е й с к и о м б у д с м а н E l D e f e n s o r d e l P u e b l o E u r o p e o E v r o p s k ý v e ř e j n ý o c h r á n c e p r á v D e n E u r o p æ i s k e

More information

Russian Introductory Course

Russian Introductory Course Natasha Bershadski Learn another language the way you learnt your own Succeed with the and learn another language the way you learnt your own Developed over 50 years, the amazing

More information

MARI-ENGLISH DICTIONARY

MARI-ENGLISH DICTIONARY This project was funded by the Austrian Science Fund (FWF) 1, grant P22786-G20, and carried out at the Department of Finno-Ugric Studies 2 at the University of Vienna 3. Editors:

More information

BES-III distributed computing status

КОМПЬЮТЕРНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ И МОДЕЛИРОВАНИЕ 2015 Т. 7 3 С. 469 473 СЕКЦИОННЫЕ ДОКЛАДЫ УДК: 004.75, 004.052.2, 004.052.32 BES-III distributed computing status S. Belov 1, Z. Deng 2, W. Li 2, T. Lin 2, I.

More information

Chronic Fatigue Syndrome

256 Srp Arh Celok Lek. 2011 Mar-Apr;139(3-4):256-261 ПРЕГЛЕД ЛИТЕРАТУРЕ / REVIEW ARTICLE DOI: 10.2298/SARh2104256B Chronic Fatigue Syndrome Snežana Brkić, Slavica Tomić, Maja Ružić, Daniela Marić Hospital

More information

A COURSE IN MODERN ENGLISH LEXICOLOGY

R. S. Ginzburg, S. S. Khidekel, G. Y. Knyazeva, A. A. Sankin A COURSE IN MODERN ENGLISH LEXICOLOGY SECOND EDITION Revised and Enlarged Допущено Министерством высшего и среднего специального образования

More information

THE INFORMATISATION OF PUBLIC ADMINISTRATION

ISSN 2410-5333 Вісник ХДАК. Випуск 47. 2015 135 UDC 35.078:316.77 В. Ю. Степанов, доктор наук із державного управління, професор, Харківська державна академія культури, м. Харків ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО

More information

RISK MANAGEMENT OF LEASING COMPANY

УДК 005:658.91 O. A. Saenko, Ph.D. (economics), Luhansk Taras Shevchenko National University RISK MANAGEMENT OF LEASING COMPANY Problem statement. In economic terms, risk is the likelihood / possibility

More information

PALAEONTOLOGIA POLQNICA ‘Ъ-Ь

PALAEONTOLOGIA POLQNICA ‘Ъ-Ь mm P O L T S H A C A D E M Y O F S C I E N C E S INSTITUTE OF PALEOBIOLOGY PALAEONTOLOGIA POLONICA No. 50, 1990 t h e a l b ia w AMMONITES OF POLAND (A M Q N ITY A L B U POLS

More information

BLAST-FURNACE EQUIPMENT

BLAST-FURNACE EQUIPMENT HOT METAL LADLE CAR Standard series: Г-1-50, Г-100,Г-1-140. Hot metal ladle car is designed for transportation of hot metal from furnace to casting machines, mixers and steelmaking

More information

On Supervised and Unsupervised Discretization 1

БЪЛГАРСКА АКАДЕМИЯ НА НАУКИТЕ. BULGARIAN ACADEMY OF SCIENCES КИБЕРНЕТИКА И ИНФОРМАЦИОННИ ТЕХНОЛОГИИ Том 2, 2 CYBERNETICS AND INFORMATION TECHNOLOGIES Volume 2, No 2 София. 2002. Sofia On Supervised and

More information

VILLAGE TOURISM OF SERBIA

VILLGE TOURISM OF SERBI H U N R Y G SUBOTIC R Senta SOMBOR Č V O SERBI T J N N O Bački Petrovac U M sa V Ti I C R O T D K P B B U KIKIND D V I NOVI SD N ZRENJNIN N Beočin Irig E M iš R m Ta S Kovačica

More information

A. I. KUBARKO, T. G. SEVERINA NORMAL PHYSIOLOGY

A. I. KUBARKO, T. G. SEVERINA NORMAL PHYSIOLOGY Minsk BSMU 2015 МИНИСТЕРСТВО ЗДРАВООХРАНЕНИЯ РЕСПУБЛИКИ БЕЛАРУСЬ БЕЛОРУССКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ МЕДИЦИНСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ КАФЕДРА НОРМАЛЬНОЙ ФИЗИОЛОГИИ А. И.

More information

Typography & Language

2014-16 Ptrut ur Tr Lnu پ H ث C ř ņ ม ۀ ด ж ử G ž ญ Э Z ґ ظ W Ŵ D T ẵ ฉ ฟ t Ậ v L ه ą? å 力 z ỵ ÿ ý U 难 à Ħ ẩ 力 ẁ ū Ộ ơ ą ะ ฒ Y ج Ể Ð ề ề ฦๅ ǿ م T ط 7 2 J Ĝ К 晴 й л Þ ѳ ţ Tn rr 5 ŀ щ Œ 9 я q џ t n Д ŏ Ч

More information

Students will listen, speak, read, write, view and represent in Ukrainian to explore thoughts, ideas, feelings and experiences.

General Students will listen, speak, read, write, view and represent in Ukrainian to explore thoughts, ideas, feelings and experiences.. Discover and Explore GRADE Express Ideas.. express personal experiences

More information

78. Емпіричні методи пізнання

Емпіричний
рі­вень дає знання про явище. На
емпіричному рівні здійснюється
спостереження об’єктів, фіксуються
факти, проводять­ся експерименти,
встановлюються емпіричні співвідношення
та закономірні зв’язки між окремими
явищами. Основною формою емпіричного
рівня є науковий факт.

На
емпіричному рівні наукового пізнання
об’єкт відображається з боку його
зовнішніх зв’язків і проявів, які
доступні, в основному, жи­вому
спогляданню. Логічною формою вираження
знання емпіричного рівня є система
суджень та умовиводів, за допомогою
яких формулю­ються закони, що
відображають взаємозв’язки та взаємодії
явищ дійсно­сті в їхній безпосередній
даності. На емпіричному рівні основний
зміст знання одержується, як правило,
з безпосереднього досвіду, з наукового
експерименту. На цьому рівні дуже важко,
а іноді й неможливо визначи­ти ступінь
загальності та застосованості одержаного
знання.

Емпіричне
дослідження, ви­являючи нові факти,
нові дані спостереження та експериментів,
стиму­лює розвиток теоретичного
рівня, ставить перед ним нові проблеми
та завдання.

79.Теоретичні методи пізнання

Теоретичний
рівень дає знання про сутність (пред­мета
або явища). На теоретичному рівні
створюються
систе­ми знань, теорій, у яких
розкриваються загальні та необхідні
зв’язки більш високого рівня, формулюються
закони в їх системній єдності та
цілісності. Основною формою теоретичного
рівня є наукова теорія.

На
теоретичному рівні наукового пізнання
об’єкт відображається з боку його
внутрішніх зв’язків та закономірностей,
які осягаються шляхом раціональної
обробки даних емпіричного пізнання, а
суб»єкт за до­помогою мислення
виходить за межі того, що дається в
безпосередньо­му досвіді, і здійснює
перехід до нового знання, не звертаючись
до чуттєвого досвіду. Абстрактне
мислення є тут не лише формою вира­ження
результатів пізнавальної діяльності,
а й засобом одержання ново­го знання.
На теоретичному рівні суб’єкт користується
абстракціями більш високого рівня, ніж
на емпіричному. Він здійснює сходження
від емпі­ричних об’єктів до ідеалізованих,
широко застосовує поняття, які не мають
емпіричних корелятів. Теоретичний
рівень наукового пізнання здійснюється
на ширшому, багатоманітнішому та
складнішому емпірич­ному фундаменті,
ніж звичайне емпіричне дослідження,
засновується на перегляді, переосмисленні
та розвитку попередніх теорій, що є
однією з найважливіших його особливостей.

Теоретичне
дослідження, в свою чергу, розглядаючи
та кон­кретизуючи теоретичний зміст
науки, відкриває нові перспективи
пояс­нення та передбачення фактів
і, тим самим, орієнтує та спрямовує
емпі­ричне пізнання. Теоретичний
рівень також виявляє і вказує емпірично­му
ті межі, в яких результати його істинні,
в яких емпіричне знання може бути
застосованим практично.

80.Методи пізнання, що використовується як на теоретичному, так і на емпіричному рівні.

81. Основні поняття і завдання праксеології

Праксеологія(грецьк.-дійовий)-
область соціологічних досліджень, яка
вивчає методику розгляду різних дій
або сукупності дій. Заснув. Президентом
Польщі т. Контрабинським і є одним із
методів суч. Соціолог. Досліджень.
Праксеологія
вивчає взаємодію
індивіда і колективу у процесі
виробництва. Пракс-я — направлення
розвитку, для якого характерний перехід
від нижчого до вищого, від менш досконалого
до більш. Поняття Пракс-ї протилежне
поняттю регрес.

+практика,
успіх, дія

20. Сформулюйте визначення методології педагогіки, назвіть її рівні.

Методологія
педагогіки – це учіння про педагогічні
знання, процес їх здобування, способи
пояснення (створення концепції) та
практичне застосування для перетворення
й удосконалення системи навчання та
виховання.

Рівні методології
педагогіки:

Перший
рівень — філософська
методологія
– це загальні принципи пізнання і
категоріальний склад науки в цілому.
Методологічні функції виконує вся
система філософського знання.

Другий
рівень – загальнонаукова
методологія
– це теоретичні концепції, які
використовуються в усіх або в більшості
наукових дисциплін.

Третій
рівень – конкретно
наукова методологія,
тобто сукупність методів, принципів
дослідження і процедур, що використовуються
в тій чи іншій науковій дисципліні.

Четвертий
рівень – технологічна
методологія
– це методика і техніка дослідження,
тобто набір процедур, які забезпечують
отримання достовірного емпіричного
матеріалу і його первинну обробку, після
якої він може включатися в масив наукового
знання.

21. Охарактеризуйте основні філософські напрями сучасної методології педагогіки.

Нині існують різні
філософські вчення (напрямки), які
слугують методологією різних наук, у
тому числі й педагогіки: екзистенціалізм,
прагматизм, діалектичний матеріалізм,
неотомізм, неопозитивізм та інші.

Екзистенціалізм
на
думку екзистенціалістів, самобутності
особис­тості особливо шкодить колектив,
який перетворює людину у «стадну
тварину», поневолює і гнітить її «Я».
Учителю належить своєрідна роль. Він
зобов’язаний, перш за все, піклуватися
про створення вільної атмосфери, не
обмежувати процес самовираження
особистості.

Прагматизм(Школа
не повинна бути відірвана від життя,
навчання — від виховання. В навчально-виховному
процесі необхідно спиратися на власну
активність учнів, розвивати її і
стимулювати. Виховання й навчання
здійснюються не в теоретичних формах,
а в процесі виконання конкретних
практичній дій, де діти не тільки пізнають
світ, але й навчаються працювати, разом
долати труднощі.)

неопрагматизму
Головна сутність, неопрагматичної
концепції виховання перед­бачає
самоутвердження особистості, повну
свободу її вчинків і оцінок. В такій
поведінці неопрагматики вбачали джерело
активності й оптимізму особистості,
оскільки у своїх діях вона нічим не
обмежена, керується лише своїми бажаннями,
власною волею.

Неопозитивізм
На думку неопозитивістів, виховання
повинно бути позбавлене світоглядних
ідей, бо соціальне життя в умовах НТР
потребує «раціо­нального мислення»,
а не ідеології. Головну увагу потрібно
приділяти розвитку інтелекту, а завдання
виховання — формувати раціонально
мислячу людину, розвивати людське «Я».

Неотомізм
Неотомісти визнають існування об’єктивної
реальності, але вважають її залежною
від волі Бога. Розвиваючи
ідеї середньовічного філософа в сучасних
умовах, вони враховують той факт, що
наукові знання міцно ввійшли в життя
людей.

Біхевіоризм
иховання, що ґрунтується на найновіших
досягненнях науки про людину, використанні
сучасних методів дослідження її
інтересів, потреб, здібностей, факторів,
що детермінують поведінку.

Діалектичний
матеріалізм
Діалектико-матеріалістична педагогіка
трактує особистість як об’єкт і суб’єкт
суспільних відносин. її розвиток
детермінований зовнішніми обставинами
і природною організацією людини.

Теоретические и методологические подходы к социальным наукам и управлению знаниями

Теоретические и методологические подходы к социальным наукам и управлению знаниями | IntechOpen

Открытый доступ, рецензируемый специалистами отредактированный Том

Это уникальный и революционный сборник вопросов и ответов, поступающих от высших учебных заведений в различных областях и в широком спектре стран и культур. Он создает маршруты для дальнейших инноваций, сотрудничества между науками (как естественными, так и социальными), гуманитарными науками, а также частным и государственным секторами общества.В главах говорится о социокультурных проблемах …

Это уникальный и новаторский сборник вопросов и ответов, поступающих от высших учебных заведений в различных областях и в широком спектре стран и культур. Он создает маршруты для дальнейших инноваций, сотрудничества между науками (как естественными, так и социальными), гуманитарными науками, а также частным и государственным секторами общества. В главах говорится о социокультурных проблемах, сферах образования, социального обеспечения и искусства в рамках общего стремления к более эффективным прямым ответам посредством взаимодействия между социальными структурами.

Подробнее> Заказать печатную копию

Отредактированный том и главы проиндексированы в

Заказать печатную копию отредактированного тома

Бесплатная доставка с DHL Express

Твердый переплет (без НДС) 170 фунтов стерлингов

Заказать сейчас

Жителям стран Европейского Союза необходимо добавить налог на добавленную стоимость в размере 5%. Учреждения и компании, зарегистрированные в качестве субъектов налогообложения НДС в своей стране-члене ЕС, не будут платить НДС, предоставив IntechOpen свой регистрационный номер НДС. Это стало возможным благодаря методу обратной зарядки ЕС.

Специальная скидка для участников IntechOpen

Всем участникам IntechOpen предлагаются специальные скидки, начиная со СКИДКИ 40%, доступных через личную панель управления.

Войдите и приобретите \ n \ n

1.2 Вино и здоровье

\ n

Вино, произведенное из винограда фенольные соединения потенциально обладают дополнительной пользой для здоровья по сравнению с другими алкогольными напитками [14, 15]. Вино, употребляемое в умеренных количествах и вместе с едой, снижает окислительный стресс и повреждение эндотелия сосудов, вызванное едой с высоким содержанием жиров [16].Следовательно, употребление красного вина во время еды считается кардиозащитным и даже защитным от диабета 2 типа, при котором потребители могут чувствовать себя лучше в процессе старения, а также увеличивать продолжительность жизни [17]. Эта концепция теперь хорошо известна как «французский парадокс» и была предметом значительного количества исследований за последние 30 лет [18]. Вино, в частности красное вино, содержит различные фенольные соединения и их полимерные формы, которые представляют собой антиоксидантные химические вещества, которые взаимодействуют со свободными радикалами и нейтрализуют их, тем самым предотвращая повреждение клеток [19].Фенольные соединения, такие как катехин, кверцетин и ресвератрол, которые содержатся в кожуре, семенах и / или стеблях винограда, соответственно, в измеримых концентрациях в красном вине, по отдельности и в совокупности, обладают антиоксидантными, противовоспалительными, антипролиферативными и антиоксидантными свойствами. антиангиогенные эффекты in vitro, на животных, ex vivo и в ограниченных клинических исследованиях на людях, а также потенциально могут действовать в качестве терапевтических агентов при профилактике и лечении некоторых хронических заболеваний [18]. Относительный вклад этих фенольных соединений и, в частности, ресвератрола в качестве кардиозащитного агента был поставлен под сомнение [20], так как пока неизвестно, можно ли абсорбировать необходимые терапевтические количества ресвератрола, выпивая умеренное количество вина [21].Хотя, например, ресвератрол, полученный из винограда, продается как функциональный ингредиент и пищевая добавка, следует отметить, что окончательных выводов о его эффективности в качестве терапевтического средства нет.

\ n

Некоторые из исследований преимуществ умеренного потребления вина могли быть ограничены возможным наличием социально-экономических и других факторов, мешающих индивидуальному [22]. Исследования синих зон показали, что умеренное потребление вина является одним из девяти видов образа жизни, характерных для популяций во всем мире, известных своей долгой продолжительностью жизни и здоровым старением [23].Эти результаты показывают, что умеренное потребление вина может быть связано с увеличением продолжительности жизни и снижением риска некоторых хронических заболеваний, например, с антиоксидантной, противовоспалительной, антипролиферативной и / или антиангиогенной основой. Однако было бы неверно делать вывод о том, что умеренное потребление вина без наличия сопутствующих детерминант образа жизни (таких как отказ от курения, регулярная физическая активность, соблюдение средиземноморской диеты, отсутствие избыточного веса или ожирения, целеустремленность , и адекватное управление стрессом) могут показать те же ассоциации.Несмотря на эти ограничения и сохраняющуюся неопределенность, можно сделать осторожный вывод о том, что умеренное потребление вина, помимо положительных сенсорных эффектов, испытываемых его ароматом и вкусом, также может иметь некоторые положительные последствия для здоровья. Однако есть некоторые потенциальные негативные последствия для здоровья, связанные с более интенсивным употреблением вина, будь то регулярное сильное переедание, что хорошо задокументировано. Неизвестно, всегда ли потенциальные положительные эффекты перевешивают потенциальные отрицательные.Следовательно, потребителю вина может быть полезно рассмотреть способы избежать или уменьшить потенциальные негативные последствия их потребления.

\ n \ n \ n \ n

2. Меньше значит больше

\ n

Снижение крепости алкоголя в напитках было предложено в качестве одной из стратегий сокращения вредного употребления алкоголя. В отчете Всемирного фонда исследований рака в 2007 году говорилось, что снижение содержания алкоголя с 14,2 до 10% снизит риск рака груди и кишечника на 7% [24]. За этим последовали ответы других организаций, таких как Австралийская национальная рабочая группа по профилактике заболеваний.В 2008 году последний рекомендовал производство слабоалкогольной продукции и предложил внести изменения в режим налогообложения, чтобы стимулировать сдвиг в сторону предложения продуктов с более низким уровнем риска [25, 26]. В последнее время популярность слабоалкогольных напитков возросла, и они занимают все большую часть рынка. Светлое пиво, пиво с пониженным содержанием алкоголя (этанола) или углеводов и, следовательно, калорий, пользуется большим успехом на мировом рынке, при этом мировое потребление выросло на 47,2% по объему в период с 2006 по 2011 год [27, 28] .Первым объяснением этого интереса к слабоалкогольным продуктам может быть то, что потребители стремятся сократить потребление алкоголя, потому что потребление, в частности, пьянство и интоксикация, могут быть социально неприемлемыми, или потому, что они все еще хотят иметь возможность водить машину [29]. Таким образом, слабоалкогольные напитки могут восприниматься как ответ на политику контроля над алкоголем, принятую во многих странах мира [27, 30, 31].

\ n

Повышенное внимание потребителей к своему здоровью может быть вторым объяснением растущего интереса к слабоалкогольным напиткам [24, 32].Поскольку усилия по укреплению здоровья продолжают повышать осведомленность о росте распространенности болезней, связанных с питанием, потребители могут воспринимать слабоалкогольные напитки как более здоровую альтернативу своей здоровой диете и образу жизни [29, 33]. В соответствии с этим Meillon et al. [34], а также Томпсон и Томпсон [35] обнаружили, что люди были заинтересованы в употреблении слабоалкогольных напитков для снижения калорийности и веса и воспринимали слабоалкогольные напитки как альтернативу стандартным алкогольным напиткам.

\ n

Хотя и не такими темпами, как пиво, вина с пониженным содержанием алкоголя также растут на рынке.В Великобритании и Германии крупные сети супермаркетов, такие как Tesco и Aldi, продают несколько вин с пониженным содержанием алкоголя и без алкоголя [36]. Недавно Marks and Spencer Group UK выпустила на рынок новое южноафриканское вино с концентрацией 5,5% [37] и деалкогольные вина, произведенные на винодельне в долине Хантер, Австралия [38].

\ n \ n \ n

3. Что такое слабоалкогольное вино?

\ n

Вина с пониженным содержанием алкоголя обычно классифицируются, как указано на рисунке 1. Следует отметить, что эта классификация не является явной и варьируется в зависимости от страны и применимого законодательства [39, 40].Например, Стандарт 2.7.1 Кодекса пищевых стандартов Австралии и Новой Зеландии гласит, что алкогольный напиток, содержащий более 1,15% алкоголя по объему, не должен считаться слабоалкогольным напитком, в то время как с декабря 2018 года Департамент Великобритании В Руководстве по дескрипторам низкого содержания алкоголя в здравоохранении и социальном обеспечении указывается, что к слабоалкогольным напиткам относятся напитки с содержанием алкоголя 1,2% или менее [41]. Законодательство о налогообложении винной продукции также различается в зависимости от страны.В то время как в некоторых странах применяется фиксированная пошлина, в других странах, например в Великобритании, размер подлежащей уплате пошлины зависит от крепости вина [42]. Это может сделать слабоалкогольные винные продукты особенно привлекательными на рынке, поскольку они будут иметь важное финансовое преимущество по сравнению с продуктами стандартной крепости.

\ n

Рисунок 1.

Классификация вин с пониженным содержанием алкоголя [39, 40].

\ n \ n \ n

4. Методы производства

\ n

Количество сахара определяет концентрацию этанола в исходном вине, так что из виноградных ягод с более низким содержанием сахара получается вино с более низкой концентрацией этанола.Снижение концентрации сахара в ягодах винограда может быть достигнуто различными методами виноградарства, такими как уменьшение площади листьев виноградной лозы. Концентрацией этанола в вине также можно управлять до, во время и после ферментации с помощью определенных методов виноделия, таких как смешивание виноградных соков и сусла, путем выбора дрожжей с низким содержанием этанола или пост-ферментации путем смешивания с соком низкой крепости и физическое удаление спирта с помощью дистилляции или мембранных технологий.Практика виноделия регулируется законодательством, и необходимо учитывать правила местного и целевого рынка. Например, эта последняя практика регулируется Регламентом Комиссии 2009 г. ((EC) № 606/2009), в котором говорится, что частичное удаление спирта разрешено с использованием методов физического разделения до максимум 2% относительно исходного содержания алкоголя. .

\ n

Различные методы виноградарства и виноделия для снижения концентрации этанола в вине суммированы и показаны в Таблице 1, а дополнительную информацию можно получить из [26] «Контроль максимума и минимума алкоголя в вине» [43], « Технологии производства вин с пониженным содержанием алкоголя »и [44]« Производство слабоалкогольных напитков: текущее состояние и перспективы »и [45]« Микробиологические стратегии производства пива и вина с пониженной концентрацией этанола ».

\ n

\ n

\ n

\ n

\ n

\ n

\ n

\ n

\ n

\ n

\ n

\ n

\ n

Таблица 1.

Краткое изложение различных методы виноградарства и виноделия, потенциально снижающие концентрацию этанола в готовом вине.

На основе [26, 43, 44, 45].

\ n \ n \ n

5. Потребители слабоалкогольных вин

\ n \ n

5.1 Интерес потребителей

\ n

В 2000 году в обзоре Пикеринга был сделан вывод, что деалкогольное, слабо- и слабоалкогольное вино (DLRAW) результаты оказались намного ниже рыночных [39]. Постоянные ограничения сенсорного качества, вопросы продвижения и низкий уровень осведомленности об улучшениях качества, основанных на инновациях в методах производства, были предложены в качестве потенциальных препятствий для успеха на рынке [39].Кроме того, в качестве возможной причины низкого признания слабоалкогольного вина было предложено «снобистское» отношение как потребителей, так и производителей вина. Поэтому Пикеринг [39] описал следующие стратегии повышения интереса потребителей: усилия по повышению осведомленности о продуктах и ​​их знакомству с ними, пропаганда лидерами общественного мнения в отрасли с целью повышения воспринимаемого доверия и принятия потребителями, а также постоянные рекламные и рекламные кампании для продвижения DLRAW. С тех пор были опубликованы различные выводы об интересе потребителей.Австралийское исследование, проведенное в 2010 году, показало, что потребительский интерес составляет 6–8% [46], в то время как другой австралийский опрос, проведенный в 2013 году, показал, что признание слабоалкогольных вин составляет 16% [40]. Это исследование Saliba et al. [40], выяснили, что признание потребителями возрастает до 40%, если вкус будет таким же, как у стандартных винных продуктов. Согласно исследованию потребительских показателей в Великобритании, практическое желание продолжать покупать дешевые вина, осознание своего здоровья, вкуса и контроля были главными решениями при покупке вин крепостью ниже 11% [29].Отсутствие продуктов, более низкое восприятие качества, проблемы вкуса, недостаточная осведомленность, отсутствие ощущения алкоголя и отсутствие повода для употребления более слабого алкоголя были названы основными препятствиями для покупки вина с пониженным содержанием алкоголя (<11%) [29 ].

\ n

Исследование Stockley et al. [32], показали, что на изменения в поведении потребителей вина больше всего влияет здоровье. Wine Australia заявила в 2017 году в «Global Drinking Trends» [47], что повышенное осознание рисков чрезмерного употребления алкоголя в сочетании с общей тенденцией к здоровью потребителей заставляет их выбирать напитки, которые считаются более здоровыми альтернативами, такие как вино , и приводит к предпочтению пить меньше, но лучше.Текущие группы потребителей выбирают высококачественные, уникальные и аутентичные бренды и ароматы, и эта тенденция «премиализации» также наблюдается на мировом рынке алкогольных напитков [47]. В отчете маркетинговой компании за 2016 год, не прошедшем экспертную оценку, говорится об увеличении потребительского спроса на слабоалкогольные вина и упоминается высокий уровень признания в Германии и большой потенциал роста в США и Канаде [48].

\ n \ n \ n

5.2 Профиль потребителя

\ n

Исследования показали, что чем больше знаний у потребителей и чем чаще они употребляют вино, тем менее вероятно, что они оценят сенсорные свойства вина с пониженным содержанием алкоголя [34, 49].Meillon et al. [34] обнаружили, что винным профессионалам не нравятся сенсорные свойства вин с пониженным содержанием алкоголя, тогда как предпочтения потребителей были менее очевидными и замаскировали сильную сегментацию [34]. Meillon et al. [34] предположили, что эти результаты могут быть объяснены теорией простого воздействия [50], заявив, что знакомство с продуктом повышает вероятность того, что у потребителя появятся определенные предпочтения в отношении этого продукта. Следовательно, частые потребители вина могут с большей вероятностью пропустить более высокий уровень алкоголя просто потому, что это то, с чем они больше всего знакомы.Meillon et al. [49] пришли к выводу, что чем меньше бутылок находится в погребе, тем больше вероятность, что потребителям понравятся сенсорные свойства вина с пониженным содержанием алкоголя [51].

\ n

По данным исследования Prowein, проведенного в 2012 году в США, Китае, Германии и Великобритании, в основном женщины и молодое поколение (18–39 лет) проявляют интерес к слабоалкогольным винам [52]. Аналогичным образом, австралийское исследование показало, что женщины и те, кто пьет вино с едой, были группами потребителей, которые с наибольшей вероятностью покупали слабоалкогольное вино [53].Профиль покупателей в Великобритании описан Bruwer et al. [29] как женщины, представители поколения миллениума и бэби-бумеры, со средним и низким доходом, которые пьют вино примерно раз в неделю и имеют средний или низкий уровень вовлеченности в вино [29].

\ n \ n \ n

5.3 Приемлемость слабоалкогольного вина

\ n \ n

5.3.1 Вкус

\ n

Вкус — один из наиболее важных факторов при принятии решения о потреблении вина [53]. Отсутствие или незнакомый вкус могут быть серьезным недостатком слабоалкогольных напитков [27]. Однако любопытно, что экспериментальные исследования показали, что, не зная процентного содержания алкоголя, непрофессиональные потребители не могли отличить безалкогольное пиво от спиртосодержащего или между пивом обычной крепости и пивом более низкой крепости [54, 55].Это согласуется с исследованиями Masson et al. [56], которые обнаружили сходные вкусовые качества слабоалкогольного вина и стандартного вина, однако перед дегустацией испытуемые ожидали более низкого качества вина с пониженным содержанием алкоголя. Исследования показали, что вино с низким содержанием алкоголя связано с более низким ожидаемым качеством [49, 56]. Meillon et al. [49] обнаружили, что априори, попробовав частично уменьшенное количество алкоголя, вина были отрицательными, основываясь на таких причинах, как; потеря традиций и подлинности вина, беспокойство о качестве вина и сохранности вина, а также чувство умеренности вином.Экспериментальные исследования с дегустацией вслепую, однако, показали одинаковые показатели симпатии к стандартным винам и винам с пониженным содержанием алкоголя [51, 56, 57]. Это

.

методический документ — определение — английский

Примеры предложений с «методическим документом», память переводов

EurLex-2 Если Сторона высказывает озабоченность по поводу национальной безопасности или радиочастотной совместимости в течение этого периода времени, Стороны должны незамедлительно начать консультации, чтобы убедиться, что альтернативные структуры сигналов соответствуют критериям совместимости национальной безопасности, изложенным в документах по критериям, предположениям и методологии, а также радиочастотной совместимости, используя соответствующие документы по предположениям и методологии, указанные в Приложении для анализа совместимости. EurLex-2 С этой целью их соответствующие спутниковые навигационные и временные сигналы должны соответствовать критериям совместимости национальной безопасности, изложенным в документах, озаглавленных «Соответствие требованиям национальной безопасности для сигналов GPS и GALILEO в диапазоне 1559-1610 МГц, часть 1. , Часть 2 и Часть 3 »(далее« Критерии, допущения и методологические документы »), на которые делается ссылка в прилагаемом Приложении, с использованием методологии и допущений, содержащихся в Критериях, допущениях и методологических документах. EurLex-2 С этой целью их соответствующие спутниковые навигационные и временные сигналы должны соответствовать критериям совместимости национальной безопасности, изложенным в документах, озаглавленных «Соответствие требованиям национальной безопасности для сигналов GPS и Galileo в диапазоне 1559–1610 МГц, часть 1. , Часть 2 и Часть 3 »(далее« Критерии, допущения и методологические документы »), на которые делается ссылка в прилагаемом Приложении, с использованием методологии и допущений, содержащихся в Критериях, допущениях и методологических документах. UN-2 Рассмотрев документ ICCD / CRIC (10) / 11 о доработке набора показателей эффективности и связанных с ними методологий, документ ICCD / CRIC (10) / 12 о том, как лучше всего измерить прогресс в достижении стратегической цели 4 из 10 -летний стратегический план и рамки для активизации осуществления Конвенции, документ ICCD / CRIC (10) / 13 о формате и методологических руководящих принципах отчетности организаций гражданского общества и документ ICCD / CRIC (10) / 14 о руководящих принципах для предварительный анализ информации, содержащейся в отчетах Сторон и других отчитывающихся субъектов, Giga-fren Библиотека состоит из трех основных категорий документов: • «Заглавная буква лидера» содержит передаваемые методологические документы от Leader +, которые были подготовлены на национальном уровне ННЕ; полезные документы, созданные во время «Лидера II»; и неофициальные документы, касающиеся будущего подхода Лидера (2007-2013). Giga-fren Во-вторых, ему был предоставлен весь набор данных из исследования JUMI, и его попросили изучить вопрос о равной оплате за труд равной ценности между профессиональными группами, в которых доминируют мужчины и женщины. В-третьих, ему дали методологический документ Совета Казначейства (Приложение HR-185) и попросили изучить 142 конкретно методологию Совета Казначейства и предложить любую критику, которая кажется уместной. Методологическая работа MultiUnContinuos, связанная с индикаторами интеграции, в результате которой на собраниях представлены методологические документы и руководства, когда это необходимо. Оценка опыта # публикации по индикаторам устойчивого развития, включая предложения по изменениям в методологии MultiUnA долгосрочная попытка постоянного мониторинга последовательные этапы процесса переписи, призванные обеспечить разработку или обновление руководящих принципов и передовой практики рациональным образом, привели к созданию онлайнового ресурсного центра программы переписи, цель которого — оказывать прямую техническую и методологическую помощь переписи населения. берущие.Его основные функции заключаются в предоставлении информации и новостей о проведении переписей во всем мире, а также в том, чтобы служить базой знаний и удобным хранилищем технической и методологической документации. UN-2 Он призвал УВКБ ООН принять меры против злоупотреблений международной защитой и распространить методологические документы по теме. Giga-fren При оценке использовались несколько методологий: обзор документов; анализ административных данных; анализ отчета после мероприятия и интервью с ключевыми информаторами. UN-2Первый выпущенный методологический документ даже не привел к обсуждению и анализу, необходимому для существенного прогресса в разработке плана. UN-2E Создать репозиторий и веб-сайт, содержащий методологическую документацию по обследованиям виктимизации EurLex-2 Политика и меры в отношении распространения информации по вопросам, связанным с туризмом, были сгруппированы в восемь категорий: методологические документы; документы, содержащие туристическую статистику и социально-экономические результаты туризма; устные выступления; CD-ROM; Интернет и дискуссионные форумы; базы данных; платформы для продвижения систем туризма и управления дестинациями; платформы для маркетинга туристических продуктов. УН-2 Особые потребности детей учтены при принятии комплекса правовых актов (законы, постановления Правительства РФ, методические документы) по социальной поддержке малообеспеченных семей (федеральные законы о минимальном уровне жизни в РФ). Федерация — 1997 г., общая потребительская корзина для Российской Федерации — 1999 г., государственная социальная помощь — 1999 г.). MultiUn Этот методологический документ в настоящее время является единой основой, используемой ФАТФ, Международным валютным фондом и Всемирным банком для оценки реализации мер по борьбе с отмыванием денег и финансированием терроризма во всех странах. UN-2 · Методологические рекомендации Continuos работа, связанная с интеграционными показателями, в результате которой на собраниях будут представлены методологические документы и руководства, при необходимости. UN-2 Методологические документы, презентации и рекомендации по сбору данных и производству показателей. EurLex-2 Копия любых методических документов, относящихся к предоставленной статистике. UN-2 На международном уровне различные организации подготовили оценки и систематизировали методологическую документацию. MultiUnМетодологическая документация была разработана федеральным органом управления земельными ресурсами и согласована с другими заинтересованными федеральными агентствами.

Показаны страницы 1. Найдено 5649 предложений с соответствием фразы методологический документ.Найдено за 34 мс.Накопители переводов создаются человеком, но выравниваются с помощью компьютера, что может вызвать ошибки. Найдено за 0 мс.Накопители переводов создаются человеком, но выравниваются с помощью компьютера, что может вызвать ошибки.Они поступают из многих источников и не проверяются. Имейте в виду.

.

определение методолога по The Free Dictionary

Твенте, Нидерланды) и Хильф (Карл фон Осецки У., Германия), методолог исследования и эксперт по управлению научной информацией, обобщают несколько ранее опубликованных работ, утверждая, что бизнес-модель научных публикаций должна развиваться, чтобы служить научным исследованиям, и что Коммуникация и дальше будет определять способ построения научных исследований. Среди докладчиков — методолог Пол Брайдл, глобальный идейный лидер и стратег по благосостоянию Манодж Шарма, корпоративный стратег Роджер Конопасек и спикер международного бизнеса Дебби Аллен.В-третьих, в книге проходит нить постмодернистской иронии и игривости, поскольку он распознает вероятные реакции различных типов читателей (скептически настроенный историк, разочарованный методолог, Фауст! — 131) и даже (цитируя Кальвино) спрашивает, нужно ли читателю К сожалению, для этих данных нет готовой модели, но в статистической литературе есть близкая аналогия по экспериментам по спариванию с саламандрами, которые могут помочь методологу построить такую ​​модель.Хэнсон был нанят в качестве вице-президента и главного методолога, а Уэлен — в качестве старшего директора проекта. В знак уважения к наследию новаторского политического методолога Гарольда Госнелла награда вручается за лучшую методологическую работу, представленную на конференции по политологии в прошлом году. Команда методов, Крейг Рэдли был назначен младшим методологом Питтсбурга), философом образования и методологом качественных исследований, который изучает эпистемологию и этику применительно к проектам социальной справедливости в образовании, стремится помочь педагогам переосмыслить свои философские взгляды на образование и профессиональную деятельность. этика, утверждая, что оба они одинаково важны в сегодняшнем контексте подотчетности с высокими ставками, который вытесняет эти ключевые области.Этими индикаторами могут быть повышенный базовый уровень ПСА или положительный результат пальцевого ректального исследования (DRE) », — сказал Эндрю Викерс, младший методист-исследователь отдела эпидемиологии и биостатистики и ведущий автор. Спикеры на форуме, который продлится с 20 февраля по 22 в отеле Gulf Hotel, включая методолога Пола Брайдла, глобального идейного лидера и стратега по благосостоянию Маноджа Шарма, корпоративного стратега Роджера Конопасека и международного бизнес-спикера Дебби Аллен. В дополнение к ответам на вышеперечисленные вопросы автор, методолог исследования, предоставляет практическую информацию о как проводить исследования в области образовательных технологий — от формулирования исследовательских вопросов до сбора и анализа данных и написания отчетов об исследованиях — в каждой из основных количественных и качественных традиций.Напротив, правила Кинга установили бы новый уровень апелляционных судей-методистов, имеющих право выносить решения не только по точности расчетов, но и по обоснованности аргументов, без необходимости нести публичное бремя доказывания.
.

methodological — Перевод на итальянский — примеры английский

Предложения:
теоретико-методологические

Эти примеры могут содержать грубые слова на основании вашего поиска.

Эти примеры могут содержать разговорные слова, основанные на вашем поиске.

Решения комиссии продвинули методологический подход к .

Alcune solutioni della Commissione hanno expectato il nostro Approccio metodologico .

Библиотека является научно-методическим и научно-методическим центром библиотек высшей школы Запорожской области.

Библиотека — это научный центр и методология delle biblioteche scolastiche pi alte nella regione di Zaporozhye.

Корф и Батлер раскритиковали эту работу по методическим основаниям.

Corfe e Butler criticalarono questa opera sulla base della metodologia .

Методологические решения Евростата по статистике государственных финансов

Решения Евростата по делу metodologia delle statistiche di finanza pubblica

На земле та же методологическая лихорадка вторглась на площадь Республики.

На площади, lo stesso metodo febbrile ha invaso place de la République.

В руководствах могут быть как методологические, проблемы, так и конфликт интересов.

Le Linee Guida Possono Presentare sia problemi metodologici che di conflitto di interessi.

Dei Verbum 12 предлагает два методических указаний для подходящей экзегетической работы.

La Dei Verbum 12 offre due indicazioni metodologiche per un adeguato lavoro esegetico.

Это означает, что аудит эффективности требует специальных методологических знаний .

Ciò impla che il controllo di rendimento needed di conoscenze metodologiche specifiche.

Аудиты эффективности иногда создают значительные методологические проблемы.

Le verifiche dei risultati presentano talvolta notevoli problemi metodologici .

С самого начала анализ ошибок сопровождался методическими задачами.

Sin dall’inizio l’analisi degli errori era costellata da problemi metodologici .

Сложность определения отражает глубокие концептуальные и методологические инновации.

La complessità della Definizione Riflette la profonda Innovazione Concettuale e metodologica Coinvolta.

Однако многие из этих испытаний не соответствовали методологическим стандартам , которые требуются сегодня.

Туттавия, многие из этих студий нон-ханно soddisfatto gli standard metodologici richiesti oggi.

Он представляет собой краткое изложение существующей передовой практики и намеренно избегает подробных методологических шагов и требований .

Si tratta di una sintesi di esistenti buone pratiche, Ed Evita intenzionalmente dettagliate fasi di lavoro metodologici ed esigenze.

Экономисты-экспериментаторы обычно придерживаются следующих методологических рекомендаций : Стимулируйте субъектов реальными денежными выплатами.

Gli Economisti sperimentali in genere rispettano i seguenti orientamenti metodologici : Incentivano i soggetti con vincite monetarie reali.

С момента его создания в 1974 году, большое количество методических и технологических достижений открыли для пациентов больше возможностей.

Dal relativo inizio в 1974 году, i progressi metodologici e tecnologici grandi hanno generato più opzioni per i pazienti.

Академическое исследование рабства в Древней Греции сталкивается с существенными методологическими проблемами.

Gli Studi accademici riguardanti la schiavitù nell’antica Grecia sono spesso circondati da alcuni problemi metodologici .

Были ли признаны и обсуждены методологические ограничения ?

Docendo invenire thesauros: методических предложений по преподаванию латыни.

Docendo изобретает тесауро: предложение metodologiche per l’insegnamento del Latino.

Тесты на чувствительность in vitro не стандартизированы, и результаты могут варьироваться в зависимости от методологических факторов .

Я тестирую сенсибилизацию in vitro, но не стандартизирую и возможные варианты результатов metodologici .

Кроме того, мы опираемся на вычислительную сложность как на методологический маяк наших исследовательских подходов и исследований.

Inoltre, poggiamo sulla complessità computazionale come faro metodologico dei nostri Approcci e ricerche.

.