| Учнівський колектив має певну структуру. А.С.Макаренко на основі тривалих спостережень і експериментів дійшов до висновку, що первинний колектив, який не розкладається на підгрупи, повинен складатися з 7-15 чоловік. Тому в класах, де 30 і більше учнів, функціонування колективу як первинного вимагає значної педагогічної роботи. У класі складаються мікрогрупи (3-7 чоловік), об’єднані спільними симпатіями, інтересами, діловими взаєминами. Це об’єктивне явище, і боротись за його викорінення – марна справа. Завданням вчителя/вихователя – уміло спрямовувати вузькогрупові інтереси на загальну користь. Адже розвиток дитини безпосередньо залежить від того, з ким він спілкується, яке коло і характер його спілкування. Поза спілкування формування особистості взагалі неможливо. Саме в процесі комунікування з іншими людьми дитина засвоює загальнолюдський досвід, накопичує знання, оволодіває вміннями і навичками, формує свою свідомість і самоусвідомлення, виробляє переконання, ідеали і т.п. Тільки в процесі спілкування в дитини формуються духовні потреби, моральні і естетичні почуття, складається її характер. Тож можна зробити логічний умовивід: психологічний клімат в учнівському колективі та характер комунікативної взаємодії між учнями – важливий фактор формування особистості школяра, наряду з навчанням та сімейним вихованням. Тому необхідно вивчати та аналізувати взаємовідносини між дітьми: їх симпатії та антипатії, мікрогрупи і т.п. Саме з вищенаведеною метою з вихованцями гуртків «Художній дизайн» (керівник Штумф Г.М.) і «Витоки» (керівник Поляк Я.В.) було проведено дослідження за допомогою методики «Соціометрія» (Ж.Морено). Завдання:
Форма проведення: групове дослідження Щоб отримати повну інформацію про характер міжособистісних стосунків у групі, треба визначити ступінь взаємної симпатії/антипатії її членів. Зважаючи на це, критеріями вибору повинні були питання як позитивні (спрямовані на виявлення симпатії між людьми), так і негативні (спрямовані на виявлення антипатії). Оскільки міжособистісні стосунки завжди розгортаються у групі на двох рівнях – формальному та неформальному, то досліджувані повинні були здійснити вибір стосовно двох сфер – сфери спільної діяльності та сфери дозвілля.
Згідно запропонованих питань учні мали вибрати того з ким би хотіли/не хотіли виконати задані дії в першу, другу та третю чергу. Важливо, що претенденти на вибір повинні бути лише з числа присутніх вихованців в конкретний момент – під час проведення дослідження. Після збору первинних даних було здійснено підрахунок виборів кожного учасника і зведено в соціоматрицю. Прізвища та імена учасників дослідження, звичайно ж, не розголошуються з міркувань конфіденційності. Інтерпретація результатів Завдяки соціоматриці (сфера діяльності) ми можемо бачити всі вибори учасників. Кольорами позначено взаємні позитивні (синій колір) та негативні (колір червоний). Клітинки, які зафарбовані тим чи іншим кольором на перетині горизонтальних та вертикальних ліній, означають, що учасники вибрали один одного для виконання запропонованої діяльності. Наприклад, ми бачимо вертикальну нумерацію з лівої сторони таблиці – це ті, хто обирають, а горизонтальна нумерація зверху таблиці – ті, кого обирають. Отже, дивимось: №1 (по вертикалі) проводимо поглядом по рядку і бачимо, що зафарбована також клітинка, яка відображає учасника під номером 8. Колір – синій, знак – «+»,- це означає, що учень №1 вибрав учня №8 для виконання домашнього завдання разом. В свою чергу, №8 (по вертикалі) вибрав №1 також здійснення даного виду роботи. Тож ми маємо взаємний «+» вибір. Так само ми можемо простежити взаємно негативні вибори. Вибори односторонні – клітинки незамальовані з певним знаком («+» чи «-»), який відображає характер вибору. Наприклад, №4 (по вертикалі) вибрав №3 (по горизонталі). Знак – «+», що, ймовірніше, означає симпатію, прихильність в даній ситуації. Однак, №3 не вибрав №4, а вирішив виконувати домашнє завдання разом з №5. Це прямий приклад одностороннього вибору. Взагалі, аналіз виборів учнів за допомогою соціограми дає нам змогу визначити певні категорії учнів відповідно до їх соціального статус в представленій групі та сфері діяльності. А саме:
В даному випадку «зірками» є :
Для повного аналізу групової динаміки необхідно розроблення соціограми. За допомогою стрілок можна бачити мікрогрупи, які склались на основі виборів, лідерів, та кількість «+» та «-» відношень учнів один до одного. Нижче наведена таблиця «Соціоматриця» (сфера діяльності). Ми чітко можемо бачити, що «ізольованих» дітей немає. Не було також досліджуваних, які відмовились зробити вибір. Є декілька учасників, які не отримали «-» виборів, це №21, 19, 16, 12, 3, 4, 5 та 6. Це, ймовірно, ознака неконфліктності дитини. Але в цьому ряді є ті, в кого лише 1 або 2 вибори, що говорить про її неповне прийняття в групі, інші гуртківці практично не звертають на них уваги. Також очевидними є мікрогрупи – гуртківці (в к-ті 3-5 осіб), в яких велика кількість взаємовиборів. Утворення мікрогруп – явище цілком нормальне, яку говорить про утворення мікроспільнот дітей за їх інтересами, симпатіями, вподобаннями і т.п. Але утворення мікрогруп може сприяти також і дестабілізації групової динаміки, тобто рівень загальногрупової згуртованості може знижуватись, що призводить до підвищення конфліктності, зниження ефективності діяльності (як індивідуальної так і групової), збільшення стресорів, що пов’язані з внутрішньогруповою взаємодією учнів. До прикладу, на даній соціограмі ми можемо бачити мікрогрупу, яка склалася з 3 осіб: №3, №4 та №5. Видно позитивні взаємні вибори вихованців(позначені синіми стрілочками). Доцільно буде визначити індекс загальногрупової згуртованості. Він визначається за наступною формулою: Cума nbg Сума nbg – сума взаємних виборів,с 0,5 n (n-1) – число можливих взаємних виборів (кількість членів групи, що приймала участь у дослідженні). Отже, Оцінка згуртованості розташовується від 1 до 0 . Чим ближче до 1, тим вище рівень згуртованості групи. Показник доброї згуртованості групи 0,6 – 0,7. В нашому випадку показник індексу залишає бажати кращого. Адже кількість взаємних виборів дуже низька, велика кількість їх різнонаправлені, тобто певний учень вибирає іншого з знаком «+», а той, в свою чергу, не вибирає його,і, можливо, навпаки – вибирає зі знаком «-». Тому подальша робота буде спрямована на підвищення рівня згуртованості колективу та зменшення прояву негативного лідерства (як у випадку з №11). На стадії розробки знаходиться тренінг «Підвищення групової згуртованості» для покращення мікроклімату в групі. Також розроблені рекомендації керівнику гуртка для покращення стану групової динаміки, виходячи з результатів соціометричного дослідження. Звичайно ж, всі результати дослідження (з більш детальним аналізом) доведено до керівника гуртка. Разом з керівником узгоджується план подальшої роботи з даним учнівським колективом та заходи індивідуальної роботи з окремими вихованцями щодо попередження конфліктності та покращення мікроклімату. Поради керівнику для покращення психологічного клімату в учнівському колективі 1. Організація загальних колективних справ, спільних переживань:
2. Уміння вчителя формувати гуманні взаємини з учнями.
Рекомендації учням для покращення взаємин в учнівському колективі:
|
Методика «Соціометрія» (розроблена Я. Морено)
Соціометрична
техніка застосовується для діагностики міжособистісних
і міжгрупових стосунків у цілях їх зміни, покращення та вдосконалення. За
допомогою соціометрії можна вивчати типологію соціальної поведінки людей в
умовах групової діяльності, робити висновки щодо соціально-психологічної
сумісності членів конкретних груп.
Мета проведення соціометричної
процедури:
а) вимірювання ступеня згуртованості або роз’єднаності в групі;
б) виявлення «соціометричних позицій», тобто співвідносного
авторитету членів групи за ознаками симпатії або антипатії, де накрайніх
полюсах виявляються «лідер» групи і «знехтуваний»;
в) виявлення внутрішньогрупових підсистем, згуртованих
утворень, на чолі яких можуть бути свої неформальні лідери.
Соціометричне
дослідження проводиться груповим методом. Його проведення вимагає до 15 хв.
Воно дуже корисне в прикладних дослідженнях, особливо під час роботи зі
вдосконалення стосунків у колективі. Але воно не є радикальним способом, за
допомогою якого можливе вирішення внутрішньогрупових проблем, причини яких слід
шукати не в симпатіях і антипатіях членів групи, а в більш глибоких джерелах.
Соціометрична процедура
Членам групи пропонується відповісти на запитання, які дають можливість
визначити симпатії й антипатії один до
одного, до лідерів, членів групи, яких група не приймає.
Приклади
запитань, що використовуються під час проведення:
Уявіть наступну ситуацію. Ви усім класом вирушили у подорож морем.
1.Вам запропонували когось із
однокласників обрати капітаном корабля? Хто це буде?
2.Кого б із однокласників ви не хотіли бачити на
капітанському містку?
Увечері, усім класом, ви пішли до
ресторану відсвяткувати початок своєї подорожі.
3.З ким би із однокласників ви
хотіли відсвяткувати початок свої мандрівки, тобто сидіти за одним столом?
4.З ким би із однокласників ви
не хотіли відсвяткувати початок свої мандрівки?
Випробовуваним
пропонують обирати суворо фіксовану кількість членів групи. Наприклад, у групі
з 30 осіб кожному пропонують вибрати лише до 5 осіб. Кількість обмеження числа соціометричних
виборів отримала назву «соціометричного обмеження» або «ліміту виборів».
У даний час
прийнято вважати, що для груп у 25—35 учасників мінімальна кількість «соціометричного
обмеження» повинна вибиратися в межах 4—5 виборів.
Обробка
результатів Соціоматриця. Спочатку слід побудувати найпростішу соціоматрицю.
Приклад подано в таблиці, наведеній нижче. У таблицю окремо заносять відповіді
з ділових та особистісних стосунків.
Вертикально
записуються за номерами прізвища всіх членів групи, що досліджується;
горизонтально — тільки їх номер. На відповідних перетинах цифрами позначають
тих, кого вибрав кожний випробовуваний.
Аналіз соціоматриці з кожного критерію дає достатньо наочну картину
взаємостосунків у групі. Можуть бути побудовані сумарні соціоматриці, які
дають картину виборів з декількох критеріїв, а також соціоматриці за даними
міжгрупових виборів. Основна цінність соціоматриці — можливість
представити вибори в числовому вигляді, що у свою чергу дозволяє проранжувати
членів групи згідно з кількістю отриманих і наданих виборів, встановити порядок впливів у групі.
Соціограма. Це —графічне зображення реакції випробовуваних один
на одного. Соціограма дозволяє провести порівняльний аналіз структури
взаємостосунків у групі в просторі на деякій площині за допомогою спеціальних
знаків (мал. нижче). Вона дає наочне уявлення щодо внутріїпньогрупової
диференціації членів групи за їх статусом (популярністю).
Соціометрія
Соціометрія
Мета: вивчити емоційно-психологічні відносини в дитячому колективі.
Соціометрична методика дозволяє визначити кількісну оцінку міжособистісних відношень групи. Основоположником соціометрії є відомий американський психіатр і соціальний психолог Дж. Морено. Соціометрична методика дозволяє діагностувати емоційні зв’язки, тобто взаємні симпатії та антипатії між членами групи. Соціометрична процедура може використовуватися з метою:
— виміру ступеня згуртованості;
— визначення “соціометричних позицій”, тобто співвідносного авторитету членів групи за ознаками симпатії – антипатії;
— виявлення внутрішньо групових утворень, які очолюють неформальні лідери.
Соціометрія може проводитися за двома критеріями: діловим і емоційним. Діловий критерій – дозволяє виявити міжособистісні стосунки учнів на рівні сумісної групової діяльності. Даний тип стосунків визначається за допомогою запитань, які вимагають зробити вибір учнів для сумісного виконання навчальних завдань. Особистісний критерій – дозволяє виявити міжособистісні взаємовідносини у класному колективі. У якості такого критерію визначається ситуація, яка не має зв’язку з навчальною діяльністю. Вона фіксується у вигляді питання, яке вимагає від учнів зробити вибір учнів класу для проведення спільного відпочинку.
Вимоги до соціометричного опитування:
1. Групи, які досліджуються за допомогою соціометрії повинні мати досвід сумісної діяльності.
2. Питання соціометричного опитування формулюються таким чином, щоб вони були зрозумілі всім членам групи.
3. Дотримання гарантії таємниці відповідей.
4. Вибір здійснюється у межах групи.
5. Усі вибори здійснюються членами групи самостійно.
Процедура соціометричного опитування.
Підготовчий етап. Завдання етапу: визначити проблему, обрати групу для дослідження, познайомитися з особливостями колективу.
Перший етап. Завдання етапу: провести інструктаж щодо опитування.
Другий етап. Завдання етапу: провести опитування, роздати соціометричні картки для заповнення та зібрати їх.
Етап обробки. Завдання етапу: зробити обробку отриманих результатів.
Заключний етап. Завдання етапу: зробити висновки та рекомендації.
Соціометрична картка
Дорогий друже!
В цілях вивчення міжособистісних стосунків у вашій групі (класі) просимо тебе дати відповіді на наступні запитання:
1. Кого із своїх однокласників ти обрав би для підготовки складного навчального завдання, якщо його треба було б виконати разом (запиши прізвище учня, якого ти обрав би в першу чергу, в другу чергу та в третю чергу)?
1. _________________________________________.
2. _________________________________________.
3. _________________________________________.
2. Кого із своїх однокласників ти хотів би запросити на свій день народження (в першу, другу, третю чергу)?
1. _________________________________________.
2. _________________________________________.
3. _________________________________________.
Дякуємо за роботу!
Обробка результатів соціометричного опитування.
Обробку даних в соціометрії вчитель здійснює індивідуально, а її наслідки не підлягають розголосу. Обробка отриманої інформації включає складання соціоматриці, соціограми (соціомішень), розрахунку соціометричної згуртованості.
Соціоматриця – це таблиця, куди записується список учнів класу, а в верхній рядок – номера під якими знаходяться прізвища учнів класу. В кожному рядку напроти номерів учнів, яких вибрав школяр, ставляться номера виборів ( 1, 2 або 3 ).
Наприклад, Леонт’єв вибрав в 1-шу чергу Васильєва, в 2-гу – Іванова і в 3-тю – Козлова, то ставляться відповідні вибори на перетині сьомого рядка з колонками 3, 5 і 6.
Якщо учні обрали один одного (наприклад, Антіпова обрала Дем’янову, а Дем’янова Антіпову), то ці два вибори (з координатами(1, 4) і (4, 1)) обводяться кружечками – взаємні вибори. Більша кількість кружечків на таблиці свідчить про вищу згуртованість групи.
Визначається не формальний лідер у діяльності групи за заданим критерієм. Він визначається за максимальною кількістю виборів, які він отримав від інших членів групи. Якщо кілька осіб при цьому мають однакову кількість виборів, то безумовним серед них вважається той лідер у виборах якого більше у першу чергу.
Зразок соціоматриці.
Результати соціометричного вибору у формі соціоматриці.
| № п/п | Кого обирають | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Хто обирає | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Антіпова | х | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Булатова | х | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Васильєв | х | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Дем’янова | х | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Іванов | х | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Козлов | х | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Леонтьєв | х | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Новікова | х | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Орлов | х | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Овсієнко | х | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Петров | х | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Родіонов | х | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Семенов | х | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Трофімова | х | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Уварова | х | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Кількість отриманих виборів | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Кількість взаємних виборів | |||||||||||||||||||||||||||||||
На основі соціоматриці складається портрет групи, який має назву соціограма (соціомішень), яка складається з кількох концентричних кіл. У центральному колі відзначаються особи, що отримали 6 і більше виборів (“зірки”), в другому колі – 3-5 виборів (“прийняті”), у третьму колі – 1 і 2 вибори (“неприйняті”), у четвертому, зовнішньому колі – позначаються особи, які не отримали жодного вибору (“ізольовані”). Номера хлопчиків позначаються трикутниками, а дівчаток – кружечками. Взаємний вибір позначається суцільною лінією з двома стрілочками між двома відповідними номерами (мал. 1), однобічний, невзаємний – суцільною лінією з однією стрілочкою (мал. 2).
Соціограма
Визначаємо індекс групової згуртованості:
Cума nbg
J =
0,5 n (n-1)
Сума nbg – сума взаємних виборів,
0,5 n (n-1) – число можливих взаємних виборів (кількість членів групи, що приймала участь у дослідженні).
Оцінка згуртованості розташовується від 1 до 0 . Чим ближче до 1, тим вище рівень згуртованості групи. Показник доброї згуртованості групи 0,6 – 0,7.
Соціометрія дозволяє виявити мікроутворення у групі на основі аналізу характеру виборів (взаємні чи однобічні).
Зробити висновок.
Тест „Два будиночки”
Мета: визначити міжособистісні відносини в дитячому колективі.
Для проведення тесту потрібний лист паперу, на якому малюють два будиночки. Один з них більше – червоного кольору, інший трохи менше – чорного кольору. Як правило, цей малюнок не заготовлюють заздалегідь, а роблять на очах у дитини чорним і червоним олівцями.
Інструкція: «Подивися на ці будиночки. Уяви собі, що червоний будиночок належить тобі, в нім багато красивих іграшок, і ти можеш запросити до себе всіх, кого захочеш. А в чорному будиночку іграшок зовсім немає. Подумай і скажи, кого з дітей хлоп’ят свого класу ти запросив би до себе, а кого поселив би в чорному будиночку».
Дорослий записує, хто, де поселиться, потім питає, чи не хоче дитина поміняти кого-небудь місцями, чи не забув кого-небудь.
Хід проведення
Для проведення тесту потрібний лист паперу, на якому малюють два будиночки. Один з них більше – червоного кольору, інший трохи менше – чорного кольору. Як правило, цей малюнок не заготовлюють заздалегідь, а роблять на очах у дитини чорним і червоним олівцями.
Аналіз результатів:
Інтерпретуючи результати тесту, слід звернути увагу на те, скільки дітей дитина помістила в червоному і чорному будиночках, відносно кого з дітей групи зроблений позитивний, а відносно кого негативний вибір. Для кожної дитини рахують число позитивних (кількість балів із знаком «+») і негативних виборів (кількість балів із знаком «мінус») з боку інших дітей групи, потім з більшого віднімають менше і ставлять знак більшого числа.
+4 і більш за бали – «соціометричні зірки», це зовні привабливі, достатньо упевнені в собі діти, які мають авторитет в групі однолітків, вони лідирують в іграх, з ними охоче дружать інші діти.
від +1 до +3 балів (виборів із знаком «мінус» немає) – ці діти віддають перевагу іграм і спілкуванню з постійним обмеженим довкола друзів (або одним постійним іншому), при цьому з іншими дітьми вони майже не конфліктують, в своїй маленькій групі можуть бути лідерами.
від –2 до +2 балів (сума складається з «+» і «мінусів») – активні, рухомі, достатньо товариські, але нерідко, конфліктні діти, вони легко вступають в гру, але також легко сваряться і відмовляються грати, часто ображаються і кривдять інших, але легко забувають образи.
0 балів (вибори із знаком «+» і «мінус» відсутні) – цих дітей просто не помічають, їх як би немає в групі, як правило, це тихі, малоактивні діти, які грають наодинці і не прагнуть до контактів з однолітками; найчастіше такі результати отримують діти, які часто хворіють і ті, хто недавно прибув в групу.
–1 і менш балів – це діти, яких відкидають однолітки, нерідко вони зовні мало привабливі або мають явно виражені фізичні дефекти; знервовані, надмірно конфліктні, негативно настроєні по відношенню до інших дітей.
Особливу увагу слід звернути на тих дітей, які основну масу однолітків відправляють в чорний будиночок, залишаючись наодинці або оточують себе дорослими. Як правило, це або дуже закриті, нетовариські діти або конфліктні, такі, що встигли посваритися майже зі всіма.
Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 1319 | Нарушение авторских прав
Методика ДДО | Обробка та аналіз отриманих результатів | Або Яка ваша працездатність | Або Як відрізнити предмет від його зображення | Або Вміння переключатися | Інтелектуальна мозаїка | Або Знайди подібність між поняттями | Спостереження особливостей сприймання | Діагностика властивостей темпераменту | Методика «Визначення темпераменту |
mybiblioteka.su — 2015-2020 год. (0.013 сек.)
Соціометрія як метод дослідження міжособистісних
⇐ ПредыдущаяСтр 22 из 47Следующая ⇒
Відносин в групі
Соціометрична техніка, розроблена Дж. Моренно, застосовується для діагностики міжособових і міжгрупових відносин з метою їх зміни, поліпшення і вдосконалення. За допомогою соціометрії можна вивчати типологію соціальної поведінки людей в умовах групової діяльності, визначати соціально-психологічну сумісність членів конкрет-них груп. Соціометрична процедура може мати на меті:
а) дослідження міри згуртованості-дифузності в групі;
б) виявлення «соціометричних позицій», тобто співвідносного авторитету членів групи за ознаками симпатії-антипатії, де на крайніх полюсах виявляються «лідер» групи і «відторгнуті»;
в) виявлення внутрішньогрупових підсистем, згуртованих утво-рень, на чолі яких можуть бути свої неформальні лідери.
Використання соціометрії дозволяє проводити вимір авторитету формального і неформального лідерів для перегруповування людей в командах так, щоб понизити напруженість у колективі, яка виникає через взаємну неприязнь деяких членів групи. Соціометрична методика проводиться груповим методом, її проведення не вимагає великих тимчасових затрат (до 15 хв.). Вона корисна в прикладних досліджен-нях, особливо в роботі з вдосконалення відносин у колективі. Але вона не є радикальним способом вирішення внутрішньогрупових проб-лем, причини яких слід шукати не в симпатіях і антипатіях членів групи, а в більш серйозних причинах.
Надійність процедури залежить перш за все від правильного від-бору критеріїв соціометрії, що визначається програмою дослідження і попереднім знайомством із специфікою групи.
Соціометрична процедура
Загальна схема дій під час соціометричного дослідження поля-гає в наступному. Після постановки завдань дослідження і вибору об’єктів вимірювань формулюються основні гіпотези й положення, що стосуються можливих критеріїв опитування членів груп. Конкретна змістовна ситуація, яка характеризується контактом і є основою ви-бору або відхилення, називається соціометричним критерієм. Соціо-метричні критерії формулюються у вигляді запитань, відповіді на які і є підставою для визначення структури взаємовідносин у групі.
Виділяють виробничі критерії, які дозволяють досліднику з’ясу-вати міжособистісні стосунки на рівні структури виробничої діяльності. Вони формулюються у вигляді запитань, яке вимагає вибору осіб для спільного виконання виробничих (навчальних) завдань.
Наприклад:
1. а) Кого зі своїх товаришів у групі Ви попросили б у разі потреби надати допомогу в підготовці до занять (у першу, другу, третю чергу)?
б )Кого зі своїх товаришів у групі Ви не хотіли б просити у разі потреби надавати Вам допомогу в підготовці до занять?
2. а) З ким Ви поїхали б у тривале службове відрядження?
б )Кого з членів своєї групи Ви не узяли б в службове відрядження?
3. а) Хто з членів групи краще виконає функції лідера (старости, профорга і т.д.)?
б )Кому з членів групи буде важко виконувати обов’язки лідера?
Невиробничі критерії є показниками міжособистісних стосунків у колективі. Для такого критерію обирається ситуація, не пов’язана з виробничою діяльністю (навчанням) колектива.
Наприклад:
1. а) До кого у своїй групі Ви звернулися б за порадою у складній життєвій ситуації?
б ) З ким із групи Вам не хотілося б ні про що радитися?
2. а) Якби всі члени Вашої групи жили в гуртожитку, з ким із них Вам хотілося б поселитися в одній кімнаті?
б )Якби всю Вашу групу переформували, кого з її членів Ви не хотіли б залишити у своїй групі?
3. а) Кого з групи Ви запросили б на день народження?
б) Кого з групи Ви не хотіли б бачити на своєму дні народження?
Прогностичний критерій – критерій, що дозволяє з’ясувати струк-туру очікуваних стосунків членів колективу згідно уявлень респондента, які базуються на його соціально-психологічних особливостях.
Наприклад:
1. а) Хто із членів групи запросить Вас на свій день народження?
б) Хто з групи не хотів би бачити Вас на своєму дні народження?
2. а) Хто, на Вашу думку, із членів колективу обере Вас для роботи в парі для виконання певного завдання?
б) Хто не захоче працювати з Вами в парі?
Соціальні критерії передбачають вибір для спільної суспільної роботи.
Наприклад:
1. а) З ким із групи Ви б хотіли відвідувати збори громадської організації?
б) Кого б Ви не хотіли бачити разом із Вами на зборах гро-мадської організації?
2. а) Разом з ким із колективу Ви б хотіли надавати волон-терську допомогу знедоленим?
б) Кого б із колективу Ви не обрали для спільної волонтерської діяльності?
Критерій вважається позитивним (або прямим), якщо передбачає об’єднання партнерів для здійснення будь-якої спільної діяльності. Негативним називається критерій тоді, коли з колективу виділяються особи, з якими респондент не хотів би займатися спільною діяльністю.
За характером виявлених взаємостосунків виділяють подвійні критерії, які передбачають стосунки партнерства (наприклад, «З ким би Ви хотіли жити в одній кімнаті?») і одинарні (наприклад, «Кого б Ви обрали бригадиром (старостою)?»).
Під час формулювання соціометричого критерію необхідно враховувати такі правила:
1. Соціометричний критерій повинен бути підібраний так, щоб у його змісті перш за все відображались взаємини між членами колек-тиву. Тільки у такому випадку він буде дієвим інструментом соціо-метричного дослідження.
2. Соціометричний критерій повинен відображати ситуацію ви-бору партнера для здійснення спільної діяльності.
3. Критерій не повинен обмежувати можливості вибору. Респон-дент повинен чітко уявляти розміри й межі колективу і знати, що він має право обрати будь-якого його члена.
4. Обрані критерії повинні бути цікавими й значимими для досліджуваних.
5. Критерій повинен описувати конкретні ситуації для того, щоб у респондента була конкретна підстава для вибору або відхилення партнера.
6. Формулювання критерію має бути чітким і однозначним.
Комплекс запитань, що адресуються респонденту залежно від зав-дань досліджень утворюють соціометричний тест (тест соціометричного вибору).
Вимога експериментатора розкрити симпатії та антипатії не-рідко викликає внутрішні ускладнення в опитуваних і виявляється у деяких людей в небажанні брати участь в опитуванні. Коли питання або критерії соціометрії обрані, вони заносяться на спеціальну картку або пропонуються в усному вигляді по типу інтерв’ю. Кожний член групи зобов’язаний відповідати на них, вибираючи тих або інших членів групи залежно від більшої або меншої схильності до них, сим-патій або, навпаки, антипатій, довіри або недовіри тощо.
Членам групи пропонується відповісти на запитання, які дають можливість виявити їх симпатії та антипатії один до одного, до ліде-рів, до членів групи, яких група не приймає. Дослідник дає респондентам таку інструкцію: «Напишіть, будь ласка, під цифрою 1 прізвище чле-на групи, якого Ви вибрали б у першу чергу, під цифрою 2 – кого б Ви вибрали, якби не було першого, під цифрою 3 – кого б Ви вибрали, якби не було першого і другого». Потім дослідник зачитує запитання.
З метою підтвердження достовірності відповідей дослідження може проводитися в групі кілька разів. Для повторного дослідження беруться інші запитання.
Соціометрична процедура може проводитися у двох формах. Перший варіант – непараметрична процедура. У даному випадку респонденту пропонується відповісти на запитання соціометричної картки без обмеження числа виборів. Якщо в групі нараховується, наприклад, 12 чоловік, то у даному випадку кожен з опитуваних може вибрати 11 чоловік (окрім самого себе). Таким чином, теоретично можливе число зроблених кожним членом групи виборів у напрямку до інших членів групи у вказаному прикладі буде рівне (N-1), де N – число членів групи. Теоретично можливе число отриманих суб’єктом виборів в групі буде також рівне (N-1). Вказана величина (N-1) отри-маних виборів є основною кількісною константою соціометричних вимірювань. При непараметричній процедурі ця теоретична константа є однаковою як для особи, що здійснює вибори, так і для будь-якої особи, що стала об’єктом вибору. Перевагою описаного варіанту про-цедури є те, що вона дозволяє виявити так звану емоційну експан-сивність кожного члена групи, зробити зріз різноманіття міжособових зв’язків у груповій структурі. Проте при збільшенні розмірів групи до 12–16 чоловік цих зв’язків стає так багато, що без застосування об-числювальної техніки проаналізувати їх стає надто складно. Наступним недоліком непараметричної процедури є велика ймовірність отримання випадкового вибору. Деякі респонденти, керуючись особистим моти-вом, нерідко пишуть в опитувальниках: «обираю всіх». Зрозуміло, що така відповідь може мати тільки два пояснення: або у опитуваного дійсно склалася така узагальнена аморфна і недиференційована система відносин з оточуючими (що малоймовірно), або він усвідомлено дає помилкову відповідь, прикриваючись формальною лояльністю до оточуючих і до експериментатора (що найбільш вірогідно).
Аналіз подібних випадків примусив деяких дослідників спро-бувати змінити саму процедуру застосування методу і таким чином понизити ймовірність випадкового вибору. Так народився другий варіант – параметрична процедура з обмеженням числа виборів. Опитуваним пропонують обрати чітко фіксоване число зі всіх членів групи. Наприклад, у групі з 25 чоловік кожному пропонують вибрати лише 4 або 5 чоловік. Величина обмеження числа соціометричних виборів отримала назву «соціометричного обмеження» або «ліміту виборів». Введення «соціометричного обмеження» значно підвищує надійність соціометричних даних і полегшує статистичну обробку мате-ріалу. Із психологічної точки зору соціометричне обмеження примушує респондентів більш уважно ставитися до своїх відповідей, обирати для відповіді тільки тих членів групи, які дійсно відповідають пропо-нованим ролям партнера, лідера або товариша по спільній діяльності. Ліміт виборів значно знижує ймовірність випадкових відповідей і дозволяє стандартизувати умови виборів у групах різної чисельності в одній вибірці, що надає можливість зіставити дані різних груп.
На даний час прийнято вважати, що для груп в 22–25 учасників мінімальна величина «соціометричного обмеження» повинна вибира-тися в межах 4–5 виборів. Істотна відмінність іншого варіанту соціо-метричної процедури полягає в тому, що соціометрична константа (N-1) зберігається тільки для системи одержуваних виборів (тобто з групи до учасника). Для системи відданих виборів (тобто в групу від учасника) вона вимірюється новою величиною d (соціометричним обмеженням). Введенням цієї величини можна стандартизувати зовнішні умови виборів в групах різної чисельності. Для цього необхідно визна-чати величину d по однаковій для всіх груп ймовірності випадкового вибору. Формулу визначення такої ймовірності запропонували свого часу Дж. Моренно і Е. Дженнінгс: P(A)=d/(N-1), де Р – ймовірність випадкової події (А) соціометричного вибору; N – кількість членів групи. Зазвичай величина Р(А) обирається в межах 0,20–0,30. Підстав-ляючи ці значення у формулу для визначення d з відомою величиною N, одержуємо необхідне число «соціометричного обмеження» у обра-ній для вимірювань групі.
Недоліком параметричної процедури є неможливість розкрити різноманіття взаємостосунків у групі. У результаті її застосування можливо виявити тільки найбільш суб’єктивно значущі зв’язки. Соціо-метрична структура групи у результаті такого підходу відображатиме лише найтиповіші, «обрані» комунікації. Введення «соціометричного обмеження» не дозволяє робити висновки про емоційну експансивність членів групи.
Проведення соціометричного опитування повинно відповідати таким вимогам.
1. Опитування можна проводити тільки в колективах, що мають деякий досвід спільної діяльності (не менше 6 місяців), на основі якої вже виникли певні стійкі взаємостосунки між його членами (спільна суспільна робота, навчання тощо).
2. Запитання повинні бути зрозумілими, на підставі яких респон-дент може здійснити особистий вибір кого-небудь з членів колективу.
3. Необхідно вказати можливе число виборів; коли вимагається отримати повну картину взаємостосунків між членами певного колек-тиву, дозволяється робити необмежене число виборів.
4. Кожен член колективу може обирати собі партнерів для спіль-ної діяльності тільки в межах свого колективу.
5. Анонімність.
6. Опитування повинна проводити особа, яка не є членом досліджуваного колективу або його керівництва.
7. Кожен член колективу повинен робити вибір самостійно, не радячись з іншими.
Для збору інформації під час соціометричного опитування застосовується соціометрична картка або социометрична анкета, яка складається на заключному етапі розробки програми. У ній кожний член групи повинен вказати своє ставлення до інших членів групи за виділеними критеріями (наприклад, з погляду спільної роботи, участі у вирішенні виробничого завдання, проведення дозвілля, у грі тощо). Як зазначалося, критерії визначаються залежно від програми дослі-дження: чи вивчаються відносини у виробничій групі, групі дозвілля, у тимчасовій або стабільній групі.
Як правило, соціометрична картка (анкета) починається звернен-ням, яке має на меті проінформувати учасників дослідження про його завдання, спосіб заповнення картки (анкети), гарантувати анонімність тощо. Основна функція звернення до респондента полягає в тому, щоб зацікавити його в участі й спонукати до правдивих відповідей. Друга частина картки (анкети) відводиться для запитань.
Аттестация джарайони учун намунавый психологик саволлар »ГеоОламга хуш келибсиз!
1. Psixologik ta`lim nima?
Психология тарикси ва замонавий Психология фани ютукларидан фойдаланиш
2. Kichik guruhlarga to`g`ri psixologik tarif bering?
Хамкорликдаги фаолиятнинг умуми максади билан бирлашган уюшма
3. Diqqatning turlarini ayting?
Ixtiyoriy, ixtiyoriysiz, ixtiyoriydan so`ng
4. Psixologik jarayonlar haqida nimalar bilasiz?
Идрок, Тафаккур, Сезги, Хотира, Диккат
5.O`zbekiston Respublikasi Xalq ta`limi tizimida psixologik xizmat obyekti kimlar?
Мактабгача ёшдаги болалар, о`кувчилар, макссус окув юртлари ва олий мактаб талабалари
6. Bolalarni umumta`lim maktablariga qabul qilish qanday amalga oshiriladi?
Тиббий психологик-педагогик комиссия тавсияси бойича 6-7 йошдан
7. «Таалим то`г`рисида» ги Конунда болаларни неча йошдан бошлаб мактабга кабул qilish belgilangan?
6-7 йошдан
8. Psixologiya so`zini etimologik ma`nosi nima?
Рух ва джон хакидаги та’лимот
9.Qaysi psixolog olimlarning ilmiy va uslubiy tavsiyalari O`zbekistonda psixologik xizmatni tashkil qilish uchun asos bo`ladi?
Давлетшин М., Гозиев Э. М.Вохидов
10. Amaliyotchi psixolog maktabda psixologik xizmatning qaysi yonalishlari bo`yicha ish olib boradi?
Псиксипрофилактика, психологик манавий-марифий ишлар, психодиагностика, психокоррексия, психологик маслаксат
11. Qobiliyatga psixologik tarif bering?
Qobiliyat бу кишинин бирор faoliyatga layoqatliligi, yaroqliligi ва бу faoliyatni muvaffaqiyatli amalga oshirish mahoratidir.
12. Muayyan milatga xos bo`lgan psixologik xususiyatlarni o`rganuvchi fan?
Йетнопсихология
13. Псиксодиагностика нима?
Shaxsning yoki guruhning psixologik xususiyatlari, nuqsonlarining sabablarini maxsus psixologik metodlar yordamida aniqlash
14. Iste`dod qaysi uch o`zaro bog`liq parameter (mezonlar) bilan aniqlanadi?
Nutq boyligi, faollik, qiziqishlar
15. Ma’lum sharoitlarga muvofiqlashtirilgan kichik guruhlardagi psixologik muhitni aniqlashda qaysi metod qo`llaniladi?
Социогиометрик метод
16.Каида ва мейорлари индивидуальный онгида эталон (намуна) сифатида кабул килувчи гуру психологияда гандай номлади?
Референт гуру
17. Хотирани кучайтириш неча йошдан кулай?
2-5 йошдан
18. Ma`ruzada янги mavzu yuzasidan tushuncha berish qanday maruza turiga kiradi?
Axborot beruvchi
19. Хар бир йош даврида bolalarning psixologik xususiyatlari nimalarda aks etadi?
Yeakchi faoliyatning turida, yosh senzetivligida, psixologik xosilalarida
20.Рефлекслар неча хил бо`лади?
Шартли ва шарциз
21. Бола шакси шакланишида кайси омиллар йетакчи рол о`йнайди?
Ижтимоий омиллар
22. Qobiliyat nima?
Faoliyat bilan bog`liq Individual psixologik xususiyat
23. O`qituvchining akademik qobiliyati nima?
Барча фанлар юзасидан муайян билмга эга боллиш
24. O`qituvchining perseptiv qobilyati?
Qisqa daqiqalarga auditoriya holatini idrok qila olish;
25. O`qituvchining gnostik qobiliyati nima?
Tadqiqot ishlariga layoqatliligi
26.Faoliyat nima?
Ehtiyojlarni qondirishga qaratilgan faollik
27. O`zbek millatiga xos, yaqqol ko`zga tashlanuvchi xarakter xususiyatlaridan biri?
Андишалик
28. Tafakkur operatsiyalarini ayting?
Analiz, sintiz, taqqoslash, konkretlashtirish, abstraksiyalashtirish
29. O`qituvchilarning konstruktiv qobiliyati nima?
O`quv — tarbiya ishlarni rejalashtirish va natijasini oldindan ayta olish
30. Psixokorreksiyaning ma`nosi nima?
Тузатиш
31.Yosh davrlar psixologiyasi nechanchi asrda rivojlandi?
XIX асрда
31. О`китувчи гобиляти хакида айтинг?
Ташкилотчик, дидактик, академик, коммуникатив
32. Harakatchan, chaqqon tezda tushunadigan lekin jaxldor so`zlari qaysi mijozga taalluqli?
Ксолерик
33. Педагогик психологии бо`лимлари хакида нималар биласиз?
Ta`lim psixologiyasi, tarbiya psixologiyasi, o`qituvchi psixologiyasi
34. Vunderkind so`zining lug`aviy ma`nosi nima?
Mo`jiza bola
35.Йош даврлари psixologiyasida shaxsning икки xil rivojlanishi to`g`ri ko`rsatilgan qatorni toping?
Ижтимоий ва биологик rivojlanish
36. Psixologiyada layoqatlarning qaysi ikki xil turi farqlanadi?
Табий лайокатлар, ижтимоий лайокатлар
37. Diqqatga ta`rif bering?
Diqqat ongimizning muayyan obektga yonaltirilishi va unda to`planishidan iborat psixik holatdir
38. Faoliyat turlariga misol keltiring?
O`yin, o`qish, mehnat
39. Педагогик qobiliyat turlari to`g`ri ko`rsatilgan qatorni toping?
Дидактик, академик, персептив (идрокка оид), нуткий, ташкилотчик, муомала ва мулокот о`рната олиш
40.Psixologik-pedagogik tashxis daftarini to`g`ri yuritishda qaysi shaxs mas`ul hisoblanadi?
Sinf rahbari va maktab psixologi
41. Бола неча ойлик пайтидан бошлаб анг зарур рухий xususiyatlarni egallay boshlaydi?
3 ойликдан бошлаб
42. Педагогика- психология асосий вазифаси хакида аник ифодаланган тариф беринг?
Ta’lim va tarbiyaning qonuniyatlarini o`rganadi
43. Психология тармоклари хакида нималар биласиз?
Умумий психология, болалар психологияси, педагогик психология
44.Voqelik va borliqni psixik aks ettirishning uch asosiy shakli?
Муомала, муносабат, акслок
45. Кичик мактаб йош даврида кандай фаолият йетакчилик калади?
Окиш
46. Интроверт атамаси гандай шаксга нисбатан ишлатилади?
Муомала qilish qiyin bo`lgan shaxsga
47. Tarbiya psixologiyasiga izoh bering?
Бу педагогик психология фанининг алохида бо’лими бо’либ, у тарбия джарайонининг ички мохиятини тадкик этади
48. Shaxsning odamiylik fazilatlariga qaysi xislatlarni kiritish mumkin?
Хайо, сабр, эхсон, саксоват, адолат, садокат, тавозе
49.Йош даврлари psixologiyasi канака бо’лимлардан иборат?
Мактабгача йошдаги болалар психологияси, кичик мактаб йошидаги болалар психологияси, о`смилар психологияси, о`спиринлар психологияси
50. Bola 6 (olti) yoshga to`lganda uning so`z boyligi qanchaga eatadi?
3.000 тага
51. Замонавий дарс деганда нимани тушунасиз?
Qayerda, qanday o`tishidan qatiy nazar o`quvchilar bilimi, ko`nikma va malaka hosil qilish va tabiyalash jarayoni
52. Психология илмий атамаси качон пайдо болган?
XIX asr o`rtalarida
53.Psixologiyaning bir tarmog`i hisoblangan pedagogik-psixologiya qaysi fanlar sirasiga kiradi?
Ижтимоий фанлар
54. 1-sinf o`quvchilarida diqqatning qaysi turi ustin turadi?
Ixtiyorsiz
55. Психология фан сифатида кадимий фанми йоки замонавий?
Ветчина кадымий ветчина замонавий
56. Инсон рухи сирларини билишга болган дастлабки уринишлар кайси вактга то`гри келади?
Ерамиздан олдинги биринчи мин йиллик о`рталарига
57. Psixologik tushunchalar qachondan beri ma`lum?
Психология хакида тушунча кадим дунёдан малум бо’либ, 2500-3000 йилдан буйон рухий ходисалар хакида фикр юритиб келинади
58.Psixologiya atamasi qachon paydo bo`lgan?
XVI асрда
59. Psixologik ta`lim nima?
Ахолининг кенг табакалари о`ртасида психологик саводхонликни оширишга
60. Психология определения этимологик мазмуни?
Юнон тилидан олинган бо’либ рух ва джон то’г’рисидаги та’лимот деган манони билдиради.
61. Qaysi taniqli psixolog olimlarning ilmiy va uslubiy tavsiyanomalari O`zbekistondan psixologik xizmatni yaratishga asos bo`ladi?
М.Давлетшин, Э.Гозиев, М.Вохидов
62. Психология халк та`лими тизимига тааллукли бо’лган асосий тармокларини айтинг?
Psixologik xizmat, ruhiy holat, psixologik xususiyatlar
63. Esda olib qolish 2 xil bo`ladi. Уларни айтинг?
Mexanik, логик
64. Психологияда иккиламчи гуру сифатида этироф этилади?
Ырик шахарлар ахолиси, завод ва фабрика мехнаткашлари, армия
65. Kichik guruhlarga psixologik tarif bering?
Бир-бири билан муносабатда болган, сони джихатдан унчалик катта болмаган (2-25 кишидан иборат) кишилар игилмаси
66.Psixologiyada guruhlar turlari bo`yicha necha xil bo`ladi va qanday deb ataladi?
2 xil — расмий ва норасмий
67. Норасмий гурухга то`гри психологик тариф беринг?
Shaxslararo o`zaro ruhiy hamkorlik mavjud bo`lsa
68. Интроспексия созинин лугавий маноси нима?
Лотинча ички томонга караш
69. Осознавание психофизиологии функсияларини органишда Галендан сонг оринни кайси олим эгаллайди.
Абу Али ибн Сино
70. Psixologiya tarixida o`rta asr qaysi yillarni o`z ichiga oladi?
В асрдан XIV асрларгача.
71. Субстанция созинин lug`avi ma`nosi nima?
Butun borliqning birlamchi xususiati.
72. Психология инкироз даври кайси йилларга тог`ри келади?
1910-1930-летие оралиг`ида
73. Вебир 1924-йильда кандай асар йозган?
Сезгилар хакида
74. Фаробий та’лимотида билишнинг неча боскичи хакида фикр билдирган?
2 т. Гиссий билиш, Аклий билиш
75. Irodaviy harakatlar ongli harakatlar sifatida ikkinchi signaller sistemasining faoliyati bilan bog`liqmi?
Bog`liq bo`ladi
76.Малака деб нимага айтилади?
Олдин онгли баджарилиб, кейинчалык автоматлашган иш характератга
77. Мотив деб нимага айтилади?
Ehtiyojlarni qondirish bilan bog`liq bo`lgan faoliyatga undovchi sabab
78. Хар кандай кишинин инсон зотига мансублигини кайси тушунча ифодалайди?
Индивидуальный
79. Diologik va manologik nutq qaysi nutq turiga kiradi?
Огъзаки
80. Хиссиёт деб нимага айтилади?
Tashqi olamdagi narsa va hodesalarga nisbatan bo`lgan munosabatlarimizning ва бу munosabatlarimizdan hosil bo`ladigan ichki kechinmalarimizning ongimizda aks ettirilishiga aytiladi.
81. Социометрия методы orqali nimani aniqlash mumkin?
Guruh a’zolarining berlashihsini, xush ko`rish yoki ko`rmasligi hamda ledirni tanlash
82. Фаоллик манбай нима?
Ehtiyojlar
83. Лайокат-бу?
Layoqat shaxsning anatomik- физиологик xususiyati bo`lib, qobiliyatining o`sishi ucun ma’lum darajada dastlabki shart-sharoitlarni yaratadi.
84. Odam psixikasining rivojlanish davri?
Филогенез ва онтогенез
85. Nerv sestemasining kuchli, muvozanatli, passiv, inert tipi qaysi temperamentga mos keladi?
Флегматик
86.Iroda o`z kelib chiqishiga ko`ra–
Mustaqil ichki manaviy aktivlikning ifodalanishi
87. Qo`zg`alish va tormozlanish jarayonlarining zaifligi bilan xarakterlanadigan zaif-nerv sistemasi tipi qaysi temperamentga mos keladi?
Меланксолик
88. Shaxsning faqat ijobiy irodaviy sifatlari?
Maqsad sari intilish, prinsipiallik, ozodalik, qat’iylik, o`zini tutish, talabchanlik, qat’iylik
89. Xarakterning ijobiy sifati kishining qaysi xislatlarida ko`rinadi?
Xislatlari to`la rivojlangan, yaxlit bir butun, mustahkam, kuchli e’tiqodli, talabchanligi kuchli ifodalangan
90.Ilmiy psixologiyaning тамоилларидан бири детерминизм принсипини биринчи бо’либ ким томонидан йоклаб чикилган?
Спиноза
91. Психология фанига апперсепсия атамасини ким киритган?
Nemis faylasufi, психолог Гербард
92. XIX asr ingliz assotsiativ psixologiya maktabining qandayetuk namoyondalarini bilasiz?
Tomos Braun, Jems Mill, Gerbard
93. Hozirgi zamon psixologiya fanining predmeti qaysi javobda to`g`ri aks ettirilgan?
Психология псиксик фактларни, уларнинг qonuniyatlarini, mexanizmlarini o`rganuvchi fandir
94.Sezgi, psixologik hodisalarning qaysi guruhiga (turkumga) kiradi?
Psixik jarayonlarga
95. Barcha psixologik hodisalar to`rt guruhga bo`linadi. Quyida tushirib qoldirilganini добавка: psixik holatlar, psixik jarayonlar, psixik xususiyatlar
Individual-psixologik xususiyatlar
96. Qobiliyat, psixologik hodisalarning qaysi guruhi (turkumi) ga kiradi?
Psixik xususiyatlarga
97. Кузатиш методы турлари?
O`z-o`zini кузатиш
98. Kishilarning psixologik xususiyatlarini standart labratoriya sharoitida, turli tadqiqot uskunalaridan foydalanib o`rganish metodi?
Эксперимент
99.Психология фаннинг… .методи джарайонида тадкикочи таджриба боришини бошкариш, озгартиришлар киритиш оркали стандартлашган натиджалар олиш имкониятига эга.
Анкета
100. Kishining psixologik xususiyatlarini maxsus tuzilgan savollarni o`z ichiga savolnomalar yordamida o`rganish?
Тест
101. Savollarga ularning javob variantlari berilgan anketalar qanday tipdagi anketalar deyiladi?
Социолог типдаги
102. Qisqa muddatli standart (o`zgarmas) vazifalardan iborat bo`lib, bajarilishi natijasiga ko`ra shaxsning bilim, ko`nikma, malaka, индивидуальные xususiyatlarning rivojlanganlik darajasini o`rganad metodi deyilasi?
Кузатиш
103.Kishining aqliy rivojlanish darajasini o`rganish uchun qo`llaniladigan testlar qanday testlar deyiladi?
Intelekt testlar
104. Индивидуальный хайот давомида орттирилган хатти-характерат шакллари…
Ko`nikmalar
105. Текущий rivojlanish tarkibiga quyidagilar kiradi: …
Bilim, munosabat, o`zini anglash, maqsad
106. Fiziologik, psixik va ijtimoiy xususiyatlarni birgalikda olganda, kishining yagonaligi, qaytarmasligi qaysi javobda aks etgan?
Индивидуальный
107.Онгли максад билан бошкариладиган аклий ва джисмоний фаол хатти-характератлар бу….
Ойин
108. Maqsadga muvofiq harakatlarning amalga oshirilishi va boshqarilishining qisman avtomatlashuvi… .deyiladi
Ko`nikma
109. Ma’lum faoliyatni amalga oshirish uchun zarur bo’lgan psixik yoki amaliy ish harakatlar tizimini egallash… deyiladi.
Конникма
110. Фаолиятнинг асосий турлари: о`киш,… о`йин. Tushirib qoldirilgan turini ko`rsating?
Мехнат
111.Faoliyat asosini tashkil qiluvchi, hatti- harakatga undovchi kuch?
Мотив
112. Ehtiyojlar kelib chiqishiga ko`ra ikki turga bo`linadi: tabiiy,… tushirib qolidirilganini toping?
Иктисодий
113. Ehtiyojlar predmetiga ko`ra quyidagi ikki turga bo`linadi: moddiy,… tushirib qoldirilganini toping?
Маданный
114. Бирор ташкилот томонидан тузилиб, тасдикланган гурухга кандай гуру деиилади?
Расмий
115. Гурухнинг ички тузилиши икки шил бо’лади: расмий ва ……?
Норасми
116.Harakatlar yoki harakatlar sistemasini esda olib qolish, esga tushirish, esda saqlash?
Образцы хотира
117. Предмет, нарса, ходисалар ва уларнин ксоссалари оркасидаги бог`ланишларни умумлаштириб, воситали акс эттириш?
Идрок
118. Нарса ва ходисалар орасидаги богъанишларни акс эттирувчи тафаккурнинг мантикий шакли?
Синтез
119. Тафаккурнинг мантикий шакллари: хукм, тушунча,…
Анализ
120. Nutqlarning turlari: ташки, ички ва ..
ксулоса чикариш
121. Psixik faoliyatning shaxs uchun ahamiyatga ega bo`lgan obektga yonaltirilishi…
Diqqat
122. Faoliyat natijasi ва uning oraliq bosqichlarini obrazlar orqali aks ettirib, faoliyatni rejalashtirish va boshqarishda ishtirok qiluvchi insongagina xos aks ettirish shakli
Xayol
123. Shaxsning psixologik xususiyatlarining yosh o`zgarishi davomidagi dinamikasini o`rganuvchi fan… реж.
Йош даврлари Психология
124. Yosh davrlarini ketma-ketligi tartibida yozing.А-кичик мактаб ёси. Б-богча йоши. V-o`smirlik yoshi. G-o`spirinlik yoshi. D-go`daklik yoshi
DBAVG
125. Йош даврлари психология, определяющая quyidagi uchta tashkiliy metodi mavjud: uzunasiga kesish,… kompleks. [Йошларнинг иджтимоий, психологик ва физиологик джихатдан тез ривожланиш ходисаси…
Эмансипация
128. Педагогик психология… психологик qonuniyatlarini o`rganuvchi fandir.
ШАКС Шакланишайнинг
129. Mustaqillikka intilish… yoshining asosiy psixologik xususiyatidir.
О’Смирлик ёсинин
130. Бир гурух кисиларни (синалувчиларни узок вакт давомида бир йоки бир неча методикалар йордамида органиш… методидир)
Эксперимент
130. Yosh quyidagi xususiyatlar orqali baholanadi: yoshning sifat, miqdor, ijtimoiy,… biologik xususiyatlar
Fiziologik
131. Йош даврлари психология, определяющая илмий текшириш методларини то`рт гурухга (ташкилий, эмпирик, натиджаларни кайта тишлаш ва тахлил, яни интерпретация методларига) классификация qilgan psixolog olim?
А.В. Петровчский
132. O`qitish metodlari quyidagi guruhlarga bo`linadi: ко`ргазмали (репролуктив), интерактив, программали,… тушириб колдирилганлигини топинг?
Огъзаки со`раш
133. Экспримент, анкета, тест, кузатиш методлари «Йош даврлари психологияси» нинг ташкилий методиканинга гайси гурухига киради?
интерпретация
134. O`quvchi shaxsini har tomonlama (манавий, jismoniy, estetik, psixologik va h.k) rivojlantirishga yonaltirilgan jarayon?
Ta`lim
135.O`quvchilarda malum bilim, ko`nikma va malakalarni rivojlantirishga yonaltirilgan o`quvchi va pedagoglarning hamkorlikdagi faoliyati?
Окиш
136. Педагогика ог’ир о`кув материалаларни енгил, тушунарсизни-тушунарли, мураккабни оддий килиб бера олиш гобилияти?
Академик
137. Бирор назарий йоки амалий ишни муваффакиятли баджариш шартларидан бири бо’либ, кишинин тайрибасига, билимига, тугма имкониятларига бог’лик равишда шаклланадиган xусусият?
талант
138.Bola shaxsining shakllanishini qanday omillar belgilaydi?
Биологик ва ижтимоий омилляр
139. Nisbatan zaif, lekin odatda ancha davom etadigan, odamning psixik jarayonlarida va uning butun xulk-atvorida aks etadigan umumiy emosional holat nima deb ataladi?
140. Шакснинг ко`ркиш ва довдираб колиш туйг`усини енгиш кобилияти кайси иродавий сифатига киради?
Qat`iylik
141. Ассоциастия деганда нимани тушунилади?
Нарса ва ходисалар о`рташида алока орнатиш
142.Parishonlik qaysi psixik jarayonning xususiyati?
Diqqat
143. Psixologiyada qaysi tadqiqot metodlaridan foydalaniladi?
Кузатиш, эксперимент, сухбат, анкета, сосиометрия ва тест методларидан
144. Гуру деганда нимани тушунасиз?
Муайян белги, максад, ташкил топиш сюсусиятига караб бирлашган инсоний умумилик
145. Hozirgi zamon ilmiy psixologiyasining prinsiplari qaysi javobda to`g`ri ko`rsatilgan?
Онг ва фаолият бирлиги, детерминизм, психика ва онинг фаолиятида ривожланиши
146.Shaxs faolligi manbai nima?
Shaxs ehtiyojlari
147. Тафаккур тушунчасига тариф беринг?
Нарса ва ходисалар о`ртасидаги мухим бог`ланишлар ва муносабатларнинг онгимизда умумлаштириб акш эттирилиши тафаккурдир
148. Xayol tushunchasiga ta`rif bering?
Одам онгида илгари идрок килинган нарса ва алокаларни кайта тиклаш ва бир-бири билан янгича кушилиши оркали янги нарса ва ходисаларнинг кийофаларини хосил qilishga xayol дейилади.
149. Ирода тушунчасига та’риф беринг?
Ирода — бу кишинин олдига qo`yilgan maqsadga erishishda qiyinchiliklarni yengib o`tishga qaratilgan faoliyati va xulq atvorini ongli tashkil qila olishi va o`z-o`zini boshqarishdir.
150. Шакснинг таркиб топишида ва ривожланишидаги асосий фаолият турлари гайсилар?
O`yin, o`qish, mehnat
151. Kishining dunyoqarashi qanday shakllanadi?
Атроф-мухитни йакслит идрок килиш, фарклаш, таккослаш ва изохлай олиш
152. Kasb ta`limi psixologiyasi qaysi sohalarni o`rganadi?
Kasb tanlashga doir manaviy axloqiy sifatlarni egallashni
153. Muhandislik psixologiyasi nimani o`rganadi?
«Джамоа-одам-машина» тизимида одам псиксик имкониятларини
154.Психология дуализма, сопоставляющая асощиси ким?
Афлотун
155. Ким «Джон билан тана бо`линмасдир» деган фикрни билдирган?
Арасту
155. Детерменизм тамойилинин мохияти нимадан иборат?
Сабабий богъланишдир
156. Психология предмети хулк — атвор бо́лиши керак, деган фикр кимники.
Биксевиоризм
157. Психология эволюции taraqqiyoti qaysi davrni o`z ichiga oladi?
Tirik organisimlar paydo bo`lgan davrni
158.Табий эксперимент методы ким томонидан фанга киритилган?
Лозурский А.Ф.
159. Faoliyatda motiv qanday vazifani bajaradi?
Ундовчик
160. Экстериоризация deganda nimani tushunasiz?
Ички идеал ишдан ташки реал ишга о`тиш
161. Рефлекс нима?
Organizmning tashqi muhit tasiriga nerv tizimi orqali beradigan javob reaksiyasi
162. Фрейдизм назариясига ко`ра шакс активлигининг манбай нима?
Instinktlar
163. Hozirgi zamon ilmiy psixologiyasining prinsiplari haqida nimalar bilasiz?
Онг ва фаолият бирлиги, детерминизм, психика ва онинг фаолиятида ривожланиши
164.Лаборатория экспериментов методов
Tadqiqot odatdagi sharoitlarda o`tkaziladi
165. Shaxs kamoloti qaysi omillarga bog`liq?
Шакс эхтиёдзи, та’лим-тарбия ва узлигини англашишга
166. Бир vaqtning o`zida o`qituvchini tinglab, yozib, hamda o`rtog`ining iltimosini bajargan talaba diqqatining xarakterli xususiyatlari qaysi?
Diqqatning taqsimlanishi
167. Киши бошдан кечирган бирор ходисани эслаганда ранги учиб йоки кизариб кетса у одамда кайси шотира тури устунлик калади?
Yemosional xotira
168.Кимнинг xotirasi kuchli, agar u…
Tez esga oladi, sekin unutadi
163. Ko`nikma va malakani farqi bormi?
Ko`nikma va malaka bir — бирини то`лдиради
164. Шаксда «Мэн» тимсоли качон пайдо болган?
Илк болалик даврида
165. Шакс хакида тушунча беринг?
munosabatga kirishuvchi konkret odam
166. Kuzatish, tajriba, suhbat, anketa va test uslublari bolalar psixologiyasining qaysi guruh uslubiga kiradi?
Емперик (малумот то`плаш) услублари
167.Psixologiyaning qaysi sohalarida test metodidan keng qo`llaniladi?
Ижтимоий психологияда
168. Ikki xil signal sistemasi haqidagi ta`limotni fanga kim kiritgan?
И.П. Павлов
169. Faoliyat deganda nimani tushunasiz?
Anglangan maqsad asosida boshqariladigan jismoniy va ruhiy faollik
170. Сосиометрик методини ким ишлаб чиккан?
Д. Морено
171. Шакснинг таркиб топишида ва ривожланишидаги асосий фаолият турларини айтинг?
O`yin, o`qish, mehnat
172.Shaxsning xarakteri deb nimaga aytiladi?
Теварак-атрофдаги нарсаларга,
boshqa odamlarga va o`ziga bo`lgan munosabatlarda namoyon bo`ladigan xususiyatlarga xarakter deyiladi.
173. Talaba temperamentini malum tipga kiritish uchun qaysi fazilatlarni hisobga olish kerak?
Психик сюсусиятлар нисбати, qo`zg`alish va tormozlanishini, faollik darajasini, ishchanlik davomiyligini
174. Shaxs kamoloti qaysi omillarga bog`liq?
Шакс эхтиёдзи, та’лим-тарбия ва узлигини англашишга
175.Темперамент — so`zi kim tomonidan kiritilgan?
Гиппократ
176. Nutqsiz kommunikasiya bu…
So`zlarni sistematik ravishda ifoda etish
177. Индивидуальный хакида тушунча беринг?
Biologik jonzotga xos jamiyatdan tashqari, ijtimoiy tarixiy xarakterga ega bo’lgan insondir
178. Muloqot deganda nimani tushunasiz?
Кишилар фаолиятида нуткли ва нутксиз муносабатга киришишиши, озаро фикр алмашиши мулокотдир
179. Адаптация сози кайси псиксик джарайонга тегишли?
Сезги
180.Polilog so`zi qaysi psixik jarayonga tegishli
Xotira
.
CSS @media Правило
Пример
Измените цвет фона элемента
на«голубой», когда ширина окна браузера не превышает 600 пикселей:
.
только экран @media и (max-width: 600px) {
body {
background-color: lightblue;
}
}
Попробуй сам »
Дополнительные примеры «Попробуйте сами» ниже.
Определение и использование
Правило @media используется в медиа-запросах для применения разных стилей для разных типов / устройств медиа.
Медиа-запросы могут использоваться для проверки многих вещей, например:
- ширина и высота области просмотра
- ширина и высота устройства
- (в альбомной или книжной ориентации планшет / телефон?)
- разрешение
Ориентация
Использование медиазапросов — популярный метод предоставления индивидуального стиля
лист (адаптивный веб-дизайн) для настольных компьютеров, ноутбуков, планшетов и мобильных телефонов.
Вы также можете использовать медиа-запросы, чтобы указать, что определенные стили предназначены только для печатных документов или для программ чтения с экрана (средний тип: печать, экран или речь).
Помимо типов носителей, есть еще и мультимедийные функции. Особенности СМИ
предоставлять более конкретную информацию о медиа-запросах, позволяя тестировать
особенность пользовательского агента или устройства отображения. Например, вы
может применять стили только к тем экранам, которые больше или меньше, чем
определенная ширина.
Поддержка браузера
Числа в таблице указывают первую версию браузера, полностью поддерживающую правило @media.
| Объект | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| @media | 21 | 9 | 3.5 | 4,0 | 9 |
Синтаксис CSS
@media not | только mediatype и (mediafeature и | или | не
mediafeature) {
CSS-код;
}
значение , а не , только и и ключевые слова:
not: Ключевое слово not меняет значение всего медиа
запрос.
only: Единственное ключевое слово запрещает старым браузерам, которые не поддерживают медиа-запросы с медиа-функциями, применять указанные стили. Не влияет на современные браузеры.
и: Ключевое слово and объединяет мультимедийную функцию с мультимедийной
тип или другие медиа-функции.
Все они необязательны. Однако, если вы используете , а не или
только , необходимо также указать тип носителя.
У вас также могут быть разные таблицы стилей для разных носителей, например
это:
….
Типы носителей
| Значение | Описание |
|---|---|
| все | По умолчанию. Используется для всех типов носителей |
| печать | Используется для принтеров |
| экран | Используется для экранов компьютеров, планшетов, смартфонов и т. Д. |
| речь | Используется для программ чтения с экрана, которые «читают» страницу вслух. |
Функции мультимедиа
| Значение | Описание |
|---|---|
| любое наведение | Доступный механизм ввода позволяет пользователю наводить курсор мыши на элементы? (добавлено в Media Queries Level 4) |
| любой указатель | Является ли любой доступный механизм ввода указывающим устройством, и если да, то как это точно? (добавлено в Media Queries Level 4) |
| соотношение сторон | Соотношение ширины и высоты области просмотра |
| цвет | Число битов на компонент цвета для устройства вывода |
| цветовой охват | Примерный диапазон цветов, поддерживаемых пользовательским агентом и устройство вывода (добавлено в Media Queries Level 4) |
| индекс цвета | Количество цветов, которое может отображать устройство |
| сетка | Является ли устройство сеткой или растровым изображением |
| высота | Высота окна просмотра |
| парение | Позволяет ли основной механизм ввода пользователю наводить курсор на элементы? (добавлено в Media Queries Level 4) |
| инвертированные цвета | Инвертирует ли цвета браузер или базовая ОС? (добавлено в Медиа Запросы уровня 4) |
| светлый | Текущий уровень внешней освещенности (добавлен в Media Queries Level 4) |
| максимальное соотношение сторон | Максимальное соотношение ширины и высоты области отображения |
| макс. Цвет | Максимальное количество бит на компонент цвета для устройства вывода |
| максимальный индекс цвета | Максимальное количество цветов, которое может отображать устройство |
| максимальная высота | Максимальная высота области отображения, например окна браузера |
| макс. Монохромный | Максимальное количество бит на «цвет» на монохромном (шкале серого) устройстве |
| максимальное разрешение | Максимальное разрешение устройства с использованием dpi или dpcm |
| максимальная ширина | Максимальная ширина области отображения, например окна браузера |
| мин. Соотношение сторон | Минимальное соотношение ширины и высоты области отображения |
| мин-цвет | Минимальное количество бит на компонент цвета для устройства вывода |
| минимальный индекс цвета | Минимальное количество цветов, которое может отображать устройство |
| мин-высота | Минимальная высота области отображения, например окна браузера |
| мин-монохромный | Минимальное количество бит на «цвет» на монохромном (шкале серого) устройстве |
| мин-разрешение | Минимальное разрешение устройства с использованием dpi или dpcm |
| мин. Ширина | Минимальная ширина области отображения, например окна браузера |
| монохромный | Число битов на «цвет» на монохромном (шкале серого) устройстве |
| ориентация | Ориентация области просмотра (альбомный или портретный режим) |
| блок переполнения | Как устройство вывода обрабатывает содержимое, которое выходит за пределы области просмотра по оси блока (добавлено в Media Queries Level 4) |
| Перелив в линию | Может ли контент, который выходит за пределы области просмотра вдоль встроенной оси, прокручиваться (добавлено в Media Queries Level 4) |
| указатель | Является ли основным механизмом ввода указывающим устройством, и если да, то как это точно? (добавлено в Media Queries Level 4) |
| разрешение | Разрешение устройства вывода с использованием dpi или dpcm |
| сканирование | Процесс сканирования устройства вывода |
| скрипты | Это скрипт (например,грамм. JavaScript) доступен? (добавлено на уровне медиа-запросов 4) |
| обновить | Как быстро устройство вывода может изменить внешний вид контента (добавлено в Media Queries Level 4) |
| ширина | Ширина области просмотра |
Другие примеры
Пример
Скрыть элемент, когда ширина браузера составляет 600 пикселей или меньше:
@media screen и (max-width: 600 пикселей) {
div.пример дисплея {
:
никто;
}
}
Попробуй сам »
Пример
Используйте медиа-запросы, чтобы установить цвет фона на бледно-лиловый, если область просмотра
800 пикселей в ширину или шире, до светло-зеленого, если ширина области просмотра составляет от 400 до 799 пикселей.
Если размер области просмотра меньше 400 пикселей, цвет фона будет светло-синим:
тело {
background-color: светло-голубой;
}
@media screen и (min-width:
400 пикселей) {
body {
цвет фона: светло-зеленый;
}
}
@media
экран и (min-width: 800px) {
body {
цвет фона: бледно-лиловый;
}
}
Попробуй сам »
Пример
Создайте адаптивное меню навигации (отображается горизонтально на больших экранах и вертикально на маленьких экранах):
@media screen и (max-width: 600 пикселей) {
.topnav а {
float: нет;
ширина: 100%;
}
}
Попробуй сам »
Пример
Используйте медиа-запросы для создания адаптивного макета столбца:
/ * На экранах шириной 992 пикселей или меньше переход от четырех столбцов к двум
столбцы * /
@media screen и (max-width: 992px) {
.column {
ширина: 50%;
}
}
/ * На экранах шириной 600 пикселей или меньше сделайте столбцы
друг на друга, а не рядом друг с другом * /
@media screen и (max-width:
600 пикселей) {
.столбец {
ширина: 100%;
}
}
Попробуй сам »
Пример
Медиа-запросы также можно использовать для изменения макета страницы в зависимости от
ориентация браузера. У вас может быть набор свойств CSS, который будет только
применяется, когда ширина окна браузера превышает его высоту, так называемый «ландшафтный»
ориентация.
Используйте светло-голубой цвет фона, если ориентация в альбомном режиме:
@media только экран и (ориентация:
пейзаж) {
кузов {
цвет фона: светло-голубой;
}
}
Попробуй сам »
Пример
Используйте медиа-запросы, чтобы установить зеленый цвет текста, когда документ
отображается на экране, и черным при печати:
@media screen {
body {
)
цвет: зеленый;
}
}
@media print {
body {
цвет: черный;
}
}
Попробуй сам »
Пример
Список, разделенный запятыми : добавьте дополнительный медиа-запрос к уже существующему, используя запятую (это будет действовать как оператор ИЛИ):
/ * Когда ширина составляет от 600 до 900 пикселей ИЛИ больше 1100 пикселей — измените
внешний вид экрана
@media и (max-width: 900px) и
(минимальная ширина: 600 пикселей), (минимальная ширина: 1100 пикселей) {
div.пример {
размер шрифта: 50 пикселей;
отступ: 50 пикселей;
граница: сплошной черный 8 пикселей;
фон: желтый;
}
}
Попробуй сам »
Связанные страницы
Учебное пособие по CSS: медиа-запросы CSS
Учебное пособие по CSS: Примеры медиа-запросов CSS
RWD Tutorial: адаптивный веб-дизайн с медиа-запросами
Учебное пособие по JavaScript: метод window.matchMedia ()
.