Структура уроку узагальнення та систематизації знань: . 5. — UA.TextReferat.com

Уроки узагальнення та систематизації знань. Реферат – Освіта.UA

При розвивальному навчанні ставиться наступне завдання: не тільки забезпечити засвоєння дитиною наукових знань, які потребує суспільство, але і домогтися, щоб на кожному уроці учень оволодівав, а потім з наростаючою силою самостійності використовував способи здобуття знань

Метою виховання і навчання в нашому суспільстві є усесторонній розвиток особистості. У зв’язку з цим перед психологічною наукою і практикою стоїть завдання: теоретично обґрунтувати і практично реалізувати таке навчання, яке б забезпечило формування особистості, яка б володіла високими духовними потребами, розвиненими пізнавальними здібностями. Це у свою чергу диктує необхідність так будувати пізнавальну діяльність на уроці, щоб забезпечити розвиток їх творчої активності.

Творчість – це діяльність, результатом якої є створення нових матеріальних і духовних цінностей. Звідси, в застосуванні у школі творча активність учнів – це напрям його особистості і діяльності на створення і пізнання нового.

Слід зразу ж відмітити, що творча активність школяра відрізняється від творчої активності дорослого тим, що результати його діяльності не є новими в загальнолюдському змісті, але в процесі створення нового для себе результату учень моделює і формує в собі уміння і навики творця, необхідні у майбутній трудовій діяльності. Таким чином, діяльність по розвитку творчої активності учнів на уроці – це система педагогічних діянь вчителя, напрямлена, на формування в усіх учнів здібності для засвоєння нових знань, способів діяльності, потреби в пізнанні, в оновленні інформації і перетворенні навколишньої діяльності за допомогою засвоєних знань, умінь і навиків.

Вивчення психологічної літератури показує, що завданням розвитку творчої активності учнів відповідає розвивальне навчання.

В чому суть поняття “розливальне навчання”. Що це таке? Можна, по-перше, сказати, що це таке навчання, при якому діти розвиваються.

Але ж діти розвиваються при будь-якому навчанні. Тому, важливим тут є не сам по собі факт розвитку, а щось інше. Що ж саме?

При традиційному навчанні головна увага педагога направлена не на процес навчальної діяльності дитини, а на її результат. Тому головним результатом вважалось якість засвоєння визначеної суми знань і фактів.

При розвивальному навчанні ставиться наступне завдання: не тільки забезпечити засвоєння дитиною наукових знань, які потребує суспільство, але і домогтися, щоб на кожному уроці учень оволодівав, а потім з наростаючою степеню самостійності використовував способи здобуття знань. Розвивальне навчання, по визначенню радянського психолога І.С. Якиманської, характерне тим, що учень оволодіває самою навчальною діяльністю. І так, першим атрибутом поняття “розвивальне навчання” є наявність усвідомленої розвиваючої мети.

Другою ознакою розвивального навчання є його інтенсивність.

Розвивальне – це таке навчання при якому форми, методи, прийоми, засоби викладання направлені не тільки на засвоєння знань (умінь і навиків), але і на інтенсивний всебічний розвиток особистості учня, оволодіння ним способами здобування знань, розвиток його творчої активності.

Розвивальне навчання характерне тим, що вчитель свідомо формулює перед кожним уроком не тільки навчальну (дидактичну) мету, але і розвивальну і виховну, які випливають із змісту матеріалу, можливостей дітей, рівня їх інтелектуальної, емоційної вольової підготовки.

Сучасна психологія розглядає навчальний процес як активну взаємодію вчителя, з однієї сторони, і учня з другої, в процесі якого в них формується визначена система знань, умінь, навиків. Розвивальне навчання характерне тим, що учень ставиться в позицію суб’єкта, який розуміє мету навчального предмету, системи уроків, конкретного уроку.

І так, учень вчиться, він – суб’єкт вчення. А вчитель? Вчитель – суб’єкт навчання. він навчає. Навчання – це управління вченням.

Згідно однієї із концепцій, яка належить швейцарському психологу Ж. Піаже, розвиток не залежить від навчання (мається на увазі інтелектуальний розвиток) воно відбувається спонтанно, самовільно, як постійне дозрівання психіки від стадії сенсомоторної, основаної на сприйнятті дитиною дій з предметами, через стадію конкретних мислительних операцій до стадії абстрактних операцій.

При цьому навчання згідно даної теорії, повинно пристосовуватися під ці стадії розвитку. При цьому навчанні, звичайно, розвиток так чи інакше здійснювався, але він проходив повільно, навчання було недостатньо ефективним.

Навчання повинно іти попереду розвитку. Але як інтерпретувати цю ідею в практичній роботі вчителя? Дослідження психологів показали, що першою мірою, яка сприяє розвитку дітей, є зміни змісту освіти, підвищення його теоретичного рівня. Експериментальне навчання, проведено під керівництвом Д.Б.Ельконіна і В.В. Давидова, показало, що вже молодші школярі мають більше можливостей засвоєння теоретичного матеріалу, ніж раніше вважалось. Вони уже в стані діяти не тільки по принципу індукції (від часткового до загального), але і дедуктивним шляхом (від загальної закономірності — до часткових, конкретних фактів).

Реалізуючи на практиці ідею розвивального навчання, Л.В. Занков висунув відповідні цій ідеї дидактичні принципи, додержування яких легко в основу вдосконалення методів навчання.

Підвищення теоретичного рівня змісту освіти – перший принцип розвивального навчання. Його реалізація дає можливість привести в більшу відповідальність змісту освіти, програми по предметах із сучасними досягненнями науки і техніки. Більш високий теоретичний рівень знань, які необхідно засвоїти учневі об’єктивно сприяє інтенсифікації розвитку логічної пам’яті, операції аналізу і синтезу.

Принцип навчання на високому рівні трудності доступному дітям, характеризується не тим, що підвищує деяку абстрактну “середню норму трудності”, але перш за все тим, що розкриває духовні сили дитини, дає їм простір і напрямок.

Третій принцип розвивального навчання по Л.В.Занкову – швидкий темп просування в навчанні. Саме додержання цього принципу дає можливість реалізувати навчання на високому рівні трудності, доступному для учня. Швидкий темп просування потребує від учителя вміння виділити саме головне в тому чи іншому навчальному матеріалі і зосередити на поясненні його свою увагу і увагу учнів.

Принцип усвідомлення учнями процесу вчення, як діяльність можна схематично представити наступним чином.

Розвивальний ефект буде забезпечений в тому випадку, коли учитель перетворить учня в суб’єкт процесу засвоєння знань. Учень повинен добре розуміти мету і завдання уроку, він повинен захотіти вивчати матеріал, тобто мати правильну мотивацію до вчення; розуміти, якими способами він діє для досягнення поставленої мети; вміти проконтролювати правильність своїх досягнень, співставити результат з метою і способами вчення. П’ятим дидактичним принципом розвивального навчання являється можливість розвитку, просування в навчанні всіх дітей, навіть найбільш слабких.

Приведення знань в струнку систему являється, як уже відмічалось, одним із ефективних засобів їх зміцнення і закріплення.

Систематизація знань невіддільна від їх узагальнення: чим ширше узагальнення, тим більше відображено між ними зв’язків і відношень, тим більш широке коло знань об’єднується в систему. В залежності від ролі і місця в навчальному процесі ми будемо розрізняти наступні етапи узагальнення і систематизації знань.

Первинні узагальнення — найбільш елементарні узагальнення, які здійснюються під час сприйняття (безпосереднього і посереднього) і усвідомлення навчального матеріалу. В результаті цього процесу в пам’яті учнів утворюються загальні уявлення про предмети і явища.

Локальні (часткові), або понятійні, узагальнення здійснюються на уроці в процесі роботи над засвоєнням нових понять (на етапі осмислення знань). Основним напрямком вчення з метою засвоєння понять є розкриття причинно послідових і інших зв’язків у вивчених об’єктах, виявлення їх внутрішньої сутності.

Міжпонятійні (або поурочні) узагальнення і систематизація, які заключаються у визначенні між виучуваними поняттями загальних і суттєвих ознак і властивостей, в переході від менш загальних до більш загальних понять, в об’єднанні засвоєних понять в системи, в розкритті зв’язків і відношень між елементами даної системи, розміщення їх у визначеному порядку і раціональній послідовності. Виділення даного виду узагальнення дає можливість вивчені на уроці поняття звести в єдину систему, передбаче6ну програмою або вчителем, і веде до засвоєння відповідних теорій і важливих ідей. Цей вид узагальнення і систематизації здійснюється головним чином на спеціально виділеному етапі уроку.

Тематичні узагальнення і систематизації повинні забезпечити засвоєння цілої системи або циклу понять, вивчених на протязі певного часу, які складають зміст розширених розділів програми.

Підсумкові узагальнення і систематизації служать для встановлення зв’язків і відношень між системами знань, засвоєними в процесі оволодіння цілим курсом, засвоєння цілісної системи знань по окремим галузям науки.

Уроки підсумкових узагальнень і систематизації проводяться в кінці вивчення того чи іншого навчального курсу. Для систематизації добираються основні положення, ідеї, теорії, які характеризують загальні закономірності історичного розвитку природи і суспільства.

Між предметні узагальнення і систематизації здійснюються по ряду близьких предметів (наприклад математики, фізики, хімії і інші) на спеціальних уроках між предметного узагальненого повторення.

Аналіз уроків узагальнення і систематизації знань і виявлення труднощів, зв’язаних з їх проведеннями, показує, що нерідко такі уроки перетворюються в уроки простого повторення (в загальному, актуалізація опорних знань часто перетворюється в просте відтворення матеріалу попереднього уроку без відповідності до того, як цей матеріал “працює” на тему і мету даного уроку), на яких формуванню системи знань, системності розуміння учнями вивченого матеріалу належної уваги не приділяється.

Тому, структура уроків узагальнення і систематизації перш за все повинна відповідати структурі самого процесу узагальнення і систематизації знань, в якому, як уже відмічалось, пропонується наступна послідовність роботи: від засвоєння і узагальнення окремих факторів до формування в учнів понять, їх категорій і систем, від них – до засвоєння більш складної системи знань, до оволодівання основними теоріями і ведучими ідеями даної науки.

Узагальнення і систематизація знань досягаються різними шляхами, засобами методами. Важливо, щоб в основі їх були виявлення і осмислення учнями головного, істотних понять та їх відношень і взаємозв’язків з іншими, уже засвоєними поняттями, ідеями, а не ілюстрація вчителем готових знань.

Особливістю системи математичних знань є те, що кожне наступне поняття чи твердження виводиться з попередніх на основі виявлення нових взаємозв’язків і відношень.

Учні мають усвідомлювати, що розрізнені відомості, і є передусім причиною труднощів при вивченні математики, а це призводить до нерозуміння суті і, отже, до втрати інтересу до предмету. Згрупований та систематизований матеріал легше і міцніше запам’ятовується, ним зручно користуватися в найрізноманітніших ситуаціях.

Як переконує досвід, систематичний виклад матеріалу підручника з наступним повторенням не забезпечує необхідного рівня системи математичних знань. Для цього потрібна чітка організація цілеспрямованої діяльності учнів на кожному уроці, причому виняткову роль відіграє самостійне логічне упорядкування ними навчального матеріалу. Слід врахувати, що осмислена самостійна систематизація знань потребує певного їх фундаменту і певного рівня розумового розвитку. На формування цієї важливої бази і має бути насамперед спрямована діяльність школярів.

В узагальненні і систематизації знань особливу роль відіграють графічні зображення, які є опорою абстрактних міркувань, своєрідним засобом що надає математичній ситуації виразності, чіткості, конкретності, заощаджує час і полегшує розумову діяльність учнів.

Графічні зображення розвантажують від читання громіздких словесних описань, одноманітних записів, дають змогу швидко збагнути суть завдання, встановити необхідні зв’язки і відношення для його розв’язання, а також побачити зв’язки і відношення між поняттями, закономірностями, явищами. Осмислити суть систематизації знань допомагають учням спеціальні картки-завдання, правила-орієнтири, алгоритми, узагальнюючі схеми, таблиці тощо.

Систематизуючі таблиці виконують ілюстративні, інформаційні, довідкові. навчальні та виховні функції. Використовуючи їх, зручно ілюструвати узагальнення окремих факторів, властивостей, послідовність кроків (дій), міркувань (побудов), розглядати всі можливі випадки розв’язувань, простежувати зв’язку, залежності, закономірності.

Виділення різними кольорами, шрифтами всього, на що необхідно звернути особливу увагу, допомагає кращому запам’ятовуванню, осмисленню суті. Це значно скорочує час засвоєння значної за обсягом інформації, сприяє розширенню знань і поліпшенню їх якості. Таблиці можуть бути і зразком для складання дома аналогічних. Виготовлення таблиць, схем алгоритмів на папері великого формату – це добра наочність при систематизації та узагальненні знань. Такі таблиці можна заповнювати поступово в процесі вивчення теми.

Можна виготовити відповідно до таблиці роздавальні картки-завдання – на прозорій плівці заповнюються вільні колонки, рядки. Всі самостійні завдання мають бути обов’язково перевірені. Учитель фіксує помилки і робить усе необхідне для усунення програми у знаннях учнів (дає додаткові пояснення, пропонує індивідуальні вправи, проводить консультації). Ефективним є взаємоперевірка і взаємоконтроль школярів.

У 8 класі при узагальненні і систематизації набутих знань про лінійні функції, графіки, їх властивості та застосування таблиці 1 дасть змогу пригадати різні види лінійної функції (звернути увагу на у=а), взаємне розміщення лінійних функцій і використання їх для розв’язання рівнянь і нерівностей.

При вивченні теми “Квадратні рівняння” можна скласти з учнями у зошитах таблицю 2, яку можна використовувати як довідник при розв’язуванні квадратних рівнянь. Розглядаючи квадратне рівняння виду: ах2+вх+с=0, де а=0, варто з’ясувати особливості квадратичної функції, систематизувати їх.

Для контролю засвоєння цього матеріалу на екран можна спроектувати таблицю 3. Учні в зошитах (у такій послідовності, як вказано в таблиці) дають відповіді.

Після перевірки даного завдання їм пропонують для самостійної роботи картки-завдання (таблиця 4), де на прозорій плівці слід заповнити порожні клітки таблиці.

Для самостійної роботи корисно запропонувати таблицю 5, за допомогою якої виявляють не лише рівень практичних навичок учнів, а й уміння переносити знання в нові умови, узагальнювати, аналізувати; оперувати ними. Ця таблиця може стати зразком для виготовлення карток для самостійної роботи, Важливо наголосити учням, що квадратична функція, її графік і властивості можуть бути використані для виконання і більш складних завдань. А тому слід навчитися встановлювати зв’язки між властивостями рівнянь та відповідних нерівностей, застосувати властивості графіка квадратичної функції до розв’язання нерівностей.

Учні мають усвідомити, що рівняння і нерівності є найпростішими математичними моделями значної кількості явищ і процесів реальної дійсності, навчитись їх раціонально розв’язувати, вільно оперувати математичними поняттями, символічною і графічною мовами.

Вдалий добір завдань, самостійне оформлення таблиць, схем, алгоритмів уточнює, коригує і поглиблює знання школярів, сприяє розширенню їхніх пізнавальних можливостей, збагаченню уяви, реалізації творчих здібностей, формуванню наукової картини світу.

24.01.2011

Структура уроку узагальнення та систематизації знань.

Урок
узагальнення і систематизації знань:
повідомлення теми, цілей та завдань
уроку; актуалізація мотивації учіння
учнів; відтворення й узагальнення понять
і засвоєння відповідної їм системи
знань; узагальнення та систематизація
основних теоретичних положень і
відповідних наукових ідей; підсумки
уроку і повідомлення домашнього завдання.

Білет
№29

1. Методика повідомлення дз

Повідомлення
домашнього завдання. Вчитель повинен
продумувати його зміст, щоб воно було
конкретним, по­сильним для учнів.
Домашнє завдання не можна давати наспіх,
коли пролунав дзвоник уроку. На
повідомлення і пояснення домашніх
завдань відводять спеціальний час.
Домашнє
завдання не завжди може бути повідомлене
в заключній частині уроку, а тоді, коли
цього вимагає логіка навчального
процесу. Виконання домашнього завдання
передбачає удосконалення засвоєних
знань, їх застосування, узагальнення і
систематизацію. Важливим завданням
учителя є: пояснити зміст роботи, прийоми
і послідовність її виконання та оформлення
результатів. Зміст багатьох домашніх
завдань є логічним продовженням класної
роботи. Домашні завдання не повинні
перевантажувати учнів. У тому випадку,
коли завдання складне, вчителю необхідно
переконатися, наскільки учні зрозуміли
його суть, оволоділи прийомами виконання.
З метою розвитку здібностей і творчості
учнів необхідно індивідуалізовувати
домашні завдання. Для цього виділяють
або спеціально розробляють три варіанти
завдань: перший (високий рівень складності)
– вимагає творчого підходу і пізнавальної
самостійності; другий (середній рівень
складності) – передбачає розв’язання
складних завдань, які містять вказівки
чи підказки; третій (низький рівень
складності) – передбачає виконання
завдань переважно репродуктивного
характеру. Ефективною формою
індивідуалізації домашньої роботи є
підготовка завдань на картках.

2. Міжпредметні зв’язки та їх характеристика.

Міжпредметні
зв’язки є важливою умовою міцності і
дійовості знань і навичок. Вирішення
проблеми між предметних зв’язків є
важливою проблемою професійних навчальних
закладів. Якщо умовно представити коло
, де розташовані різні предмети в
навчальному процесі, то
за
двома концентричними колами містяться
предмети теоретичного навчання
(загальноосвітні предмети, деякі з них
мають велике відношення один до одного).
Ближчу до центру кола позицію займають
дисципліни професійно-технічного циклу,
які тісно пов’язані з «Виробничим
навчанням»(Креслення,
Матеріали і технології машин, Спеціальна
технологія, Основи економічних знань).
. До
предметів загальноосвітнього
циклу
належать: математика, фізика,хімія,
біологія, НВП, географія, іноземна мова.
Диференціацію міжпредметних зв’язків
треба проводити в эалежності від їх
значущості для професійної і
загальноосвітньої підготовки навчаючих.
У випадку вивчення спочатку предметів
загальноосвітнього циклу вони
безпосередньодопомагають фаховій
підготовці тих, хто навчається, до
професійної діяльності Друга група
міжпредметних зв’язків — сегментна. В
ній також маються дві підгрупи:
загальноосвітня і інструментальна.
Загальноосвітні зв’язки допомагають
більш глибокому засвоєнню ідей і понять
(наприклад, теорія побудови атома, яка
вивчається у «Фізиці» і «Хімії»).

Зв’язків
між окремими предметами їх можливо
розподілити
таким чином.
П
е р ш и й т и п з в ‘ я з к у полягає в тому,
що один й той же об’єкт вивчається
різними
дисциплінами.
Наприклад, властивості полімерів
розглядаються в курсі «Хімії», «Фізики»,
«Біології» і «Загальної технології».
Поняття «функціональна залежність»
конкретизується у процесі вивчення
«Фізики», «Хімії», «Біології», «Географії»
загальнотехнічних предметів і «Виробничого
навчання».

Д
р у г и й т и п з в ‘ я з к у визначає
універсальність загальних
закономірностей,
що вивчаються в різних предметах.
Прикладом
може служити атомно-молекулярна теорія
побудови речовин, на
підставі
якої вивчаються якості металів, сплавів,
полімерів. За допомогою цієї теорії
розглядаються
такі процеси, як термічна обробка
(предмет «Матеріали і технологія
машинобудування»),
особливості механічної обробки
(«Спеціальна технологія»,
«Виробниче
навчання») і таке інше.

Т
р е т і й т и п з в ‘ я з к у пов’язаний з
єдиним підходом до методів, які
використовуються
різними науковими і навчальними
предметами. Наприклвд, метод
спектроскопії
використовується одночасно у «Фізиці»,
«Хімії», «Спеціальній
технології».

подорож. 6 класс. Узагальнення і систематизація знань з теми «Іменник»

Урок – подорож в 6 класі

Тема: Узагальнення та систематизація знань з теми «Іменник».

Мета: перевірити рівень знань учнів, умінь і навичок, здобутих при вивченні теми «Іменник»; навчити застосовувати теоретичні знання на практиці при розпізнаванні іменника, визначенні його граматичних ознак; правильно вживати іменники у мовленні, знаходити вивчені орфограми та пояснювати їх; розвивати пізнавальний інтерес до історії свого народу, його традицій; виховувати почуття поваги до своєї країни, народу та любов до рідної мови.
Урок-подорож

. Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.

Обладнання: ілюстрації; запис пісні «»; картки з програмованим завданням; карток; коробочки для гри «Подарунок для друзів»; таблиця- до теми «Іменник».

Форма проведення: урок – ярмарок

Форми роботи: групова, індивідуальна, фронтальна

Хід уроку:

Організаційний момент;

— Добрий день,
Шановні діти!!
До нас завітали гості в клас!
Поверніться до них, будь-ласка, та привітайтеся з ними.
А тепер сідайте на свої робочі місця. –

Повідомлення теми та мети уроку;

Сьогодні урок узагальнення і систематизації знань з теми «Іменник». Ми повторимо все, що вивчили про іменник як частину мови. Спробуємо практично розпізнавати іменники, визначати їх граматичні ознаки, правильно використовувати іменники в мовленні, продовжимо знайомство з історією свого народу, його традиціями, підготуємося до контрольної роботи. Яка відбудеться наступного уроку.

Запишіть, будь-ласка, в зошити сьогоднішнє число, класна робота та тему уроку

Сьогодні на уроці ми з вами знову,
Зробимо крок вперед у країну чудову,
Яка зветься – рідна мова!
урок наш не звичайний,

Прямо зараз ми з вами вирушимо на ярмарок! Учні виходять та читають напам’ять вірш Слайд 1

Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!
Господарі й гості, глядіть, не минайте!
На ярмарок прошу гуртом, поодинці,
Чекають на всіх там чудові гостинці!
На ярмарку нашім веселім, багатім
Є чим дивуватись і є що придбати.
Тут щедрі дарунки і саду, й городу,
Тут пісня і жарти — усім в нагороду.
Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,
Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте

Слайд 3
Актуалізація опорних знань;

Перед тим , як відправитися на ярмарок, я попробую зробити прогноз погоди на сьогодні.». Слайд 2

У четвер у школі № 45 очікується сонячна ясна погода. Щоправда, на другому поверсі легкий землетрус від біганини п’ятикласників. Найбільше постраждають учителі від радісних викриків, гамору. Рятівниками будуть чергові. На четвертому поверсі буде мінлива хмарність з проясненнями при появі директора. На третьому поверсі з приходом учителя очікується сонячна і тепла погода. Під час уроку української мови в тридцять п’ятому кабінеті буде п’ятибальний шквал оцінок.

Отож, якщо всі готові, то прямо зараз ми туди поїдемо на ярмарок скупитися. Слайд 3

Благословилося на світ. Виткнулося заспане сонце, стьобнуло промінням по луках, по степах, по садках, по левадах.

І видко: аж-аж-аж гоп до того ліска, куди око дістане, дорогою вози потяглися… І кіньми, і волами, і коровами. І гарба, і воза, і возенята… З кучами з сіном, з соломою… А на возах і кури, і вівця скручена, і теля мекає, і порося верещить… А за возами — гей! цоб! цабе! н-н-но! На ярмарок.І їдуть, і їдуть, і їдуть… (Остап Вишня) Слайд 3

2. Бесіда.

• Назвіть іменники, які вам запам’ятались.

• А який заголовок дібрали б ви до тексту? (Якщо «Дорога до ярмарку», то додаткове питання. — Чому до ярмарку, а не до ярмарка?)

Бесіда:

Чи знаєте ви, що таке ярмарок?
За допомогою якого словника, ми зможемо дізнатися значення цього слова? ( Один учень знаходить це слово у тлумачному словнику)

1. ? Тлумачний словничок. Ярмарок. Слово прийшло з німецької мови й означає щорічний базар. Це — торг, що відбувався регулярно на певному місці й у певний час. Ярмарок завжди приваблював багатьох людей тим, що тут можна було і продати, і купити, і на людей подивитися, і себе показати.

4.Вибірково-розподільний диктант.

Виписати іменники у три колонки:

у першу — збірні, а в другу — множинні, третю — однинну

(Один учень працює біля дошки, а інші — в зошитах.)

Ярмарок починається ще за воротами, продається тут усе: коні, корови, вівці, кози, сани, горщики, миски, хустки, спідниці, гвіздки, молотки, ножиці. І таке все свіже, гарне та смачне на ярмарку: свинина, городина, ковбаса, риба, мед. Аби ваші гроші!

А гомін який стоїть! Такого ніде не почуєш, тільки на ярмарку. Жіноцтво щебече, усі разом розказують і ні одна не слуха. Собаки скавучать, музики грають. Парубоцтво витина гопака. Малеча, погубивши матерів, пищать, мабуть, і на тому світі той галас чути!

УЧИТЕЛЬ: Ось і підійшли ми до ярмаркових воріт. А своєрідною перепусткою безпосередньо на ярмарок буде

1. Гра «Ланцюжок» (Бліц-опитування)

Що таке іменник?
Який розділ науки вивчає частини мови?
— Утворіть збірні іменники: учень, студент, колос, птах.
— Які іменники не мають роду?.
— Відміни іменників та їх закінчення.
— Яку синтаксичну роль виконують іменники?
-Скільки відмінків мають іменники?
— Назвіть способи творення іменників

2. Ви добре справилися із завданнями, тож ворота ярмарку для вас відкриті. Ось видніється перша лавка. Ну ж бо, підійдемо ближче!
   
   Отож, наша подорож розпочалася. На нашому ярмарку все можна купити тільки за знання.
   

Який сьомий відмінок в українській мові? Ми будемо звертатися до продавців і покупців іменниками у формі звертання . т. б. у кличному відмінку треба поставити подані іменники

Добродій- ю. хлопець –ю, че, кум –е, брат –е, товариш –у. пан –е. синок –у, Іван –е Петрович –у, Андрій –ю.

3. А от і перший товар, який ми будемо зараз розглядати.

   ( У класі стоїть, застелений скатертиною стіл, а на ньому лежать гарні українські речі, під якими знаходяться конверти із завданнями. )

Сьогодні на ярмарку, розраховуватися за товар ми будемо не грошима, а правильно виконаними завданнями. Протягом уроку ми відвідаємо декілька лавок, де ви виконаєте певні завдання. У вас на партах лежать картки- самооцінки. Виконуючи завдання, ви свої знання оціните об’єктивно

Робота з текстом
1. Лавка «Рушники» (Вибірковий диктант слайд 4

УЧИТЕЛЬ: Прочитати текст. Сказати, як використовують рушник у побуті?
Виписати іменники. Визначити рід, число , відмінок.
Український рушник… На ньому вишита доля нашого народу. Шматок полотна, витканий материними руками, оберігав людину від зла, нагадував про тепло рідної домівки, кликав з далеких доріг до батьківського порогу. Рушники були найнеобхіднішими атрибутами у всіх обрядах.

Сидить матінка край віконечка рушник вишиває. Визначити спосіб творення іменників.

УЧИТЕЛЬ: Час рушати далі, до іншої лавки. А які українські страви ви знаєте?

2. Лавка «Українська народна їжа» слайд 5,6

УЧИТЕЛЬ:,Доберіть іменники до поданих дієслів. Скласти речення та визначити граматичну основу
Вареники (ліпити), сало (різати), борщ (варити), хліб (пекти), пампушки (пробувати), галушки (місити).

Чого тільки немає на нашому ярмарку: і помідори, і часник, і цибуля, і яблука, і кавуни, і гарбузи… Одні везуть, щоб продати, інші їдуть, щоб купити. І обов`язково на ярмарку лунають українські пісні, проводяться народні ігри, танці, тому що на ярмарок ішли не тільки, щоб продати та купити, але й для того, щоб душею відпочити, на інших подивитися і себе показати.

Нам треба перекласти словосполучення. Пояснивши закінчення іменників

Килограмм сахара, ложка меда, булка свежего хлеба, немного соленого огурца, крепкого чая и свежего овца.

3.Лавка «Відпочинку» слайд 7 УЧИТЕЛЬ: Благословилося на світ. Уже сонячне проміння навскоси трохи. Притихає навкруги. Попід возами, попід гарбами сидять купки, підобідують, відпочивають.

Там можна було побачити людей різних професій, а яких саме. нам допоможуть суфікси ець, ар, яр

Той, хто шиє – швець. Той, хто грає на кобзі – кобзар. Той, хто розводить бджіл – бджоляр, той, хто виготовляє ювелірні вироби – ювіляр, хто працює із склом – скляр, хто працює із деревом – столяр, бондар.

На ярмарку люди були звідусюди. Випишіть тільки іменники власної назви.

Із сусіднього села, далекого хутора, з Києва, Карпат, із високих гір. широких долин, з Туреччини ,із Сочі та Криму.

Визначити групу цих іменників

Відпочинемо трішки.Запишемо речення і пояснимо правопис не з іменниками.

Щастя – не підкова, під ногами не знайдеш. Ремесло — не коромисло., плечей не відтягне.

А коли іменники з не пишуться разом? Навести приклади.

Але хтось до нас наближається. Та це ж австралійський дощ
2.„Австралійський дощ”Учні стоять. Вчитель показує рух, усі повторюють його поступово приєднуючись один до одного.

Піднімається вітер. (Потираємо руки)

Падають перші краплини дощу. (Клацаємо пальцями)

Почалася злива. (Плескаємо долонями по стегнах)

Злива перетворилася на бурю. (Топаємо)

Ось буря стихає. (Плескаємо долонями по грудині)

Стихає злива. (Плескаємо долонями по стегнах)

Закінчується дощ, падають останні краплі. (Клацаємо пальцями)

Шумить тільки вітер. (Потираємо долонями)

Австралійський дощ скінчився. Сонце! (Діти піднімають руки вгору)

Інсценізація діалогу
До дошки виходять 4 учні та читають діалог. Спочинемо трохи, погуляємо по ярмарку слайд 8

• Куме!

• Га?

• А що просите за поросят?

• Та я б їх і так віддав.

• Та чому?

• Бо нічого не їдять. А ви, куме, вирішили корівку продати?

• Еге ж, бо молока не дає, зовсім не доїться.

• Люди! Купуйте поросят! Їдять все підряд, світ таких ще не бачив.

• Гей, люди! Купуйте корову! Молока дає видимо- невидимо. уже весь посуд зайняв, нема в чому води принести.

—Продайте мені корову!

— Платіть гроші і забирайте! Беріть 800 гривен.

-Е, ні, жінка казала, менше як за 500 гривен не віддавай.

— Добре, бери 500.

• Батьку! Годі торгувати.

• Та чому ж , сину?

• Та ви продавали, а я здачі давав.

• Ну і що ж ?

• Та нема чим здачі давати.

• То давайте по ярмарку погуляємо, побачимо, чим люди торгують.

• Кумові треба купити домашніх тварин, але це іменників 4 відміни. Виберіть їх і запишіть: теля, зайча, телятко, зайчатко, лошатко, ягнятко, ягня, порося, поросятко.

Люди не тільки торгують, але ще й загадки загадують.
ось послухайте!

• У лісі та пралісі висить сукня червона. Що це? (Калина)

• І не дівка, а червоні стрічки носить. (Калина)

• У вінку зеленолистім, у чарівному намисті Задивляється у воду на свою хорошу вроду. (Калина)

• 5. Лавка «Обереги» слайд 9 А тут у нас калина. Восени ідеш ярмарком , а він неначе в коралях, зачудуєшся! А чай калиновий — це перші ліки! І від простуди врятують, і від інших хворіб. А які пиріжки з калиною! Смачні-смачні, але брати ягоди треба, як їх поб’є перший мороз, тоді вони солодкі й приємні. А ще трохи цукру, то й за вуха не відтягнеш! Отакі пироги смачні!

А як зробити з калини сопілочку і заграти на ній, то причаруєш кого схочеш! Лишень заграй на ній так, щоб серце зайшлося, і навіки твій! А парубок заграє, то відбою від дівчат не матиме.

То ж правду кажуть, що без верби та калини нема України, бо це символ народу. Як у Канаді — клен, а в Росії — берізка, у нас — верба та калина. Тому й оберігали її в Україні, шанували, наруга над нею вкривала людину ганьбою. Її садили скрізь, а дітям приказували: «Не ламай калину, бо мороз накличеш» — це навесні, коли вона цвіла віночками білого цвіту. Кущ калини увібрав у себе красу, а все красиве і корисне — росте коло хати, як символ нашої духовності, нашої спадщини.:
Виписати іменники, що означають власну назву Учні самостійно виконують морфологічний розбір іменника калина

6. Лавка «Музична» слайд 11 « Музичний диктант »
УЧИТЕЛЬ: Як ярмарок веселий триває, так пісня народна «Ой раз молода на базар ходила» усюди лунає. Пропоную послухати, вона не нова. Не можна забути ні пісні, ні землі, на якій народився і виріс. І хоч, часом, тяжко буває, але заспіваєш пісню і душа обновиться, зрадіє, злетить, наче крила є, і думаєш, які в нас прекрасні є люди, які чарівні пісні народжуються в їхніх чистих серцях. Про все в нас є пісні: про вербу і калину, про джерельце і струмок, про весь навколишній світ. Випишіть з неї всі іменники, Визначите відмінки іменників
Учням треба провідміняти іменники ярмарок

6. Лавки «КОНТРОЛЬНА ВАГА» слайд 12

У нашому кошику є іменники, утворені за допомогою суфіксів. Називайте збірні іменники, які можна утворити: картопля, квасоля. цибуля, гарбуз.

Для маленьких дітей завжди везли гостинець від зайчика, запишіть ці гостинці, вживаючи пестливі суфікси: яблуко, огірок, хліб, морква, молоко.

Доїхати додому нам допоможуть сусіди, перекладіть з російської мови на українську їх імена та по батькові: Петр Иванович, Степан Сергеевич, Ирина Андреевна, Ольга Владимировна.

УЧИТЕЛЬ: У цій лавці ми придбаємо шість питань, за допомогою яких дізнаємось, з якими знаннями ви підійшли до контрольної роботи

Підсумок уроку. Ось і дійшла до кінця весела, цікава подорож.
Чи сподобалося вам на ярмарку?
Які знання ви для себе придбали?

Ярмарок закінчується. Хто спродався, хто скупився — всім час додому. Ми з вами теж скрізь побували, всього скуштували, а

тепер час написати невеличкий вибірковий диктант. Визначити, якими членами речення виступають іменники.

Повертався Петро додому з ярмарку. Попродав городину, добрі гроші вторгував. Не пропив, накупив усього! Господині купив гарну хустку, молодій доньці везе корали та червоні чобітки, а меншим

• солодкі цукерки «від зайчика». Хай дітвора радіє! Поволі бредуть воли, поринує віз, а Петро пахкає люлькою та посміхається у вуса.

6. Оцінювання Працювали всі сьогодні добре, а тому отримуєте хороші оцінки.

УЧИТЕЛЬ: Ось і закінчилася наша подорож українським ярмарком. Бажаю всім, щоб завжди був достаток, щоб було що продавати і було за що купувати. Використавши повторене на уроці, скласти асоціативний кущ

УЧИТЕЛЬ: Усе, що ми придбали на ярмарку, — ваші знання — такий товар, який завжди знадобиться в житті. І як наш мудрий народ говорить : „ Учити — за плечима не носити «.
V. Домашнє завдання

. Підготуватися до написання тестової контрольної роботи з теми «Іменник».
Скласти казку про іменник.

Структура уроку узагальнення і систематизації знань

1. Перевірка
   домашнього завдання.

2. Мотивація
   навчальної діяльності учнів і
   повідомлення мети уроку.

3. Повторення,
   узагальнення і систематизація
   найважливіших теоретичних відо­мостей
   з теми, узагальнення окремих мовних
   явищ.

4. Узагальнення
   і порівняння системи понять,
   характерних для кількох тем,
   роз­ділів.

5. Виконання
   різних видів творчих вправ.

6. Завдання
   додому творчого характеру.

7. Підсумок
   уроку. Аналіз ступеня засвоєння
   вивченого матеріалу з теми, роз­ділу.
   Чітке виділення, повторення вчителем
   основних відомостей з теми.

У
роботі над розвитком писемного зв’язного
мовлення молодших школя­рів важливе
місце посідають навчальні перекази і
твори — основні види вправ з розвитку
зв’язного мовлення. Тому доцільно
виділити ще й такі типи уроків і розглянути
їх побудову.

Структура уроку навчального переказу

І.
Мотивація навчальної діяльності учнів,
визначення мети, завдань уроку, спо­собів
та послідовності роботи.

2. Читання
   тексту для переказу.

3. Аналіз
   змісту прочитаного тексту. Словникова
   робота.

4. Повторне
   читання тексту по частинах: робота
   над планом.

5. Усний
   переказ тексту.

6. Заключне
   цілісне читання тексту.

7. Підготовка
   варіанта переказу на чернетках.

8. Редагування
   виконаної роботи. Індивідуальна
   робота вчителя з окремими учнями.

9. Переписування
   учнями остаточного варіанта
   переказу.

Зрозуміло,
що після перевірки учнівських переказів
або творів проводиться урок аналізу
результатів перевірки та роботи над
допущеними помилками. Ми вже розглядали
структуру уроку аналізу диктантів,
контрольних робіт з граматики і правопису.
Урок аналізу учнівських переказів і
творів близький за своєю побу­довою
до розглянутого, але має і свої особливості,
зокрема в організації роботи над типовими
помилками.

Структура уроку аналізу учнівських переказів і творів

1. Перевірка
   домашнього завдання.

2. Мотивація
   навчальної діяльності учнів,
   повідомлення мети, завдань уроку.

3. Загальна
   характеристика результатів
   перевірених робіт, творчих успіхів
   окре­мих учнів. Зачитування та
   аналіз кращих робіт.

4. Робота
   над типовими лексичними,
   стилістичними, орфографічними та
   пунк­туаційними помилками.

5. Підбиття
   підсумків.

6. Завдання
   додому.

Проблема
ефективності уроку була й залишається
актуальною для шко­ли. Творча думка
вчителів постійно спрямована на
вдосконалення відомих і пошуки нових
засобів і методичних прийомів навчання,
здатних підвищувати продуктивність
уроку.

Які
ж сучасні вимоги до уроку мови?

1. Урок
   повинен бути проведений на високому
   науково-теоретичному і мето­дичному
   рівнях з дотриманням основних дидактичних
   принципів.

2. Висока
   результативність (ефективність) уроку.
   Чітке визначення мети, підпорядкування
   їй усіх видів роботи на уроці.

3. Урок
   повинен не тільки забезпечувати
   засвоєння певного обсягу знань з
   граматики, правопису, а й сприяти
   загальному розвитку учнів: розвивати
   в них спостережливість, формувати
   прийоми логічного мислення (вміння
   аналізувати, зіставляти, порівнювати,
   синтезувати, встановлювати спільне і
   відмінне в аналізо­ваних мовних
   явищах, узагальнювати, класифікувати,
   доводити, аргументувати), вміння
   користуватися знаннями, вчити практично
   володіти мовою як засобом спілкування.
   Отже, потрібен методично правильний
   добір різноманітних прийомів навчальної
   роботи, які забезпечують активізацію
   розумової діяльності учнів на уроці,
   розвиток їхніх пізнавальних можливостей.

4. На
   уроці в учнів треба виховувати вміння
   самостійно працювати, набувати знання,
   користуватися книгою як джерелом знань,
   орієнтуватися в матеріалі під­ручника,
   користуватися довідковим матеріалом.

5. Обов’язковість
   самостійної творчої роботи на кожному
   уроці є стимулом розвитку мовлення і
   мислення молодших школярів.

6. Забезпечення
   принципу диференційованого навчання,
   індивідуалізації завдань.

7. Дотримання
   на кожному уроці принципу міжпредметних
   зв’язків.

8. Забезпечення
   гігієнічних вимог до організації уроку.

Урок
вважається ефективним тоді, коли вчитель
забезпечив продуктивну працю учнів,
активну розумову діяльність і розвиток
їхніх пізнавальних здібнос­тей,
створив належні умови для засвоєння
конкретних знань, формування вмінь і
навичок.

Основна
мета кожного уроку полягає не тільки в
запам’ятовуванні учнями нових відомостей
з мови, а й у розвитку в них уміння
самостійно набувати мовні і мовленнєві
знання, практичні вміння й навички.

Класифікацію
уроків з мови можна здійснювати і за
змістом навчального матеріалу: уроки
навчання грамоти, розвитку мовлення,
уроки каліграфії, уроки формування
орфографічних та пунктуаційних навичок,
уроки граматики тощо. Швидкий розвиток
науки, зростання обсягів інформації
потребує від сучасної школи зміни
підходів до використання традиційних
форм навчання. Однією з ва­гомих подій
вітчизняної школи є широке використання
в педагогічній практиці нестандартних
уроків, які сприяють підвищенню якості
навчального процесу, формуванню
позитивних мотивів учіння, розвитку
мовлення та пізнавальних інтересів
школярів.

Узагальнення та систематизація знань, умінь та навиків учнів з розділу «Системи опрацювання табличних величин»

Тема: Узагальнення та систематизація знань, умінь та навиків учнів з розділу «Системи опрацювання табличних величин»

Мета: Узагальнити і систематизувати знання з теми “ Системи опрацювання табличних величин ” , удосконалити вміння і навички у застосуванні цих знань на практиці. Розвивати логічне мислення, формувати вміння вирішувати проблемні ситуації, навики самостійної та групової роботи учнів. Виховувати ерудованість, наполегливість, почуття відповідальності за доручену справу.

Тип. Урок узагальнення та систематизації знань.

Форма проведення. Урок-конкурс.

Структура уроку

1. Організаційний етап 2–3 хв

2. Актуалізація опорних знань учнів 3–5 хв

3. Узагальнення та систематизація знань 20–25 хв

4. Практичне застосування знань, вмінь та навичок 10-15 хв

5. Підбиття підсумків уроку 1–2 хв

6. Домашнє завдання 1–2 хв

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Кросворд.

По-горизонталі

1. Засіб для створення рядів чисел, днів, дат.

3. Ключ діаграми.

4. Адреса, яка змінюється при зміні місцерозташування комірки за однаковими правилами.

6. Найменший елемент для введення даних.

7. Графічне відображення даних з таблиц.і

10. Рядок для введення і редагування…

12. Впорядкування даних в таблиці за певним критерієм.

13. Документи, які створюються в середовищі Excel.

По-вертикалі

1. Адреса, яка не змінюється при зміні місцерозташування комірки.

2. Елемент вікна, призначений для переходу між аркушами.

5. Відображення даних, що відповідають певному критерію.

8. Рядок. в якому відображається адреса активної комірки.

9. Фільтр, який дозволяє використовувати складені умови.

10. Діалогове вікно призначене для створення та редагування записів у таблиці.

11. Сукупність рядків і стовбців.

ІІІ. Узагальнення та систематизація знань.

(Для проведення конкурсів клас ділиться на три команди. Кожна команда вибирає собі капітана)

1-ий конкурс “Всі для кожного” 10 хв.

(кожна команда готує противникам запитання. За кожну правильну відповідь вручається фішка. Найактивніші учасники оцінюються).

Запитання 1-ої команди.

1. Як здійснюється запуск ЕТ?

2. Як вносити дані в комірку?

3. Наведіть приклади використання ЕТ в різних сферах діяльності людини.

4. Як зберегти таблицю на диску у вигляді файла?

5. Які основні типи даних використовують в електронних таблицях (ЕТ)?

6. Які види сортування ви знаєте?

7. Що таке “підсумковий звіт”?

8. Як називається документ у програмі Exel?

9. Скільки аркушів може містити робоча книга?

10. Які дії можна виконувати над аркушами робочої книги електронної таблиці?

Запитання 2-ої команди.

1. Як в ЕТ іменуються комірки, діапазон комірок?

2. Що таке електронна таблиця (ЕТ)?

3. До якого класу програмного забезпечення належить ЕТ?

4. Як виконувати редагування вмісту комірок?

5. Що таке сортування даних в ЕТ?

6. Що називається консолідацією даних?

7. Яка комірка називається активною?

8. Що називають коміркою електронної таблиці?

9. Що таке робочий аркуш електронної таблиці?

10. На що вказує знак $, записаний перед буквою стовпця або номером рядка?

Запитання 3-ої команди.

1. Як можна пересуватися по комірках ЕТ?

2. Основне призначення ЕТ.

3. Як відкрити файл, створений в ЕТ?

4. Які правила запису формул в ЕТ?

5. Які основні види діаграм використовуються в ЕТ?

6. Що таке фільтрація даних в ЕТ, її види?

7. Які розширення можуть бути у файлів, створених в ЕТ?

8. Що являє собою зведена таблиця?

9. Як позначаються стовпці електронної таблиці?

10. Що по замовчуванню вирівнюється в комірці по правому краю?

ІІ – й конкурс “Один за своїх” 10 хв.

(Кожній команді наперед дається завдання підготувати вдома презентацію на задану тему. На уроці капітани демонструють ці презентації).

Презентація 1-ої команди: “ Форматування даних клітинок і діапазонів клітинок ”.

Презентація 2-ої команди: “ Побудова діаграм ”.

Презентація 3-ої команди: “ Сортування й фільтрація даних у таблицях ”.

IV. Практичне застосування знань, вмінь та навичок.

3-ій конкурс “Кожен за себе” 15 хв. (Практична робота на ПК.)

Варіант 1.

1. Відкрийте файл Ігри.

2. Виконайте сортування списку комп’ютерних ігор за ціною в порядку зростання.

3. Відсортуйте список ігор за двома параметрами: ціною і назвою.

4. За допомогою автофільтру виділіть в списку ігри-стратегії.

5. У списку ігор встановіть фільтр користувача на ціну: більше $10 і менше $20.

6. Встановіть розширений фільтр для списку ігор, обравши умовою першу літеру назви „З” і ціну <$15. Виконайте два варіанти виведення відфільтрованих записів: в зону первинної таблиці і в інше місце робочого аркуша.

7. Збережіть таблицю у своїй папці під назвою Прізвище.

Варіант 2.

1. Відкрийте таблицю, яка містить наступну інформацію про річки України.

   Річки	Площа басейна	Загальна довжина	Довжина в Україні
   Дністер	72,1	1362	1001
   Прут	27,5	910	285
   Тиса	153,2	966	285
   Дніпро	503,5	2285	1205
   Сейм	27,5	717	232
   Дунай	817	2850	164
   Всього

2. Обчисліть сумарну площу басейну й сумарну довжину рік (загальну й у межах України).

3. Обчисліть частку у відсотках площі басейну кожної ріки стосовно  сумарної площі басейнів всіх рік, додавши відповідний стовпець.

4. Обчисліть частку у відсотках довжини кожної ріки стосовно  сумарної довжини всіх рік, додавши відповідний стовпець.

5. Побудуйте гістограму, яка б включала загальну довжину рік та довжину в Україні.

6. Збережіть таблицю у своїй папці під назвою Прізвище.

Варіант 3

1. Відкрийте файл Ігри.

2. Приберіть стовпець Жанр і додайте стовпці: Магазин, Продано і Сума.

3. Скопіюйте рядки 2-11 у рядки 12-21. До відповідних комірок введіть назви магазинів „Гейм”, і „Обрій”.

4. Заповніть стовпець Продано числами, а в стовпці Сума виконайте обчислення за формулами.

5. Створіть структуру, проміжні підсумки та підсумковий звіт на окремих аркушах, давши їм відповідні назви.

6. Збережіть таблицю у своїй папці під назвою Прізвище.

V. Підсумок уроку.

Учні, які були активні на уроці відповідно оцінюються.

VІ. Домашнє завдання.

Урок узагальнення та систематизації знань.

Переслідує
мету встановлення як внутрішніх зв’язків
засвоєної системи знань, так і зовнішніх,
міжсистемних зв’язків на основі попередньо
вивченого. Уроки цього типу передбачають
в основному індуктивний підхід: від
окремого до загального, їхню структуру
складають: ознайомлення учнів з темою,
цілями та завданнями уроку; мотивація
учіння; відтворення здобутих знань;
узагальнення та систематизація їх із
встановленням внутрішньо-системних та
зовнішньо системних зв’язків; підведення
підсумків уроку; повідомлення та
пояснення домашнього завдання.

Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок.

Передбачає
перевірку і корекцію здобутих знань,
умінь і навичок на різних рівнях їхнього
засвоєння: репродуктивному, продуктивному
або реконструктивному, творчому. Може
мати різну структуру. Однак найчастіше
використовується така: повідомлення
теми, цілей і завдань уроку; мотивація
учіння; перевірка засвоєння учнями
знань на репродуктивному рівні; перевірка
здатності учнів установлювати внутрішньо
системні та зовнішньо системні зв’язки;
застосування здобутих знань, навичок
на практиці у стандартних та змінених
умовах; перевірка, аналіз, корекція та
оцінка виконаних робіт; підведення
підсумків уроку; повідомлення та
пояснення домашнього завдання.

Комбінований (змішаний) урок.

Спирається
на такі формальні ступені навчання: а)
підготовку до засвоєння нових знань,
умінь, навичок, досвіду творчої діяльності
та досвіду емоційно-ціннісного ставлення
до світу; б) засвоєння визначених
навчальною програмою компонентів змісту
освіти; в) закріплення, корекцію та
систематизацію їх; г) застосування на
практиці в умовах стандартних та
нестандартних ситуацій. Структура
такого типу уроку має переважно такий
вигляд: повідомлення теми, цілей і
завдань уроку; мотивація учіння школярів;
перевірка, оцінка та корекція засвоєних
попередньо знань, умінь та навичок;
актуалізація та корекція опорних знань
учнів; сприймання, осмислення, узагальнення
та систематизація нових знань; закріплення
їх як на репродуктивному, так і на
продуктивному рівнях; корекція їх у
випадку потреби; підведення підсумків
уроку; повідомлення та пояснення
домашнього завдання.

Зрозуміло,
що структурні варіанти розглянутих
типів уроків умовні й піддаються зміні
залежно від творчого почерку вчителя,
особливостей поставлених ним цілей та
завдань.

Які
уроки є традиційними?
Останнім десятиріччям завдяки незгасаючій
творчій ініціативі вчителів у шкільній
практиці поширилися так звані нетрадиційні
уроки. їх різновидів розроблено дуже
багато. Щоб встановити характерні риси
нетрадиційних уроків, визначимо, а в
чому ж полягає традиційність звичайного
уроку. Як показало вивчення да­ного
питання, традиційність звичайного уроку
полягає перш за все у традиційності
структури уроку. Кожен традиційний урок
складається з елементів, які можна
знайти якщо і не в усіх уроках, то
принаймні, у більшості з них. Скажімо,
у більшості типових уроків є організація
учнів до роботи на уроці, перевірка
домашнього завдання, мотивація,
актуа­лізація опорних знань, організація
вивчення нового матеріалу, закріп­лення
й осмислення матеріалу, організація
домашнього завдання.

Варіюючи
тривалістю одного або декількох з цих
елементів за раху­нок інших та змінюючи
їх порядок навіть незначною мірою, ми
отри­маємо різні типи звичайного
уроку. Звичайного не тільки з погляду
елементів уроку і їх порядку, а й
звичайного з погляду їх тривалості, з
погляду загальноприйнятого виконання
цих елементів, їхньої серед­ньої
тривалості тощо.

Характерні
риси нетрадиційного уроку. Нетрадиційний
— це такий урок, в якого його традиційні
елементи виконуються нетрадиційними
способами і на цій основі структура
цього уроку суттєво відрізняється від
структури традиційного уроку. На цій
підставі можна стверджува­ти, що
нетрадиційний урок — це розвиток, рух
структури традиційного уроку. Отже,
якщо хоча б один елемент традиційного
уроку буде реал­ізовано нетрадиційним
способом, то вже такий урок певною мірою
можна назвати нетрадиційним, або
традиційним з нетрадиційним ви­конанням
одного із елементів уроку. Зрозуміло,
якщо навіть кількість елементів уроку,
виконаних нетрадиційним способом, буде
невеликою, але такою, що приведе до
суттєвої зміни структури уроку, то такий
урок називатимемо повністю нетрадиційним.
Річ в тому, що реалізація хоча б одного
елемента уроку нетрадиційним шляхом
пов´язана зі зміною тривалості інших
елементів уроку, а це означає, що
автоматично змінюється і структура
уроку, а отже, урок стає нетрадиційним.
Нетрадиційність уроку виявляється і в
нетрадиційності тривалості уроку.
Фактично тривалість нетрадиційного
уроку виходить за межі загаль­ноприйнятої,
як при традиційному, і в першу чергу, за
рахунок залу­чення учнів до виконання
завдань, пов´язаних з підготовкою до
цього уроку. Адже нетрадиційний урок
фактично розпочинається з моменту його
підготовки. Власне сам урок — це його
заключний акорд.

Цей
урок характерний ще й тим, що якщо у
підготовці традиційно­го уроку основна
вага лягає на плечі учителя, то у
нетрадиційному уроці ми маємо концентрацію
вольових, інтелектуальних, емоційних
зусиль учнів, як під час підготовки до
уроку, так і при його проведенні. У
зв´язку з цим можна виділити значну
пізнавально-організаційну і творчу
ак­тивність учнів.

Як
правило, коли йде підготовка до
нетрадиційного уроку, то учні підготовку
до інших предметів відсувають на задній
план, що відразу помічають учителі цих
предметів. Тому завжди можна чути
нарікання учителів з інших предметів
з приводу нетрадиційних уроків. Це
озна­чає, що їхня кількість упродовж
навчального року в одному класі має
бути невеликою.

Щодо
того, коли краще проводити такий урок
— на початку вив­чення теми, усередині,
наприкінці — залежить від тієї мети,
яку сфор­мулював учитель перед цим
уроком. Однак зрозуміло, що він має
орган­ічно вплітатися у всю систему
уроків з даної теми.

Нетрадиційний
урок—це перш за все результат творчого
пошуку вчи­телів, і на питання, як
сконструювати такий урок на будь-яку
тему, яким закономірностям підпорядкований
цей процес, які рекомендації можуть
допомогти вчителеві у вирішенні цієї
професійної проблеми, може дати відповідь
вивчення й ознайомлення з різними видами
тих уроків, що роз­робляються і
практично реалізовуються самими
вчителями.

Підсумок.
Якщо на уроці його традиційні елементи
реалізовуються нетрадиційними формами,
то матимемо нетрадиційний урок. Кожен
урок, традиційний чи нетрадиційний, у
процесі вивчення розділу, ве­ликої
цілісної теми займає своє, тільки йому
належне місце, тобто є елементом усієї
системи уроків з цієї теми. Нетрадиційні
уроки можуть мати форму уроку— аукціону,
уроку-телемосту, уроку-обміну інфор­мацією,
уроку-громадського огляду знань,
уроку-диспути, уроку-прес-конференції
та ін.

6. Урок узагальнення та систематизації знань

Классификационных уроков :: Статьи :: Учитель

1. Урок усвоения новых знаний: Повторное накопление фактического материала, наблюдения, изучение явлений и процессов, их понимание и формирование концепции.

2. Урок формирования и повышения квалификации.

3. Урок обобщения и систематизации знаний.

4. Повторение уроков, закрепление знаний и навыков на уроке или комплексное применение знаний и навыков.

5. Урок по тестированию и верификации (с устным и письменным тестированием знаний и навыков)

6.Комбинированный урок (одновременное решение нескольких дидактических задач)

Урок усвоения новых знаний.

Знание для поддержки повторения.
Размещайте цели и темы урока, самоопределение.
Усвоение новых знаний.
Упражнения на понимание.
Независимая работа.
Обобщение и систематизация знаний.
Подведите итог урока.

Урок формирования навыков.

Повторение подтверждающих знаний и практического опыта. Предварительные упражнения.
Разместите темы и цели урока, самоопределение.
Изучение нового материала. Вводные упражнения.
Применение полученных знаний.
Пробные упражнения.
Тренировочные упражнения по образцу задания, дизайн.
Творческие упражнения.
Подведите итог урока.
Домашнее задание (задание, выбираемое с возрастающей степенью сложности: вводное, тестовое, примерные упражнения).

Ежедневное применение знаний и навыков.

Знание для поддержки повторения.
Разместите темы и цели урока, самоопределение.
Усвоение новых знаний.
Формирование базовых навыков и их применение в стандартной ситуации.
Формирование обобщенных навыков.
Формирование творческого применения знаний, навыков в постоянно меняющейся среде.
Подведите итог урока.
Домашнее задание.

Разнообразные упражнения и занятия — от формирования основных навыков, умений и использования их в стандартных условиях до формирования творческого применения знаний и умений в постоянно меняющейся среде.

Дифференцированный подход к студентам, уровни накопления.

Урок обобщения и систематизации знаний.

Разместите темы и задачи урока.
Повторение и обобщение определенных фактов, событий, явлений.
Повторение и обобщение концепций и усвоение соответствующих систем знаний.
Повторение и систематизация основных теоретических положений и ведущих идей науки.
Итоги урока.
Домашнее задание.

Ежедневный контроль и корректировка знаний и навыков.

Разместите темы и задачи урока.
Показывает использование полученных знаний, навыков в жизненных ситуациях.
Проверка фактического материала по работе. Фронтальный разговор. Индивидуальный опрос.
Проверьте свои знания основных понятий, законов и умений, чтобы объяснить их суть. Письменная работа.
Проверка глубины знаний и степени обобщения понимания.Раздельное составление сводных таблиц. Письменный опрос.
Применение обучения студентов. Практические задания.
Выполнение сложных творческих работ.
Подведите итог урока.
Домашнее задание.

Комбинированное занятие.

Проверка домашнего задания.
Проверка ранее полученных знаний.
Разместите темы и цели урока, самоопределение.
Восприятие и осмысление знаний.
Обобщение и систематизация знаний.
Подведите итог урока.
Домашнее задание.

Самоопределение — планируемые учителем действия по интеграции учащихся в сознательную деятельность.

Для успешного усвоения новых знаний рекомендуется.

Предельно конкретно сформулируйте цели урока.
Тщательно подбирайте материал для повторения поддержки знаний, помогая усвоить новые знания.
Не затягивайте шаг повторения подтверждающих знаний.
Усилить самоопределение целевой установки учебника.
Осуществлять усвоение новых знаний в соответствии с основными дидактическими принципами, обращая внимание на принцип «наращивания» знаний там, где это необходимо, и активных учащихся с ведущей ролью учителя.
Закрепить свои знания материалами учебника.
Ознакомьтесь с образцом упражнения и новым типом задач принятия решений на доске рассуждения с участием учащихся.
Не забывайте о формировании обобщенных знаний.
Выставка приглашенных студентов для усвоения новых знаний ниже тех, на которых они учатся, без смешивания с понятием дисциплины.
Создание ситуации успеха.
Когда желательность проведения a / p не приравнивает его к c / p, а рассматривает его как информацию об усвоении нового материала студентами.
Прокомментируйте д / с, выделив сложные моменты.
Обобщить и систематизировать знания.
Подведение итогов урока.
Закончите урок звонком.

Схема студенческого урока.

Проверка итога предыдущего урока (живое общение детей с повторением анализа вопросов, активное вовлечение в познавательную деятельность всех учеников)
Презентация нового материала.
Мастер-класс под руководством преподавателя (обратная связь).
Самостоятельная самостоятельная практика обучаемых (самостоятельная формулировка выводов; панельная дискуссия между детьми, вопросы друг другу).
Самоконтроль и самооценка результатов.
Подведение итогов урока.
Определение домашнего задания (выбор задания).
Специальное повторение.
Контроль знаний студентов.

.

Структурно-функциональный анализ содержания учебного материала урока. Определение целей урока, Формирование базового

Структурно-функциональный анализ содержания учебного материала урока. Определение целей урока

Но вид П. Б. Горы, структурно-функциональный анализ — — это углубленный анализ содержания учебного материала урока.

Для этого анализируются стандарт, программа, учебное пособие, отбирается необходимый материал из научных публикаций, учебной и методической литературы.Это позволяет разработать основное содержание урока, выделить в нем структурные составляющие, спрогнозировать результаты обучения, сформулировать задачи урока, выбрать наиболее эффективные методы и инструменты, организовать познавательную деятельность студентов.

Структурный анализ позволяет отделить основное от второстепенного, разделить содержание учебного материала на структурные составляющие: теоретический материал, основные и непринципиальные факты, теоретические выводы, обобщения, ценностные точки.В то же время содержание курса «Социальные науки» (11 класс), его интегративный характер требует использования фактов не только для иллюстрации, но и для более глубокого понимания процессов, явлений прошлого и настоящего, усвоение теоретического содержания курса, выводов и обобщений. Учителю важно найти оптимальное сочетание фактического и теоретического материала, чтобы сформировать знания, способы деятельности, ценности учащихся.

Функциональный анализ дает возможность спрогнозировать результаты, определить учебные, воспитательные, развивающие цели урока, используя методы и инструменты учебной работы, с учетом структурного анализа.

Цель — это ожидаемый, запланированный (мысленно или вербально) результат деятельности по преобразованию объекта. В педагогической деятельности деятельность студента выступает как объект трансформации, результатом чего становится уровень образования, развития и воспитания студентов.

Цель урока конкретна (указывает способы ее достижения) и переводит ее в конкретные дидактические задачи. Для достижения цели урока необходимо решить три основные дидактические задачи: обновить предыдущие знания, умения и навыки, непосредственно относящиеся к теме урока; формировать у студентов новые концепции и способы действия; организовать применение знаний и опыта студентов с целью развития новых образовательных и познавательных навыков и умений, нового опыта познавательной деятельности.

Воплощение дидактических заданий для достижения целей урока находит конкретное выражение в методике преподавания обществознания. При формулировании образовательных, образовательных и развивающих целей урока важно определить, как будет достигнут ожидаемый результат. Учитель может использовать определенный алгоритм действий, позволяющий через определенные этапы прийти к запланированному результату.

Формирование основных понятий, ведущих идей, теорий при изучении курса «Обществознание»

Особое место занимает курс обществознания в формировании знаний студентов.Это связано с целями курса, его содержанием, особенностями. Содержание курса теоретическое, комплексное, систематизированное и обобщающее. Это предопределяет особую роль учителя в формировании теоретических знаний, включающих факты, научные концепции, идеи, теоретические положения, принципы, концепции, теории, идеи, ценности, законы, представленные в конкретной системе.

Как отмечают философы, понятие — это форма мышления, результат обобщения, проведенного по совокупности свойств, присущих этому классу предметов (В. А. Канке).Концепция — это одна из логических форм мышления, в отличие от суждений и умозаключений, которые состоят из концепций. Суждение — это мысль, не только соотнесенная с определенной ситуацией, но также подтверждение или отрицание существования этой ситуации в действительности. Суждение — это связь понятий. Вывод — это получение нового знания. Вывод предполагает доказательство, в процессе которого правомерность возникновения новой мысли подтверждается другими мыслями. Суждение, умозаключение, доказательство как три формы рационального познания в их единстве образуют некую целостность, которая участвует в развитии теоретического мышления и способствует формированию теоретических знаний о человеке и обществе.Курс «Обществознание», включающий информацию из нескольких наук, насыщен научными концепциями. Они представляют собой обобщенные знания, отражающие существенные свойства предметов или явлений в мышлении учащегося.

Процесс формирования понятий — явление психологическое. Этот процесс, как отмечал Выготский, требует развития произвольного мышления, логической памяти, абстракции, сравнения и различения. Эти сложные мыслительные процессы не могут быть просто памятью, они просто запоминаются и усваиваются, подчеркнул Выготский.Научные концепции могут возникать только на основе низших и элементарных типов обобщений.

Все концепции можно классифицировать в соответствии с основными линиями содержания стандарта. Основной способ формирования понятий — обучение, содержание — ведущее. Отличительная черта о

.

Классификация форм обучения, Урок — основная форма организации обучения в школе

Классификация форм обучения

Организованное обучение и воспитание всегда осуществляется в рамках определенной методической системы, которая получает определенное организационное оформление. На основе анализа существующих организационных форм обучения на сегодняшний день в дидактике выделены три основные системы организационного проектирования педагогического процесса (см. Рисунок 3.15), которые имеют четыре принципиальных отличия друг от друга по следующим параметрам:

а) количество студентов;

б) соотношение коллективных и индивидуальных форм организации учебной деятельности студентов;

в) степень самостоятельности обучающихся в процессе осуществления учебной деятельности;

г) особенности руководства учебным процессом со стороны учителя.

Как видно из рисунка выше, на этой основе выделяются три основные организационные формы обучения:

1) Физическое лицо;

2) индивидуально-групповой;

3) Коллективная.

Очевидно, что третья организационная форма обучения — коллективная — это такая форма, что —

Рис. 3.15. Взаимосвязь организационных форм обучения

объединяет все предыдущие и позволяет многовариантно трансформировать форму организации обучения в соответствии с особенностями той или иной методической системы. Именно в этой форме обучения можно создавать ситуации, в которых коллектив тренирует и обучает каждого из своих членов, и каждый член активно участвует в обучении и обучении своих коллег совместной учебной деятельности.

Фронтальная, групповая и индивидуальная работа со студентами — распространенные формы организации учебно-воспитательной работы. При фронтальном обучении учитель управляет учебной и познавательной деятельностью всего класса, работая над одним заданием. Педагогическая эффективность фронтальной работы во многом зависит от умения преподавателя держать в поле зрения весь студенческий коллектив и не упускать из виду работу каждого ученика. Его эффективность неизменно повышается, если учителю удается создать атмосферу творческой коллективной работы, поддерживать внимание и активность школьников.Фронтальную работу можно использовать на всех этапах урока, однако, ориентируясь на среднестатистического ученика, ее следует дополнять групповыми и индивидуальными формами.

До 1990-х гг. в учебной практике очень редко использовались групповая и парная работа, а работа в существующих формах организации педагогического процесса не стала коллективной в полном смысле этого слова. Такая ситуация была обусловлена ​​преобладанием в образовательной практике как методически разработанных и обоснованных пояснительно-иллюстративных приемов работы.Это практически исключает сотрудничество и товарищескую взаимопомощь учащихся в процессе организации учебной деятельности на уроке, распределения обязанностей и функций на различных этапах осуществления учебной деятельности. В условиях преобладания воспроизводящего типа обучения все ученики делают одно и то же в каждый конкретный временной интервал и не участвуют в управлении учебным процессом, которым руководит один учитель, что является ответственностью передовой организации учебного заведения. работай.

Урок — основная форма организации обучения

Таким образом, в современной образовательной системе с точки зрения целостности педагогического процесса урок рассматривается как основная форма его организации, в которой отражены все преимущества классной системы, основанной на сочетании фронтальных, групповая и индивидуальная работа. Многовариантность возможных сочетаний разных форм работы и их трансформаций позволяет учителю управлять развитием познавательных способностей и формировать научное мировоззрение учащихся на основе соблюдения принципа систематичности и последовательности, а также стимулировать различные виды деятельности школьников, в том числе по организации внеклассных и домашних заданий.Благодаря этому студенты на уроке осваивают не только систему знаний, умений и навыков, но и сами методы познавательной деятельности, приобретая необходимый уровень компетенции.

На рис. 3.16 представлена ​​структура организации деятельности учителя и ученика в процессе обучения на уроке, которая прямо и косвенно задает параметры деятельности ученика и вне школьного пространства.

Урок — форма организации педагогического процесса, при которой учителем руководит коллективный знающий в течение определенного времени —

Рис.3,16. Структура деятельности преподавателя и ученика в процессе обучения на уроке

и другие виды деятельности постоянной группы обучающихся (класса) с учетом особенностей каждого из них, с использованием видов, средств и методов работы, создающих благоприятные условия для:

а) овладение всеми учащимися основами изучаемого предмета непосредственно в процессе обучения;

б) воспитание и развитие познавательных способностей и духовных сил каждого ученика как во время урока, так и после него.

В каждом уроке можно выделить его основные элементы (звенья, этапы), которые характеризуются настолько разной деятельностью учителя и учеников, что способны определять структуру урока во всех возможных модификациях с различными комбинациями.

Под структурой урока следует понимать соотношение элементов урока в их конкретной последовательности и взаимосвязь между ними. Структура урока может быть простой и довольно сложной, в зависимости от содержания учебного материала, дидактической цели (или задач) урока, возрастных характеристик учащихся и характеристик класса как коллектива.Приведем классификацию уроков по Б.П. Есипову (таблица 3.6).

Таблица 3.6

Классификация уроков (по Б.П. Есипову)

.

Систематизация уроков знаний, извлеченных из атак SSL / TLS

Транскрипция

1 Систематизация уроков знаний, извлеченных из атак SSL / TLS Источник:

2 Источник:

3 Источник:

4 Что делать, если нам даже не нужен закрытый ключ? 4

5 Почти 20 лет SSL / TLS 5

6 Почти 20 лет SSL / TLS Некоторые ключевые данные Изобретены в

7 Почти 20 лет SSL / TLS Некоторые ключевые данные Изобретены в 1994 Эволюционное развитие 7

8 Почти 20 лет SSL / TLS Некоторые ключевые данные Изобретены в 1994 Эволюционная разработка 5 официальных и 1 неопубликованная версия SSL 2.0, SSL 3.0 TLS 1.0, TLS 1.1, TLS 1.2 SSL 1.0 8

9 SSL / TLS почти 20 лет Некоторые ключевые данные Изобретены в 1994 г. Эволюционная разработка 5 официальных и 1 неопубликованная версия SSL 2.0, SSL 3.0 TLS 1.0, TLS 1.1, TLS 1.2 SSL 1.0 ~ 39 теоретических и практических атак на данный момент 9

10 Временная шкала 10

11 Вклад 11

12 Вклад Собранные атаки на SSL / TLS 12

13 Вклад Собранные атаки на SSL / TLS Анализ всех атак 13

14 Вклад Собранные атаки на SSL / TLS Проанализированы все атаки По категориям каждая атака 14

15 Вклад Собранные атаки на SSL / TLS Проанализированы все атаки По категориям каждая атака Выявлена ​​основная причина уязвимостей для каждой атаки 15

16 Вклад Собранные атаки на SSL / TLS Проанализированы все атаки По категориям каждая атака Выявлена ​​основная причина уязвимостей для каждой атаки Заключенные уроки, извлеченные для каждой атаки 16

17 Вклад Собранные атаки на SSL / TLS Проанализированы все атаки. Сгруппированы по категориям каждая атака. Определена основная причина уязвимостей для каждой атаки. Заключены уроки, извлеченные для каждой атаки. Создано руководство для разработчиков и разработчиков протоколов. 17

. анализ атак Атаки сосредотачиваются на определенных частях / слоях SSL / TLS 19

20 Паттерны атак Нарушения во время анализа sis атак Атаки сосредоточены на определенных частях / уровнях SSL / TLS Атаки могут быть сгруппированы в 4 категории 20

21 Шаблоны атак Отклонения от нормы при анализе атак Атаки, сосредоточенные на определенных частях / уровнях SSL / TLS Атаки могут быть сгруппированы в 4 категории 1.Атаки по протоколу рукопожатия 21

22 Паттерны атак Аномалии при анализе атак Атаки сосредоточены на определенных частях / уровнях SSL / TLS Атаки могут быть сгруппированы в 4 категории 1. Атаки по протоколу рукопожатия 2. Атаки на уровне записи 22

23 Шаблоны атак Аномалии при анализе атак Атаки сосредоточены на определенных частях / уровнях SSL / TLS-атак, их можно сгруппировать в 4 категории 1.Атаки на протокол рукопожатия 2. Атаки на уровень записи 3. Атаки на PKI 23

24 Паттерны атак Аномалии при анализе атак Атаки сосредоточены на определенных частях / уровнях атак SSL / TLS, которые можно сгруппировать в 4 категории 1. Атаки на протокол рукопожатия 2. Атаки на уровень записи 3. Атаки на PKI 4. Различные другие атаки 24

25 Атаки на протокол рукопожатия Подробности Основная цель: повлиять на фазу рукопожатия 25

26 Атаки на протокол рукопожатия Подробности Главная цель: повлиять на фазу рукопожатия ARISE 26

27 Атаки на подробности протокола рукопожатия Основная цель: повлиять на сообщения или части сообщений RISE 27

28 Атаки на протокол рукопожатия Основная цель: влияние H andshake сообщения Phase Alter или части сообщения Воспроизвести сообщение или его части ISE 28

29 Атаки на протокол рукопожатия Подробная информация Основная цель: повлиять на сообщения или части сообщения, связанные с изменением фазы рукопожатия Воспроизвести сообщение или его части Помешать сообщениям или частям сообщений SE 29

30 Атаки на протокол рукопожатия Подробности Основная цель: повлиять на сообщения или части сообщения изменения фазы рукопожатия Воспроизвести сообщение или его части Вмешательство в сообщения или части сообщения Систематически анализировать обмен E 30

31 Атаки на протокол рукопожатия Подробности Основная цель: повлиять на изменение фазы рукопожатия сообщения или части сообщения Воспроизведение сообщения или его части Вмешательство в сообщения или части сообщения Систематический анализ обмена данными Создание собственных криптографических примитивов 31

32 Атаки на деталях протокола рукопожатия 32

33 Атаки на детали уровня записи Основная цель: нарушение конфиденциальности или целостности 33

34 Атаки на детали уровня записи Основная цель: нарушение конфиденциальности или целостности BAT 34

35 Атаки на детали уровня записи Основная цель: Нарушение конфиденциальности или нарушение шифрования целостности AT 35

36 Атаки на детали уровня записи Основная цель: Нарушение конфиденциальности или нарушение целостности Шифрование Анализ зашифрованного трафика T 36

37 Атаки на детали уровня записи Основная цель: Нарушение конфиденциальности или целостности Взломать шифрование Анализировать подделку зашифрованного трафика с MAC 37

38 Атаки на уровень записи Подробная информация 38

39 Атаки на PKI Подробности Основная цель: влияние, компромисс или обман PKI 39

40 Атаки на PKI Подробности Основная цель: Влияние, компромисс или уловка PKI RITCH 40

41 Атаки на PKI Подробности Основная цель: влияние, компромисс или обмануть PKI Восстановить или взломать закрытые ключи ITCH 41

42 Атаки на PKI Подробности Основная цель: влияние, взлом или обман PKI Восстановление или взлом закрытых ключей Влияние на системы отзыва сертификатов TCH 42

43 Атаки на PKI Подробности Основная цель: влияние , Взломать или обмануть PKI Восстановить или взломать закрытые ключи Влияние на системы отзыва сертификатов Трюк с проверкой сертификата CH 43

44 Атаки на PKI Подробности Основная цель: Влияние, компрометация или уловка PKI Rec Пересечение или взлом закрытых ключей Влияние на системы отзыва сертификатов Трюк с проверкой сертификатов Сертификаты с конфликтом вычислений H 44

45 Атаки на детали PKI Основная цель: Влияние, взлом или уловка Восстановление PKI или взлом закрытых ключей Влияние на системы отзыва сертификатов Уловка Проверка сертификатов Проверка конфликтов вычислений Взлом сертификатов или обманывать центры сертификации 45

46 Подробная информация об атаках на PKI 46

47 Подробная информация о различных других атаках Основная цель: прогнозировать, нарушать, вводить, отключать 47

48 Подробные сведения о различных других атаках Основная цель: прогнозировать, нарушать, вводить, отключать GASP 48

49 Подробная информация о различных других атаках Основная цель: прогнозировать, нарушать, вводить, отключать угадывание случайных чисел ASP 49

Подробная информация о 50 различных других атаках Основная цель: прогнозирование, нарушение, введение, отключение предположения, случайные числа, влияющие на надежность SP 50

51 Подробные сведения о различных других атаках Основная цель: прогнозирование, нарушение, введение, отключение случайных чисел, влияющих на надежность, передача данных в запущенные соединения P 51

52 Подробная информация о различных других атаках Основная цель: прогнозирование, нарушение, внедрение, отключение угадывания случайных чисел, влияющих на надежность Незаконная передача данных в текущие соединения Предотвращение шифрования трафика (отключение SSL / TLS) 52

53 Подробные сведения о различных других атаках 53

54 В заключение… Я попытался поместить ключевые слова в значимый контекст 54

55 Наконец … Я попытался поместить ключевые слова в значимый контекст e t a n u t r o f n u u s t u o h it s e cc 55

56 извлеченных уроков 1/2 что мы можем сделать? 56

57 Извлеченные уроки 1/2 какой мы можем сделать вывод? 1. Теоретические атаки могут превратиться в практику 57

58 Извлеченные уроки 1/2 какой мы можем сделать вывод? Теоретические атаки могут превратиться в практику. Побочные каналы могут появляться на разных уровнях в разных ситуациях 58

59 Извлеченные уроки 1/2 какой мы можем сделать вывод? Теоретические атаки могут превратиться в практику. Побочные каналы могут появляться на разных уровнях в разных ситуациях. Надежные криптографические примитивы важны 59

60 Извлеченных уроков 1/2 что мы можем сделать вывод? Теоретические атаки могут превратиться в практику. Побочные каналы могут появиться на разных уровнях в разных ситуациях. Надежные криптографические примитивы важны. Процессы должны пропускать как можно меньше информации 60

61 Извлеченные уроки 1/2 какой мы можем сделать вывод? Теоретические атаки могут превратиться в практику. Побочные каналы могут появляться на разных уровнях в разных ситуациях. Надежные криптографические примитивы важны. Процессы должны пропускать как можно меньше информации. Спецификации должны быть реализованы без собственных улучшений 61

62 Извлеченные уроки 1/2 Что мы можем сделать ? Теоретические атаки могут превратиться в практику. Побочные каналы могут появляться на разных уровнях в разных ситуациях. Надежные криптографические примитивы важны. Процессы должны пропускать как можно меньше информации. Спецификации должны быть реализованы без собственных улучшений Критические части в спецификациях и исходном коде должны быть выделены 62

63 Извлеченных уроков 2/2 какой мы можем сделать вывод? 7.Спецификации должны быть подробными, однозначными и технически подробными 63

64 Извлеченные уроки 2/2 какой мы можем сделать вывод? Спецификации должны быть подробными, однозначными и технически подробными. Необходимы подробные сведения о требованиях и предварительных условиях 64

65 Извлеченные уроки 2/2 что мы можем сделать вывод? Спецификации должны быть подробными, однозначными и технически подробными. Необходимы подробные сведения о требованиях и предварительных условиях. Данные должны быть защищены 65

66 Извлеченные уроки 2/2 что мы можем сделать вывод? Спецификации должны быть подробными, однозначными и технически подробными. Необходимы подробные сведения о требованиях и предварительных условиях. Данные должны быть защищены. Взаимодействие между различными уровнями должно быть частью анализа безопасности 66

67 Извлеченные уроки 2/2 что мы можем сделать вывод? Спецификации должны быть подробными, однозначными и технически подробными. Необходимы подробные сведения о требованиях и предварительных условиях. Данные должны быть защищены. Взаимодействие между различными уровнями должно быть частью анализа безопасности. Гибкость в основном означает дополнительные риски 67

68 Полученные уроки 2/2 что мы можем заключать? Спецификации должны быть подробными, однозначными и технически подробными. Необходимы подробные сведения о требованиях и предварительных условиях. Данные должны быть защищены. Взаимодействие между различными уровнями должно быть частью анализа безопасности. Гибкость в основном означает дополнительные риски. Всегда будьте осторожны и будьте осторожны. 68

69 Источник: Крис Мейер 69

,