Становлення та розвиток соціальної педагогіки за кордоном: Ҳ ֲί ò . — в ֲί ò

Содержание

Соціальна педагогіка за кордоном — страница 1 : Моя бібліотека

Страницы:

ISSN 1817-3764

педагогіка: таайй
та

1/2008

ч…..


Gypпtab<^#р ■ сучасна оЬціалцнаІяарадигма

Єчоціал|/на\гшдагогіка
і соціалізація
«особистості

<^Т5о
щапьі/о
од

педагогічна

робо

та

уз дітьми лі а молоддю

^^ot^ecii^^/ підготовка соціального педагога


Іетюрія соціальної

педагогіки


Проблемне поле соціальної педагогіки

1

ЗМІСТ

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОПЧНА
РОБОТА З ДІТЬМИ ТА МОЛОДДЮ…………4

КарнаухЛ.
Соціальне
середовище як чинник соціалізації дітей

дошкільного
віку в реаліях сьогодення…………………………………………………4

Печенко
і Теоретичні
позиції побудови експериментальної моделі

соціалізації
особистості в дошкільному дитинстві………………………………….9

Семчук
С. Вплив
реклами на становлення особистості дитини

в
дошкільному
віці…………………………………………………………………………18

ФІліпповЮ.
Молодіжні
громадські організації як одні з найважливіших

інститутів
трудової соціалізації молодої людини…………………………………..23

Стрельцова В. Процесе
социальной адаптации студентов

к
учебно-воспитательной деятельности вуза культуры и искусств………….30

СураН. Соціально-психологічні
орієнтації особистості студента

та
проблема
інтенсифікації навчання іноземної мови у ВНЗ………………….38

ГолікО.
Клуб
веселих та найкмітливіших як форма організації

дозвілля
студентів у вищому навчальному закладі……………………………….42

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОПЧНА
ПРАКТИКА

АДИКТИВНОЇ
ПОВЕДІНКИ……………………………………………………………..47

Кушнарьов
С. Причини
та умови розвитку злочинності

неповнолітніх…………………………………………………………………………………..47

ГЕНДЕРНІ
АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ…………………………………54

ГришакС.
Тендерна
компетентність як необхідна складова

портрета
сучасного професіонала в соціальній роботі………………………..54

ІСТОРІЯ
СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ………………………………………………..59

Рижанова
А. Становлення
вітчизняної теорії соціального

виховання……………………………………………………………………………………….59

ОтрощенкоЛ.
Соціально-педагогічнІ
особливості профорієнтації учнів загальноосвітньої школи в історичному
контексті………………………………..66

СОЦІАЛЬНА
ПЕДАГОГІКА ЗА КОРДОНОМ……………………………………….73

Бєлецька
і, Гаміна Т. Сучасна
організація вільного часу за кордоном……73

ДАЙДЖЕСТ………………………………………………………………………………………………..79

Всеукраїнська
науково-практична конференція «Актуальні

проблеми
формування здорового способу життя учнівської

та
студентської молоді»……………………………………………………………………………..79

—М.Ц)<—     
З ——и|*і——

СОЦІАЛЬНА
ПЕДАГОГІКА ЗА КОРДОНОМ

Бєлецька
 І.,
Гам/на Т.

СУЧАСНА
ОРГАНІЗАЦІЯ ВІЛЬНОГО ЧАСУ ЗА КОРДОНОМ

У
сучасному зарубіжному суспільстві рекреаційна дозвіллєва діяльність має системний
характер, являє собою чітку сформовану сферу морально-етичних та духовних
цінностей, у центрі якої перебуває вже не економічна діяльність, а людина з її
здібностями, запитами та інтересами.

Зарубіжні
практики впевнені в необхідності встановлення контактів з підлітками та
налагодженні активної співпраці з ними у сфері вільного часу.

У
більшості західних країн дозвіллєва діяльність здійснюється через доб­ровільні
асоціації локального, національного, міжнародного рівнів, що за­безпечує
демократизм та певну автономію від офіційних владних структур. Дозвілля за
рубежем розглядається як сфера розвитку особистості та со­ціальної культури,
формування громадянської позиції, розкриття духовного потенціалу учнівської
молоді, відображення та збереження національних традицій, культурної спадщини
народу. Культурні ініціативи школярів реалізу­ються векозаповідниках, паркових
установах, музеях, бібліотеках, виставоч­них залах, картинних галереях.

У
кожній країні створюються умови для художнього й естетичного роз­витку учнівської
молоді, для її творчої самореалізації в системі мистецтв (му­зика, живопис,
хореографія, література) через велику кількість культурно-мистецьких гуртків,
клубів, об’єднань.

У
багатьох зарубіжних країнах створено фонди та організації для роз­витку
естетичного виховання. Головними завданнями таких організацій є підтримка
дослідницької діяльності в галузі гуманітарних знань, проведення
культуротворчих заходів, надання допомоги в реалізації програм з естетич­ного
виховання та художньої творчості, підтримка функціонування дозвіллє-вих
закладів у сільській місцевості.

У
зарубіжному світі в останні десятиліття підтримується тенденція щодо ущільнення
вільного часу шляхом інтенсифікації діяльності та економії часу, шляхом
зосередження дозвіллєвих занять на одному об’єкті, що має різно­манітні
дозвіллєві можливості. Діяльність численних оздоровчих закладів рекреаційних
центрів, парків, спортивних закладів, проведення різноманіт­них заходів та
акцій за підтримки влади свідчать про поступову переорієнта­цію зарубіжного
суспільства на активний відпочинок, адаптації молоді до змінюваних соціальних
та природних умов, зменшення психологічної напруги особистості.

У
зарубіжних країнах дозвілля розглядається як суттєва складова націо­нального
прибутку країни та є критерієм економічного та соціального роз­витку держави, а
рівень дозвіллєвого обслуговування визначає якісність життя людини. З’явились
нові форми кооперації між дозвіллєвою сферою та економікою. Це виявляється у
відкритті в дозвіллєвих закладах прибуткових творчих майстерень, у наданні
комерційних послуг, виконанні дозвіллєвих

—73
—«ні
і*»—

Белецька
і., Гаміна Т.

закладів
на замовлення, у створенні великої кількості робочих місць шляхом відкриття
дозвіллєвих центрів з їх розгалуженою інфраструктурою.

Дозвіллєва
сфера розвинених зарубіжних країнах має розгалужену інфра­структуру,
складнутехнічну матеріальну базу, потужні кадри. Помітне місце в дозвіллєвій
сфері зарубіжних країн посідають дозвіллєві комплекси та цент­ри, які
поділяються на однопрофільні та багатофункціональні заклади. Якщо однопрофільні
дозвіллєві установи дотримуються конкретного напряму діяль­ності, то
багатопрофільні функціонують як культурно-дозвіллєві комплекси та центри, у
межах яких діють різноманітні гуртки секції, об’єднання, творчі майстерні,
ігрові кімнати. Серед багатопрофільних центрів (Центри Краутрі, Сандерлендау у
Великій Британії, Сан-Дієго в Каліфорнії, США, Центри Да-мосло, Карачонде,
Центр ім. Чере Януса у м. Печ в Угорщині). Багатопро-фільний центр в Угорщині,
що в м. Печ, розташований у новому мікрорайоні. До складу цього центру входять;
три дитячих садки, три школи, гімназія, інтер­нат, Будинок культури,
бібліотека, блок харчування, спорткомплекс з басей­ном. У центрі працює відділ
ментальної гігієни (психолого-педагогічна служ­ба). Усі заклади Центру працюють
у автономному режимі, мають свою ієрар­хію управління, але підкоряються
генеральному директору та’працюють за єдиним планом. Навчально-виховна
діяльність Центру проводиться за п’ять­ма напрямкам:

1)
учення-навчання;

2)
праця, яка створює цінності;

3)
суспільно-політична діяльність;

4)
формування здорового способужиття та розвитку організму;

5)
культурне використання вільного часу.

За
другим напрямком створюються цінності не тільки матеріальні, а й духовні. У
Центрі створені умови для суспільно корисної та продуктивної праці. Школярі на
практиці набувають досвід роботи в кооперації, суспільного зна­чення трудових
зусиль. Великий інтерес становить розподіл доходів від ро­боти, де одна третина
зароблених коштів іде на розвиток виробництва, інша — на організацію вільного
часу (екскурсії, поїздки, пересувні табори та Ін.) і, нарешті, третя частина —
перераховується Індивідуально кожному школяреві на ощадну книжку. Після
закінчення школи, разом з атестатом, школяр одер­жує достатньо велику суму
грошей.

Третій
напрямок роботи — суспільно-політична діяльність. Величезне зна­чення для
виховання активної цивільної позиції має участь у самоврядуванні. Участь у
самоврядуванні розвиває в дітях відчуття власної гідності й відпо­відальності
перед колективом. У цьому відображається характерний для угорського суспільства
розвиток процесу демократизації.

Четвертий
напрямок — формування здорового способу життя й розвитку організму. Спрямований
на підвищення фізичної культури до рівня духовної. Тут прагнуть створити умови
для руху й відпочинку (у ці умови входять тиша й можливість побути наодинці).
Відділ ментальної гігієни має у своєму складі психологів, логопедів та інших
фахівців, працює над забезпеченням такої атмосфери й способу життя, які були б
в той же час засобами ранньої про­філактики психічного неблагополуччя. Велика
увага приділяється розвитку культури руху, усіляким заняттям різних видів
спорту.

П’ятий
напрямок — це культурне використання вільного часу. У Центрі проводиться
величезна робота з метою навчити школярів користуватися

—т,Щт——       
74 —->|(|<»—-

Белецька
і, Гаміна Т.

своїм
вільним часом, надати широкий вибір занять, розвинути інтереси, про­явити й
розвинути таланти різноманітної спрямованості.

У
Центрі працює 143 творчих майстерні (музики, руху, пластики, графіки, кераміки,
спорту, суспільних наук, екології тощо). Керують творчими майстер­нями
по-справжньому захоплені свої справою педагоги. Центр працює для всього
мікрорайону. На його базі проводяться різні заходи як камерного, так і масового
характеру. Силами фахівців центру для учнівської молоді організовуються
захоплюючі творчі заняття. За допомогою кабельного те­лебачення Центр
пов’язаний з кожною сім’єю, що дозволяє кожній сім’ї одер­жувати консультації
фахівців. Комплексний характер такого центру збагачує й роль педагога, роблячи
її плановою й різноманітною. Поле дії колективного життя теж стає
різноманітнішим, можливість цікавіше проводити вільний час створює сприятливі
умови для залучення підлітків та їх батьків до спільної діяльності у вільний
час.

Треба
відмітити, що дозвіллєві центри в зарубіжних країнах відрізняють­ся
можливостями, територією, обсягом діяльності.

Паркова
мережа сучасності в зарубіжних країнах класифікується за те­риторіальними й
функціональними ознаками. За територіальними ознаками розрізняють: державні
парки; парки штатів; міські парки. За функціональни­ми ознаками парки
поділяються на спеціалізовані (спортивні, історичні, ди­тячі, зоологічні) та
багатофункціональні (паркові комплекси, тематичні пар­ки). Особливої
популярності у світі набули тематичні парки. Модель
Дисней­ленду поширилась у багатьох країнах світу-Франції,
Японії, Німеччині, Іспанії. США, наприклад, в організації дозвілля учнівської
молоді особливе місце посідають парки, які створюються при школі, вони
передбачають ігрові та спортивні майданчики, галявини для відпочинку.

У
зарубіжному дозвіллєзнавстві кінця XX сторіччя утверджується таке поняття, як
«клубна культура», яка охоплює сукупність традицій, звичаїв, етич­них правил,
цінностей, вироблених членами клубу в процесі тривалої клубної діяльності.
Необхідно відмітити, що в зарубіжних країнах перевага надаєть­ся розвитку
культурно-дозвіллєвих закладів клубного типу. Наприклад, у Чехії розповсюджена
клубна форма організації вільного часу учнівської молоді. Клуби утворюються при
школах, Будинках культури, нових мікрорайонах. Ме­режа їх виявляється дійсно
розгалуженою, а професіоналізм і методична база кадрового складу високі завдяки
тому, що в країні немає жодного відомства, що відчуває себе вільним від турбот
про виховання. У його організації бе­руть участь громадськість найширших
прошарків, установи культури й спорту, органи народної освіти й охорони
здоров’я. Обов’язковим початковим ета­пом створення клубів є попереднє вивчення
інтересів і потреб учнівської молоді. Найбільш поширеними формами роботи
визначені клубні вечори відпочинку, тематичні зустрічі з діячами науки,
мистецтва, творчих союзів за програмами, які наперед домовляються з членами
клубу. Діяльність клубів направлена в цілому на сімейне, естетичне виховання,
заняття спортом, спілкування й відпочинок.

Швеція.
Цікавий досвід роботи підліткових клубів у Швеції. У Стокгольмі їх налічується
більше сімдесяти. Підліткові клуби — найважливіша ланка у вихованні й
соціалізації молоді, центри розвитку начал демократичного са­моврядування й
формування діяльної людської солідарності щодо однолітків. У Стокгольмі
апробований «Демократичний проект». У нього включалося

Белецька
і.. Гаміна Т.

десять
підліткових центрів дозвілля. В основі експерименту лежала ідея про
необхідність переходу до педагогіки співпраці й самоврядування членів клу­бу,
де вони отримали рівні права з педагогами. В основу діяльності клубів покладені
три «ні»-расизму, насильству й наркотикам.

Такий
новий демократичний стиль відносин солідарності й співпраці зовсім не заважав
організації та проведенню таких форм дозвілля, як ве­чори відпочинку, дискотеки,
зустрічі з цікавими людьми, туристичні походи й екологічні екскурсії, навпаки,
підлітки поводилися більш розкутими й неви­мушеними, бачили в педагогах
співвиконавців, яким не байдужі їх інтереси, смаки Щ,

У
Великобританії працюють клуби, у яких знаходить ідея втілення в прак­тичній
діяльності популярних серед молоді кібер-клубів системи віртуальної реальності
«СуЬепзеесі» (м. Лондон), які анонсують програму «катання на хвилях людської
душі». Вона передбачає живе виконання японської музики стилю «нового століття»,
низку атракціонів (зокрема, машини «Віртуальна реальність»), комп’ютерні ігри,
зустрічі з ученими, акторами [2]. Атракціони розміщено в трьох суміжних
приміщеннях: перша зала створює враження віртуальної реальності завдяки
настінним графічним та фотографічним зоб­раженням, що постійно змінюються; у
другій кімнаті розташовано бар та ігрові автомати; персональні комп’ютери
встановлено в третій кімнаті. Основною метою засновників таких клубів є
демонстрація комерційних цінностей сис­тем віртуальної реальності.

В
Австралії існують загальнонаціональні молодіжні клуби книги в усіх шко­лах
країни. Мета клубів — сформувати читача, який систематично читає, думає,
аналізує, прищепити йому навички читання й підняти загальну культуру. Для
школярів інститутом дитячої та юнацької літератури видаються щорічники, серії
клубних книг, книжкові касети. Членство в клубах дає можливість учням придбати
книги зі знижкою 25%.

В
Австралії набула поширення хореографічна любительська творчість. Хореографічні
школи, клуби створюються при культурно-просвітніх та доз-віллєвих закладах.
Учасники хореографічних клубів, гуртків беруть участь у міжнародних фестивалях
та конкурсах.

США.
Уся система позашкільної діяльності учнівської молоді США ро­бить великий
внесок у вирішення завдань із соціалізації молоді. Особливе місце в системі
позашкільної діяльності займають скаутські союзи. Вони при­стосовують свою
діяльність до нових історичних умов, переглядають фор­ми й методи роботи. У наш
час скаутизм широко розвиває клубну діяльність. Американські клуби сьогодні —
не тільки центри дозвілля. Вони стали най­важливішими компонентами середовища,
що ефективно беруть участь у со­ціалізації особистості, залученні її до норм І
цінностей соціального мікросе-редовища. Завдання клубів полягає в посиленні
впливу школи на особистість школяра, її емоційне середовище. Найбільш
популярними клубами в США є віртуальні, комп’ютерні, клуби «любителів
ораторського мистецтва, клуб бан­ківських та фінансових справ», «аеронавтики та
астронавтики».

Серед
сільської молоді популярні клуби сільських фермерів. Число та­ких клубів
зростає не тільки в сільській місцевості, але й у містах. У зміст роботи цих
клубів входить; вирощування молодняку на фермах, консервація овочів, фруктів.

Члени
клубів займаються електронікою й автосправою. У наш час у цих

Бєлецька
І, Гаміна Т.

клубах
зайнято майже 4,5 млн. осіб; у т.ч. є клуби для хлопчиків (такі клуби
відвідують біля 1 млн. осіб) і для дівчаток (близько 200 тис. осіб). Амери­канські
клуби привертають дітей своєю зовнішньою символікою — емблемою, значками,
формою. Так, наприклад, у клубі — Каре «horsehol»
(Сан-Францис­ко», який рекламує й має зв’язок з технологією віртуальної
реальності через комп’ютер, члени клубу одягнені в спеціальний одяг (сорочки
темного кольо­ру, розмальовані фантастичними картинками). У клубах проводяться
зустрічі з цікавими людьми, вечори, аукціони, фестивалі, виставки художньої
твор­чості, концерти та ін.

У
США діяльність дитячих І юнацьких клубів різних напрямів служить ефективним
засобом профілактики правопорушень неповнолітніх. Амери­канські вчені свідчать
про благотворний вплив клубів на підлітків та їх пове­дінку.

Німеччина,
Створюється низка програм для професійної орієнтації мо­лоді, у формуванні й
реалізації яких беруть участь державні організації, зак­лади клубного типу,
представники ділових культурно-мистецьких і наукових кіл.

У
м. Оберхаузен з ініціативи місцевих органів влади створено мережу центрів для
підготовки й працевлаштування молоді. «Вербундсистем», ме­тою яких є: надання
послуг для поглиблення професійної підготовки, набуття професійних необхідних
знань, умінь, навичок для пошуку роботи. «Вербунд­систем» складається з таких
базових елементів, як школа, місцевий комітет з працевлаштування, молодіжна
служба, система навчання на виробництві.

Німецький
учений Р. Трептов, вивчаючи досвід
підліткових клубів Німеч­чини, підкреслює, що потенціал клубної роботи залежить
від систематичності дозвіллєвої діяльності, комплексності, багатопрофільності
закладу. Принци­пами, що визначають ефективність клубної діяльності з
учнівською молод­дю, є принципи добровільності та систематичності [3, с. 166],
а пріоритетним завданням клубу має бути поєднання зусиль культурного,
соціального, доз-віллєвого характеру, спрямованих на адаптацію та соціалізацію
особистості.

Австрія.
Для проведення вільного часу, канікул на природі, у горах у країні діють
соціальні молодіжні об’єднання, які організовують відпочинок своїх од­нолітків,
організовуючи цікаві екскурсії, захоплюючі турпоходи й різні заходи розважального
характеру.

Незвичайний
загальнонаціональний музичний союз для молоді (з акція­ми в різних містах)
створений в Австрії. За незначну платню організовується до 300 концертів за
участю молодих дарувань (музикантів, композиторів).

Також
в Австрії набув популярності проект «Мальовниче місто», ініціа­тором якого є
Віденський відділ освіти та Гільдія торговців фарбами. Про­ект реалізується у
формі конкурсу під відкритим небом на краще оформлен­ня дитячими малюнками
торговельних павільйонів, стендів. Цікава робота проводиться в дитячому
зоопарку міста Відень, розрахована на дітей різно­го віку та батьків: маленькі
знайомляться з тваринами, старші вивчають зна­чення тваринного світу в житті
людини, особливості тваринного життя. У ди­тячому зоопарку передбачені розважальні
та рекреаційні програми для батьків і дітей.

Франція.
Проблему зайнятості учнівської молоді у вільний часу Франції вирішують шляхом
створення центрів канікул і дозвілля, що забезпечує по­вноцінний відпочинок і
виховання учнів у їх вільний час.
Центрами організо-

—«НИ*—   
77 —

Бєлецька
/.. Гаміиа 77

вуються
турпоходи з ночівлями з відвідинами історичних місць. Основна мета
центрів-фізичний, етичний І культурний розвиток дитини.

У
розпорядженні дітей знаходяться гімнастичні зали, ігрові й спортивні майданчики,
басейни, бібліотеки, різні майстерні, спеціально обладнані кухні для вивчення
куховарського мистецтва. Особлива увага приділяється ство­ренню ігротек —
спеціальних ігрових кімнат. У наш час їх у Франції близько п’ятдесяти.

У
виховній роботі враховуються захоплення різних неформальних груп. При Центрі
була створена Французька Федерація мотоциклістів, що захищає права байкерів.
Федерація вирішує проблеми навчання водіння підлітків на мотоциклах, оплачує
податкові мита, видає права на водіння, проводить змагання. Разом з дорослими
здійснюються тривалі подорожі на мотоцик­лах.

У
різних містах країни створені бази відпочинку мотоциклістів, а в період
відпочинку на спеціально підготовлених для них базах аніматори знайомлять дітей
з природними особливостями різних районів, вивчають спортивні ігри.

Різноманітні
форми й методи виховання Центрів охоплюють усі сторони дозвілля учнівської
молоді, сприяє її культурному відновленню.

Необхідно
також відзначити, що потужних обертів у Північній Америці, Європі, Японії
набуває будівництво штучних зон дозвілля (синтетичні тропіки, емітовані
середземноморські поселення, казкові тематичні парки, технічні ярмарки). Таке
проведення дозвілля пропонує ознайомитися учнівську мо­лодь зі світовими
надбаннями «вдома», покататися на ковзанах та лижах влітку, оглянути
голландське селище в Нагасакі (Японія) тощо.

Таким
чином, молодіжна політика зарубіжних країн при всьому своєму різноманітті має
свої загальні риси, зумовлені приблизно однаковим рівнем розвитку й подібністю
проблем у сфері організації вільного часу.

Останніми
роками в країнах зарубіжжя відбувається перехід від кількісних акцентів до
якісного вдосконалення молодіжної політики у сфері вільного часу, дозволяє
залучати учнівську молодь до активної комуніка­тивної, просвітницької,
художньо-творчої діяльності, сприяє реалізації її інте­лектуального,
морального, фізичного потенціалу. Безперечно, використан­ня у своїй діяльності
різноманітних форм та методів дозвіллєвої роботи відповідно до потреб кожної
людини буде сприяти особистісно орієнтова­ному спілкуванню.

Література

1.
Правіц М., Петтерсон Д. Доповідь 10 всесвітньої конференції. -Стокгольм, 1997. -315 с.

2.
Петрищев В.І. Великобритания: социальная сфера и досуг
молоде­жи.
— Красноярск, 1999.-281 с.

3.
Петрова І.В. Дозвілля в зарубіжних країнах. — К,, 2005. — 512 с.

вс

«

логі
укра мув< при<

кові
соб> тика рове няну ПІДХ( мувс

жип
наук ки А}

прак
ціалі І

Страницы:

Похожие статьи

І Бєлецька — Дозвілля як фактор виховання та розвитку учнівської молоді

І Бєлецька — Діяльність закладів дозвілля щодо організації вільного часу учнівської молоді

І Бєлецька — Соціальна педагогіка за кордоном

Становлення та розвиток соціальної педагогіки за кордоном.

Обратная связь

Соціальна педагогіка протягом кількох століть розвивалась у складі педагогіки, а як самостійна наукова галузь виокремилася порівняно недавно. У розвитку соціальної педагогіки можна виділити кілька періодів.

Перший — початковий період (з давніх часів — до XVII століття) — пов’язаний з осмисленням практики виховання та формуванням педагогічної та соціально-педагогічної думки. Відбувається становлення виховання як соціального явища, його перетворення в усвідомлену діяльність, з’являються різні теорії виховання. Ще в античні Часи висловлювалися думки про доцільність початку виховання з раннього дитинства, урахування природи та особливостей дитини, вплив навколишнього середовища на виховання. У період Відродження розвиваються гуманістичні ідеї у вихованні дитини. На цей час припадає створення першої школи інтернатного типу для дітей „Будинок радості» Віторіно Да-Фельтре (1378-1446).

Другий період (ХVІІ-ХІХ ст.) — формування провідних ідей та концепцій соціальної педагогіки, становлення її як науки. Питання виховання розглядалися в руслі ідей перебудови суспільства, усвідомлення рівності прав усіх людей незалежно від соціального походження. Теорія соціальної педагогіки розвивалася у тісному зв’язку із соціально-педагогічною діяльністю. У цей період створюються притулки для дітей-сиріт і безпритульних, дитячі садки, Школи та інші заклади для дітей з різними проблемами, Наприкінці XIX ст. соціальна педагогіка виокремлюється у самостійну галузь.

Третій період (з початку XX ст. — 90-ті роки XX ст.) харак­теризується визначенням предмета соціальної педагогіки, її функцій, розробки основних підходів та моделей до соціального виховання. Особливий внесок у розвиток соціальної педагогіки зробили вчені Німеччини. Термін „соціальна педагогіка» уведено К.Магером під час дискусії про виховання у 1844 р., у подальшому його активно використовував А. Дістервег.






ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ

Problem A. Nanoassembly

Problem A. Nanoassembly
Problem A. Nanoassembly 2.5 seconds One of the problems of creating elements of nanostructures is the colossal time necessary for the construction of nano-parts from separate atoms. Transporting each of

More information

The European Ombudsman

The European Ombudsman
Overview The European Ombudsman Е в р о п е й с к и о м б у д с м а н E l D e f e n s o r d e l P u e b l o E u r o p e o E v r o p s k ý v e ř e j n ý o c h r á n c e p r á v D e n E u r o p æ i s k e

More information

Russian Introductory Course

Russian Introductory Course
Russian Introductory Course Natasha Bershadski Learn another language the way you learnt your own Succeed with the and learn another language the way you learnt your own Developed over 50 years, the amazing

More information

MARI-ENGLISH DICTIONARY

MARI-ENGLISH DICTIONARY
MARI-ENGLISH DICTIONARY This project was funded by the Austrian Science Fund (FWF) 1, grant P22786-G20, and carried out at the Department of Finno-Ugric Studies 2 at the University of Vienna 3. Editors:

More information

BES-III distributed computing status

BES-III distributed computing status
КОМПЬЮТЕРНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ И МОДЕЛИРОВАНИЕ 2015 Т. 7 3 С. 469 473 СЕКЦИОННЫЕ ДОКЛАДЫ УДК: 004.75, 004.052.2, 004.052.32 BES-III distributed computing status S. Belov 1, Z. Deng 2, W. Li 2, T. Lin 2, I.

More information

Chronic Fatigue Syndrome

Chronic Fatigue Syndrome
256 Srp Arh Celok Lek. 2011 Mar-Apr;139(3-4):256-261 ПРЕГЛЕД ЛИТЕРАТУРЕ / REVIEW ARTICLE DOI: 10.2298/SARh2104256B Chronic Fatigue Syndrome Snežana Brkić, Slavica Tomić, Maja Ružić, Daniela Marić Hospital

More information

A COURSE IN MODERN ENGLISH LEXICOLOGY

A COURSE IN MODERN ENGLISH LEXICOLOGY
R. S. Ginzburg, S. S. Khidekel, G. Y. Knyazeva, A. A. Sankin A COURSE IN MODERN ENGLISH LEXICOLOGY SECOND EDITION Revised and Enlarged Допущено Министерством высшего и среднего специального образования

More information

A. I. KUBARKO, T. G. SEVERINA NORMAL PHYSIOLOGY

A. I. KUBARKO, T. G. SEVERINA NORMAL PHYSIOLOGY
A. I. KUBARKO, T. G. SEVERINA NORMAL PHYSIOLOGY Minsk BSMU 2015 МИНИСТЕРСТВО ЗДРАВООХРАНЕНИЯ РЕСПУБЛИКИ БЕЛАРУСЬ БЕЛОРУССКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ МЕДИЦИНСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ КАФЕДРА НОРМАЛЬНОЙ ФИЗИОЛОГИИ А. И.

More information

PALAEONTOLOGIA POLQNICA ‘Ъ-Ь

PALAEONTOLOGIA POLQNICA
PALAEONTOLOGIA POLQNICA ‘Ъ-Ь mm P O L T S H A C A D E M Y O F S C I E N C E S INSTITUTE OF PALEOBIOLOGY PALAEONTOLOGIA POLONICA No. 50, 1990 t h e a l b ia w AMMONITES OF POLAND (A M Q N ITY A L B U POLS

More information

BLAST-FURNACE EQUIPMENT

BLAST-FURNACE EQUIPMENT
BLAST-FURNACE EQUIPMENT HOT METAL LADLE CAR Standard series: Г-1-50, Г-100,Г-1-140. Hot metal ladle car is designed for transportation of hot metal from furnace to casting machines, mixers and steelmaking

More information

RISK MANAGEMENT OF LEASING COMPANY

RISK MANAGEMENT OF LEASING COMPANY
УДК 005:658.91 O. A. Saenko, Ph.D. (economics), Luhansk Taras Shevchenko National University RISK MANAGEMENT OF LEASING COMPANY Problem statement. In economic terms, risk is the likelihood / possibility

More information

VILLAGE TOURISM OF SERBIA

VILLAGE TOURISM OF SERBIA
VILLGE TOURISM OF SERBI H U N R Y G SUBOTIC R Senta SOMBOR Č V O SERBI T J N N O Bački Petrovac U M sa V Ti I C R O T D K P B B U KIKIND D V I NOVI SD N ZRENJNIN N Beočin Irig E M iš R m Ta S Kovačica

More information

On Supervised and Unsupervised Discretization 1

On Supervised and Unsupervised Discretization 1
БЪЛГАРСКА АКАДЕМИЯ НА НАУКИТЕ. BULGARIAN ACADEMY OF SCIENCES КИБЕРНЕТИКА И ИНФОРМАЦИОННИ ТЕХНОЛОГИИ Том 2, 2 CYBERNETICS AND INFORMATION TECHNOLOGIES Volume 2, No 2 София. 2002. Sofia On Supervised and

More information

Typography & Language

Typography & Language
2014-16 Ptrut ur Tr Lnu پ H ث C ř ņ ม ۀ ด ж ử G ž ญ Э Z ґ ظ W Ŵ D T ẵ ฉ ฟ t Ậ v L ه ą? å 力 z ỵ ÿ ý U 难 à Ħ ẩ 力 ẁ ū Ộ ơ ą ะ ฒ Y ج Ể Ð ề ề ฦๅ ǿ م T ط 7 2 J Ĝ К 晴 й л Þ ѳ ţ Tn rr 5 ŀ щ Œ 9 я q џ t n Д ŏ Ч

More information

Історія соціальної педагогіки та соціальної роботи

Поліщук
В.А., Янкович О.І.
Історія
соціальної педагогіки та соціальної
роботи. Курс
лекцій. – Тернопіль: ТДПУ, 2009.- 256
c.

Поліщук
В.А., Янкович О.І.

Курс
лекцій / ТДПУ, Тернопіль, 2009.- 256
c.

Зміст
лекційного курсу

 

ВСТУП

 

1.
Поняття соціальної педагогіки та
соціальної роботи

 

2.
Принципи конвергенції соціальної
педагогіки і соціальної роботи

 

3.
Предмет, завдання, джерела. Принципи
побудови курсу.

 

ЛЕКЦІЯ
1. СОЦІАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ І ДОПОМОГА У
ПЕРВІСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

 

1.
Архаїчний період в історії соціальної
роботи

 

2.
Підходи світової науки до виникнення
виховання як суспільного явища

 

3.
Особливості соціального виховання
на різних етапах первіснообщинного
ладу

 

ЛЕКЦІЯ
2. ФІЛАНТРОПІЧНИЙ ПЕРІОД В ІСТОРІЇ
СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ. ВИНИКНЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ
СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ

 

1.
Благодійність у державах Стародавнього
Сходу

 

2.
Соціальне виховання та суспільна
опіка у Древній Греції та Древньому
Римі

 

3.
Релігійні вірування про виховання
моральних якостей та благодійність

 

4.
Зародження елементів соціальної
педагогіки у творчості давньогрецьких
та давньоримських мислителів.
Висвітлення проблем соціальної
допомоги

 

ЛЕКЦІЯ
3. ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ У
СЕРЕДНЬОВІЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

 

1.
Християнська церква як перший соціальний
інститут

 

2.
Становлення і розвиток конфесійних
теоретичних підходів до проблем
допомоги і підтримки. Педагогічні
ідеї християнських теологів

 

ЛЕКЦІЯ
4. СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА У НАЙДРЕВНІШИХ
СЛОВ’ЯНСЬКИХ ОБЩИНАХ ТА КИЇВСЬКІЙ
РУСІ

 

1.
Формування гуманістичних традицій у
древніх слов’ян

 

2.
Форми соціальної допомоги

 

3.
Основні тенденції благодійності в
Київській Русі. Княжа підтримка і
захист

 

4.
Церковно-монастирські форми опіки

 

5.
Теоретичні аспекти соціальної роботи
та їх висвітлення у творах письменників
княжих часів

 

ЛЕКЦІЯ
5. СОЦІАЛЬНА РОБОТА І СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ
ДОСЛІДЖЕННЯ В УКРАЇНІ В ЕПОХУ ВІДРОДЖЕННЯ
/друга половина ХV-XVII ст./

 

1.
Особливості соціальної роботи в період
Українського Відродження

 

2.
Філантропічні функції братств України
та їх продовження у братських школах

 

3.
Виховання гуманізму і милосердя як
одне з основних завдань козацької
педагогіки. Соціальна допомога у
Запорізькій Січі

 

4.
Приватна благодійність в Україні.
Створення перших вищих навчальних
закладів України – Острозької та
Києво-Могилянської Академій як
результат філантропічної діяльності
видатних українських меценатів

 

5.
Педагогічна думка епохи Відродження
про виховання доброчесностей та
заклики до милосердя

 

ЛЕКЦІЯ
6. СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ
БЛАГОДІЙНОСТІ У ЗАХІДНІЙ ЕВРОПІ ТА
РОСІЇ (з ХVI до середини ХVIII ст.)

 

1.
Обгрунтування необхідності переходу
до нової системи благодійності

 

2.
Соціальна допомога у Західній Європі

 

3.
Висвітлення проблем суспільної
гармонії та державного виховання у
соціально-педагогічній творчості

 

4.
Церковно-державна благодійність у
Росії

 

ЛЕКЦІЯ
7. ВИНИКНЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ
ЯК ОКРЕМОЇ ГАЛУЗІ ЗНАНЬ. ХАРАКТЕРИСТИКА
ПРОВІДНИХ КОНЦЕПЦІЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ
ОСОБИСТОСТІ

 

1.
Розвиток провідних напрямів
соціально-педагогічних досліджень
ХVІІІ-ХІХ ст.

 

2.
Створення Джоном Локком першої
світської системи виховання та
концепції усунення бідності

 

3.
Ідея вільного та природовідповідного
виховання в творчості Жан-Жака Руссо

 

4.
Соціально-педагогічна діяльність зі
створення філантропічних навчально-виховних
закладів (філантропіни Базедова,
“Новий інститут” Оуена, виховне
товариство дворянських дівчат Бецького)

 

5.
Характеристика соціально-педагогічних
експериментів Й.Г. Песталоцці

 

6.
Реалізація Ф. Фребелем ідей соціалізації
дитини в умовах дитячого саду

 

7.
П. Наторп як засновник соціальної
педагогіки. Історичні аспекти виникнення
терміну

 

ЛЕКЦІЯ
8. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
В УКРАЇНІ В КІНЦІ ХVIII- поч. XX ст.

 

1.
Основні напрями соціально-педагогічних
досліджень

 

2.
Проблема щастя людини та гармонійного
розвитку в творчості Г.С. Сковороди.
Висвітлення шляхів запобігання
бідності

 

3.
Т.Г. Шевченко про соціальне виховання

 

4.
Соціально-педагогічні ідеї К.Д.
Ушинського

 

5.
М.І. Пирогов про необхідність зв’язку
школи з життям

 

6.
Філантропічна діяльність О. Духновича,
Х. Алчевської, М. Корфа

 

7.
Соціально-педагогічні погляди С.
Русової

 

ЛЕКЦІЯ
9. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
БЛАГОДІЙНОСТІ У ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ, РОСІЇ
ТА США (з кінця ХVIII до поч. XX ст.)

 

1.
Реформування системи опіки в епоху
Просвітництва та розвитку нового
суспільного устрою

 

2.
Оформлення наукового етапу соціальної
роботи у XIX ст.

 

3.
Державна благодійність у Росії у
другій половині ХVІІІ – першій половині
XIX ст.

 

ЛЕКЦІЯ
10. СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА В УКРАЇНІ В КН.
XVIII- НА ПОЧ. XX СТ.

 

1.
Суспільна опіка на територіях
підросійської України

 

2.
Соціальна допомога в Галичині (на
західноукраїнських землях)

 

3.
Приватна благодійність в Україні.
Філантропічна діяльність Андрея
Шептицького

 

ЛЕКЦІЯ
11. РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ В
ПЕРІОД НАУКОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ XX СТ.

 

1.
Зарубіжні педагоги-реформатори поч.
XX ст. про громадянське виховання та
вплив середовища на формування
особистості

 

2.
Втілення Янушем Корчаком
соціально-педагогічних ідей у “Будинку
сиріт”

 

3.
Розвиток соціальної педагогіки в
Росії в першій чверті XX ст.

 

4.
Соціально-педагогічні ідеї А.С.
Макаренка

 

5.
В.О. Сухомлинський як соціальний
педагог

 

ЛЕКЦІЯ
12. РОЗВИТОК СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ
У РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ

 

1.
Аналіз системи соціального забезпечення
в перше десятиріччя після встановлення
Радянської влади в Україні

 

2.
Завершення формування української
радянської системи соціального захисту
в 30-ті роки

 

3.
Соціальна допомога в роки другої
світової війни та повоєнний час

 

ЛЕКЦІЯ
13. Актуальні проблеми соціальної
роботи та соціальної педагогіки на
сучасному етапі

 

1.
Розвиток соціальної роботи в незалежній
Українській державі.

 

2.
Аналіз предметної сфери соціальної
роботи/соціальної педагогіки

 

3.
Зарубіжний досвід організації
соціальної та соціально-педагогічної
роботи

 

4.
Професійна підготовка соціальних
працівників / соціальних педагогів в
Україні

Список курсових робіт по предмету «Соціальна педагогіка та соціальна робота»

  1. Школа – провідний чинник соціального виховання народів світу (історичний аспект).
  2. Історія формування проблем соціального виховання у філософській думці.
  3. Проблеми соціального виховання в літературі і література як засіб соціального виховання.
  4. Проблеми соціального виховання в мистецтві і мистецтво як засіб соціального виховання.
  5. Релігія і церква – важливі фактори соціального виховання з Середньовіччя, до XX ст.
  6. Історія розвитку соціально-педагогічних систем у світі.
  7. Розвиток ідей і практики соціального виховання Середньовіччя.
  8. Гуманістична ідея соціального виховання епохи Відродження та практична її реалізація.
  9. Ідеї соціального виховання епохи Просвітництва.
  10. Становлення та розвиток соціальної педагогіки в Німеччині.
  11. Внесок (історична особа) в розвиток ідей та/чи практики соціального виховання.
  12. Особливості соціально-педагогічної діяльності соціального педагога в загальноосвітній школі.
  13. Особливості соціально-педагогічної діяльності соціального педагога у мікрорайоні.
  14. Формування педагогічної культури соціального педагога.
  15. Роль та місце соціального педагога у гармонізації сімейних взаємовідношень.
  16. Шляхи гармонізації внутрішньосімейних відносин (психолого-педагогічні аспекти).
  17. Сучасна сім’я та її виховні можливості.
  18. Соціальний педагог сімейного типу: фактори роботи.
  19. Напрямки роботи сімейного педагога у структурі територіального центру соціальної допомоги сім’ї та дітям.
  20. Самовиховання та сім’я.
  21. Соціально-педагогічні умови виховання дітей у однолітній (багатодітній, неповній, криміногенній) сім’ї.
  22. Методой і форми роботи соціального педагога з неповною сім’єю.
  23. Особлівості соціально-педагогічної діяльності з прийомною сім’єю.
  24. Сім’я як об’єкт соціальної роботи.
  25. Роль та місце соціального педагога у соціальному захисті сім’ї.
  26. Компоненти виховного потенціалу сучасної сім’ї.
  27. Історія становлення дошкільного соціального виховання у світі.
  28. Історія становлення дошкільного соціального виховання в Україні.
  29. Софія Русова – ініціатор і керівник дошкільного соціального виховання в Україні.
  30. Вітчизняний досвід становлення соціально-педагогічної функції школи.
  31. Зарубіжний досвід становлення соціально-педагогічної функції школи.
  32. Соціально-педагогічний аспект діяльності навчально-виховних закладів інтернатного типу (можливо на прикладі діяльності Я. Корчака, А.С. Макаренка).
  33. Специфіка роботи соціального педагога у дитячому будинку.
  34. Особливості роботи соціального педагога у закладах інтернатного типу для дитей сиріт.
  35. Реалізація внутришкільної соціально-педагогічної діяльності.
  36. Формування системи соціально-педагогічної діяльності школи.
  37. Соціальне становлення особистості у вищих навчальних закладах.
  38. Формування соціальне активної особистості в ході навчання у вищих закладах освіти.
  39. Методи і форми роботи соціального педагога в закладах освіти.
  40. Форми і методи роботи соціального педагога у закладах додаткової освіти.
  41. Студентське самоврядування як форма соціально-педагогічного виховання.
  42. Зміст та форми соціально-педагогічного виховання у вищих навчальних закладах.
  43. Безробіття серед молоді як соціально-педагогічна проблема.
  44. Соціально-педагогічна допомогау професійному самовизначенні молоді.
  45. Напрями соціальної роботи з молоддю за кордоном.
  46. Соціально-педагогічна роль студентського руху у суспільному житті.
  47. Діяльність молодіжних організацій в Україні.
  48. Діяльність молодіжних організацій за кордоном.
  49. Соціальна підтримка молодої сім’ї.
  50. Роль С.Т. Шацького у становленні мережі позашкільних закладів як закладів соціального виховання.
  51. Соціально-педагогічний аспект діяльності позашкільних закладів.
  52. Характеристика основних засобів реалізації соціально-педагогічної діяльності позашкільного закладу.
  53. Особливості діяльності соціального педагога в дозвіллєвих закладах.
  54. Особливості роботи соціального педагога в закладах реабілітації дітей з обмеженими можливостями.
  55. Неформальні об’єднання як фактор соціально-педагогічного впливу на особистість дитини та підлітка.
  56. Сучасне значення соціально-педагогічної роботи з дітьми та підлітками за місцем проживання.
  57. Роль факторів соціокультурного середовища і характер їх впливу на поведінку індивіда.
  58. Розгортання клубів за інтересами з опорою на традиції народної мудрості.
  59. Обрядовість як засіб підтримання та зміцнення сім’ї.
  60. Роль народних свят у зміцненні внутрісімейних стосунків.
  61. Соціально-педагогічна діяльність з дітьми схильними до алкоголізму.
  62. Особливості соціально-педагогічної діяльності з дітьми-наркоманами.
  63. Бродяжництво та безпритульність дітей як соціально-педагогічна проблема.
  64. Форми і методи роботи соціального педагога в спеціальних закладах для дітей-правопорушників.

Вконтакте

Facebook

Twitter

Одноклассники

Похожие материалы в разделе Бесплатные Рефераты Курсовые:

PPT — Социальная работа как педагогика встречи PowerPoint Presentation

  • Социальная работа как педагогика встречи Взгляд пожилых людей на социальную поддержку и социальные услуги на уровне общины Griet Verschelden & Tine Vanthuyne University College of Ghent Faculty of Social Work and Исследования благосостояния, Бельгия [email protected]

  • Содержание вклада • Перспективы пользователей услуг и участия клиентов • Рассуждения о старении • Наше собственное исследование и некоторые результаты • Реляционное гражданство • Реализация социальной работы на основе реляционного гражданства • Социальная работа как педагогика встречи • Влияние на роль социальных работников

  • Перспективы пользователей услуг и участия клиентов • Подход на основе участия может решить проблемы неравенства сил • Участие клиентов не является явно положительным понятием и, очевидно, не реализуется : сопротивление, символизм,… • Апелляция g для участия также может рассматриваться как принудительное • Воздействие на социальных работников: меньшая оценка или признание, доминирующее потребительское отношение,…

  • Рассуждения о старении • Социальное благополучие • Пожилые люди наслаждаются заслуженным покоем и тишиной • Пассивные люди, нуждающиеся в уходе • Активное старение • Пожилые люди наслаждаются жизнью и должны оставаться здоровыми и активными • Воспитывается независимость, потребительское отношение • Продуктивное старение • Пожилые люди должны вносить свой вклад в жизнь общества в своем собственном качестве • Дискус о расширении прав и возможностей, социальных и культурных капитал • Допущение: больший вклад предотвращает изоляцию и объединяет поколения

  • Какое гражданство? • Повышение ответственности пожилых людей • Принудительное использование программ поддержки, направленных на создание активных и продуктивных граждан • Правительственность предпринимательского «я»  Это понятие гражданства и лежащий в основе миф об автономии создает образ ответственного гражданина с индивидуальной ответственностью за свою жизнь и социальная интеграция

  • Какое гражданство? «Обретение контроля над своей жизнью или отдельными ее аспектами не только рассматривается как тесно связанное с формированием или преобразованием« я », наделенного полномочиями, это все в большей степени становится этическим обязательством новых граждан» (Baistow, 1994: 37)

  • Какое гражданство? «Те люди, которые отказываются брать на себя ответственность и руководить собой этично, также отказались от предложения стать членами нашего морального сообщества» (Rose, 1999: 1407)

  • Наше исследование • Взгляд пожилых людей на социальную поддержку и сообщество социальные услуги на базе местных сообществ: что? • Три части исследовательского проекта: • фокус-группы • опрос: 754> 689 (55+, пользователи и не пользователи) • круглые столы • Вопросы исследования: • К каким формам формальной и неформальной поддержки обращаются пользователи услуг и каковы место и смысл центров? • Каковы возможные механизмы включения и исключения?

  • Некоторые результаты • Интегрированные услуги • Широкий спектр услуг — самая важная мотивация для использования • Рекреационные и образовательные мероприятия приносят «кислород» и создают пространство для социальной и медицинской помощи • Уход и поддержка не могут быть сформулированы заранее ( профессионалов) и не могут быть выделены в определенном строгом наборе • Ср.«Совместное мышление» и «бесшовное»

  • Некоторые результаты • Облегчение встреч внутри и вне дома • Встречи с «другими» людьми и выполнение «новых» дел • В этих встречах проявляется забота • Также встречи, которые менее значительны очевидно • Возможности для межкультурных и межпоколенческих встреч • Ловушка: • имидж центров как преимущественно для пожилых людей! • Некоторые люди и группы рискуют быть исключенными из потенциала расширения прав и возможностей

  • Некоторые результаты • Важность педагогических отношений • Отношения выше продуктов и услуг • Пользователи часто посещают центры и остаются надолго • Социальные работники не как эксперты, а как

  • Некоторые результаты • Добровольная работа • Более половины ~ меньшее количество заявленных • Различные формы и поддержка • Услуги «Пользователи» как «коллеги» / «организаторы» • Добавленная стоимость внутри и вне центров

  • Родственное гражданство • Социальная поддержка и социальные услуги без заранее определенного результата и с возможностями для (неформальных) встреч, которые формируют общую ответственность: от традиционной точки зрения к гражданству до гражданства по родам • Ср.феминистское мышление и философия заботы (Тронто, Нуссбаум)

  • Относительное гражданство • Голландский исследователь Жанетт Полс • Отношения целенаправленно развиваются как цель заботы • Отношения гражданство — это форма общения, в которой граждане признают свою зависимость и взаимозависимость от друг друга • Подвергает сомнению предположения, лежащие в основе концепции активного гражданства (миф об автономии и независимости)

  • Реализация социальной работы с точки зрения реляционной гражданственности • «Реализация» = изучение феноменов «в действии», что приводит к различным историям чем «говорить о них»  «делать» социальную работу и гражданство на практике • Различные концепции гражданства, основные допущения «хорошего» гражданина • Размышления о различных формах «хорошей» социальной работы

  • Понятия гражданство и социальная работа • Лично ответственный гражданин • Развитие в раздельные компетенции действовать ответственно в сообществе • отвлекает внимание от анализа причин социальных проблем; нет коллективных действий • Активный гражданин • Коллективные действия, связанные с участием в гражданских делах и общественной жизни • Гражданин, ориентированный на справедливость • Критический анализ и решение социальных проблем и несправедливостей • Наименее распространены, а также рискуют исключить и усилить существующее неравенство: требовательное, новое модель?

  • Социальная работа как педагогика встречи • Совместное построение общественного пространства и подчеркивает важность свободы воли • Социальная работа как форум, на котором люди (получают поддержку) выражают свои опасения и обсуждают свои претензии

  • Социальная работа как педагогика встречи • Мы не ищем вмешательств и программ, которые увеличивают автономию и полномочия, но смотрят на то, как полномочия, а также взаимозависимость, отношения, возникающие при встрече, разыгрываются и «выполняются» • Социальная работа — это прежде всего отношения !  Педагогика встречи (Дальберг и Мосс) «Рефлексивные вопросы о совместной жизни и о том, как эта жизнь формируется, какие диалогические пространства становятся возможными и как можно способствовать солидарности» (Vandenbroeck, 2008)

  • Последствия для социальных работников ‘роль • Социальные вмешательства не как технологии для повышения ответственности людей, а социальная работа как совместная ответственность между государственными и частными сферами • Сосредоточьтесь на вопросе, что интервенции социальной работы значат для пользователей услуг (и не пользователей), а не на их активном участии

  • Последствия для роли социальных работников • Педагогические отношения являются центральными, но связаны с размышлением о значении вмешательства в отношении общества • «Они пытаются понять личные, культурные, экономические и исторические влияния, которые подталкивают и притягивают жизни людей и отражают эти разнообразные частные истории в обществе, помещая их в царство жизни. общедемократическое действие »(O’Brien, 1994: 6 и 17) • Социальная работа — это политический процесс!

  • СПАСИБО! ВОПРОСОВ? … Грит Вершельден и Тине Вантуйн, Университетский колледж Гента, факультет социальной работы и социальных исследований, Бельгия [email protected]

  • .

    Лидерство в социальной педагогике, Массачусетс | Аспирантура

    Ученики
    Штат сотрудников
    Выпускников
    Родители

    • Обучение и курсы
    • Жизнь в UCLan
    • Международный
    • Исследования
    • Бизнес
    • Дни открытых дверей

    • Клиринг
    • Почему UCLan?
    • Свяжитесь с нами
    • Спросите студента
    • Жилье
    • УГ проспект
    • ПГ проспект
    • Работай здесь
    • Выпускники
    Курсы
    • А-Я
    • Студенты Калифорнийского университета
    • Персонал
    • Выпускники
    • Родители

    UCLan Logo


    • Обучение и курсы
    • Жизнь в UCLan
    • Международный
    • Исследования
    • Бизнес
    • Дни открытых дверей

    .

    Завершенных кандидатских диссертаций: Факультет педагогических наук

    перейти к основной навигации
    перейти к содержанию

    University of Cambridge

    • Учеба в Кембридже
    • Об университете
    • Исследования в Кембридже

    Поиск по сайту

    Домой

    • Учеба в Кембридже
    • Бакалавриат

      • Курсы
      • Применение
      • События и дни открытых дверей
      • Сборы и финансы
      • Студенческие блоги и видео
    • Выпускной

      • Почему Кембридж
      • Справочник квалификаций
      • Как подать заявку
      • Сборы и финансирование
      • Часто задаваемые вопросы
    • Иностранные студенты
    • Непрерывное образование
    • Исполнительное и профессиональное образование
    • Курсы в образовании
    • Об университете
    • Как работают университет и колледжи
    • История
    • Посещение университета
    • Срок действия и календари
    • карта
    • Для СМИ
    • Видео и аудио
    • Найдите эксперта
    • Публикации
    • Международный Кембридж
    • Новости
    • События
    • Общественное участие
    • Вакансии
    • Пожертвовать Кембриджу
    • Исследования в Кембридже
    • Для персонала
    • Для нынешних студентов
    • Для выпускников
    • Для бизнеса
    • Колледжи и факультеты
    • Библиотеки и объекты
    • Музеи и коллекции
    • Электронная почта и поиск по телефону

    FoE-net | Список сотрудников факультета | Связаться с нами

    • Домой
    • / Департаменты А-Я /
    • FoE / Сотрудники факультета / Докторанты, темы диссертаций и руководители / Завершенные кандидатские диссертации

    Отделения от А до Я

    • Дом
    • О компании
      • Карта и как с нами добраться
      • Приглашенные ученые
      • Посещение студентов
    • Учись с нами
      • Курсы еще доступны 2020-21
      • Бакалавриат
      • Исследование PGCE
      • Аспирантура
      • Практикующий специалист по повышению квалификации
      • »Консультации
      • Вовлечение студентов и обратная связь
    • Исследования
      • REF 2021 (требуется Raven)
      • Области исследований
      • Исследовательские центры
      • Исследовательские группы
      • Исследовательские проекты и SIG
      • Удар
      • Публикации
      • Рабочий документ серии
      • Открытые исследовательские семинары
      • Кембриджский журнал образования
      • Архив
    • Сети и инновации
      • Реформа образования и инновации — ERI
      • CRiCLE Сеть
      • Математика NRICH
      • Проект по классике Кембриджской школы
      • Сеть ЦИАН
      • Лидерство в обучении
      • SUPER Сеть
      • Cambridge Primary Review Trust
    • человек
      • Академический персонал
      • Заслуженные читатели и профессора
      • Докторанты
      • Равенство и разнообразие
    • Новости
      • Для СМИ
    • События
      • Календарь открытых исследовательских семинаров
      • Конференции
      • Запись семинаров и лекций
    • Библиотека
      • Часы работы

    .

    Добавить комментарий

    Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *