Адаптація дітей раннього віку до дитячого садка: Папка «Адаптація дитини до дитячого садка»

Содержание

Адаптація дітей раннього віку до перебування в ДНЗ – «Золотий півник»

Адаптація – це пристосування організму до нової ситуації, а для дитини дитячий садок, поза сумнівом, є новим, ще невідомим простором, із новим оточенням і стосунками. Адаптація (з лат. «пристосування») – процес призвичаєння організму, що відбувається на різних рівнях: фізіологічному, соціальному, психологічному. Адаптація – активне засвоєння прийнятих у суспільстві норм і оволодіння відповідними формами спілкування й діяльності.


Чи у всіх дітей однакова поведінка при вступі в садок? Ні. Одні діти впевнені, вибирають гру, йдуть на контакт із дітьми й дорослими, інші – менш упевнені, більше спостерігають, деякі – виявляють негативізм, небажання йти в групу, відхиляють усі пропозиції, бояться відійти від батьків, голосно плачуть.

Причини такої поведінки різні: це і відсутність режиму вдома, й невміння гратися, й не сформованість навичок самообслуговування. Однак основна причина – недостатній досвід спілкування з однолітками та дорослими.

Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить індивідуально. Середній строк адаптації дітей раннього віку – 7-15 днів, молодшого дошкільного віку – 2-3 тижні, старшого дошкільного віку – 1 місяць.виникнення у дитини стійкого «адаптаційного синдрому» свідчить про її неготовність до виходу із сім’ї.

Виокремлюють такі ступені адаптації:
  • Легкий – поведінка дитини нормалізується (протягом 10 – 15 днів) – фізіологічна, природна адаптація;
  • Середній (протягом 15 – 30 днів) – дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень;
  • Важкий (триває від 2 місяців і більше) – паталогічна адаптація.

Виходячи з цього, виокремлюють три групи дітей за характером пристосування до нових умов життя.

Перша група – ті, для кого процес адаптації легкий і безболісний. Такі діти комунікабельні, самостійні, спілкування батьків із ними доброзичливе.

Друга група – малюки, котрі адаптуються повільніше і важче. Зацікавлення грою змінюється байдужістю, вередуванням. Малятам бракує довіри у ставленні до вихователів, інших дітей навички гри та спілкування розвинені недостатньо. Діти малоініціативні, менш самостійні, дещо можуть робити самі але здебільшого залежать від дорослого. З боку батьків простежується нестабільність у спілкуванні: доброзичливі, привітні звертання змінюються криком, погрозами або збільшенням вимог.

Третя група – діти, які важко пристосовуються до нового оточення. Вони зазвичай несамостійні, швидко втомлюються, ігрові навички не сформовані. У досвіді таких дітей – прояви авторитарності, жорстокості (чи навпаки – зайвої поступливості) з боку дорослих, що спричиняє страх, недовіру до вихователя або повне ігнорування його та інших дітей. Сон і апетит погані або зовсім відсутні. Діти часто хворіють, що ще більше вповільнює звикання до нового оточення й до нових вимог.

Щоб процес адаптації не затягувався, необхідно:
  • Давати позитивні настановлення, підтримувати бажання дитини йти в садок;
  • Дитина має відчувати повне розуміння між батьками та вихователями, тоді вона швидше звикає;
  • У перші дні – короткочасне перебування у групі – 1-2 години;
  • Наблизити домашній режим до садкового;
  • Утримуватися від шумних масових вистав, або зменшити емоційне навантаження;
  • Навчати навичок самообслуговування (одягання, умивання, складання іграшок).

Головною педагогічною умовою успішної адаптації дитини до дитячого садочка є єдність вимог до малюка в сім’ї та в дитсадку.

Рекомендації батькам щодо правильної поведінки рідних у період адаптації:
  • Дитині потрібно говорити, що вона вже доросла;
  • Не залишати дитину на цілий день у групі;
  • Гуляти на майданчику після відвідування садка;
  • Давати із собою улюблені іграшки;
  • Повідомляти вихователя про особливі звички дитини;
  • Придумати ритуал «прощання» й обіграти його вдома;
  • Зустрічати дитину з посмішкою;
  • Розповідати якомога більше позитивного про садок;
  • Підтримувати самостійність дитини вдома.
Пам’ятка для батьків: До дитячого садка без сліз
  • Налаштовуйте дитину на те, що в дошкільному закладі на неї чекає багато цікавого: знайомство з новими друзями, яскраві книжки, гарні іграшки, багато веселих розваг тощо.
  • Зберігайте спокій, не виявляйте перед дитиною свого занепокоєння, адже ваше хвилювання передається їй. Тоді дитина плакатиме, нервуватиме та відмовлятиметься йти до дитячого садка.
  • Дозвольте дитині взяти із собою в дошкільний заклад улюблену іграшку або якийсь інший безпечний предмет із дому, аби в дитячому садку вона відчувала домашній затишок.
  • Щоразу вигадуйте новий цікавий спосіб прощання з дитиною на порозі дошкільного закладу. Наприклад , ласкаві обійми, повітряний поцілунок, «секретне слово».тощо. Так, дитина буде зацікавлена виконанням цього ритуалу і легко відпускатиме вас.
  • Наклейте в особистій шафі дитини в дошкільному закладі фото вашої родини. Це заспокоюватиме дитину у хвилини занепокоєння.
  • Завжди будьте уважні до дитини, коли забираєте її з дитячого садка. Зокрема розпитуйте, чим вона займалася протягом дня, хваліть її малюнки чи інші творчі вироби, щиро дякуйте за подарунок, який дитина виготовила власноруч тощо.
  • Усіляко демонструйте свою любов і турботу. Наприклад, скажіть, що протягом дня думали про неї, планували спільні заняття на вечір, приготували для неї щось смачне тощо.
  • Обмежте відвідування гостей та масових заходів у період адаптації дитини до умов дошкільного закладу, не перевантажуйте її вдома розвивальними заняттями.
  • Говоріть про дошкільний заклад у піднесеному настрої, ніколи не лякайте ним дитину, і головне – будьте терплячими
Пам’ятка для батьків: Як слід спілкуватися з дитиною в період адаптації
  • Не карайте дитину й не гнівайтеся на неї за те, що вона плаче в момент розлуки з вами на порозі дошкільного закладу або ще вдома при згадці про необхідність йти до дитячого садка. Пам’ятайте, що дитина має право на таку реакцію. Водночас суворе нагадування дитині про те, що вона «обіцяла не плакати», теж зовсім не ефективне. Позаяк дитина цього віку ще не вміє тримати слово. Тож ліпше ще раз нагадайте їй, що ви невдовзі обов’язково прийдете й заберете її додому.
  • Не лякайте дитину дошкільним закладом, використовуючи фрази на кшталт: «Ось будеш погано поводитися, знову до дитячого садка підеш!». Місце, яким лякають, ніколи не стане для дитини ні улюбленим, ні безпечним.
  • Не відгукуйтеся негативно про вихователів і дошкільний заклад загалом у присутності дитини. Це може навести на думку, що дитячий садок – це нехороше місце, у якому працюють погані люди. У такому разі тривожність дитини не зникне взагалі.
  • Не обманюйте дитину, кажучи, що ви прийдете дуже скоро, якщо насправді їй доведеться перебувати в дошкільному закладі півдня чи навіть повний день. Нехай ліпше дитина знає, що мама прийде нескоро, аніж марно чекатиме її цілий день. Адже в такому випадку вона може втратити довіру до найближчої людини.

Адаптація дітей раннього віку до дитячого саду

Консультація для батьків. Адаптація дітей раннього віку до дитячого саду

«Ігри в період адаптації дитини до дитячого садка»

Автор: Удалова Ольга Петрівна, вихователь МБДОУ № 128 «Рибачок», р. Мурманськ

Адаптація дітей раннього віку

Закінчився доясельный патронаж. І ось малюк переступає поріг дитячого садка. У житті дитини настає найскладніший період за все його перебування в дитячому саду — період адаптації.

Адаптацією прийнято називати процес входження дитини в нове середовище і звикання до її умов.

У дітей в період адаптації можуть порушуватися апетит, сон, емоційний стан. У деяких малюків спостерігається втрата вже сформованих позитивних звичок і навичок. Наприклад, будинки просився на горщик — в дитячому саду цього не робить, будинки їв самостійно, а в дитячому саду відмовляється. Зниження апетиту, сну, емоційного стану призводить до зниження імунітету, погіршення фізичного розвитку, втрату ваги, іноді до захворювання.

Виділяють три ступені адаптації: легку, середньої тяжкості і тяжку.

При легкій адаптації негативне емоційний стан триває недовго. В цей час малюк погано спить, втрачає апетит, неохоче грає з дітьми. Але протягом першого місяця після надходження в дитячий сад у міру звикання до нових умов все нормалізується. Дитина, як правило не захворює в період адаптації.

При адаптації середньої тяжкості емоційний стан дитини нормалізується більш повільно і протягом першого місяця після надходження він хворіє, як правило, гострими респіраторними інфекціями. Захворювання триває 7-10 днів і завершується без будь-яких ускладнень.

Найбільш небажаною є важка адаптація, коли емоційний стан дитини нормалізується дуже повільно (іноді цей процес триває кілька місяців). У цей період дитина або переносить повторні захворювання, часто протікають з ускладненнями, виявляє стійкі порушення поведінки. Важка адаптація негативно впливає як на здоров’я, так і на розвиток дітей.

Від чого ж залежить характер і тривалість адаптаційного періоду?

Дослідження педагогів, медиків показують, що характер адаптації залежить від наступних факторів:

· вік дитини. Важче адаптуються до нових умов діти у віці від 10-11 місяців до 2-х років. Після 2-х років діти значно легше можуть пристосовуватися до нових умов життя. Це пояснюється тим, що до цього віку вони стають більш допитливими, добре розуміють мову дорослого, у них більш багатий досвід поведінки в різних умовах.

·стану здоров’я і рівня розвитку дитини. Здоровий, добре розвинений дитина легше переносить труднощі соціальної адаптації.

· сформованості предметної діяльності. Таку дитину можна зацікавити новою іграшкою, заняттями.

· індивідуальних особливостей. Діти одного і того ж віку по-різному ведуть себе в перші дні перебування в дитячому саду. Одні діти плачуть, відмовляються їсти, спати, на кожну пропозицію дорослого реагують бурхливим протестом. Але минає кілька днів, і поведінка дитини змінюється: апетит, сон відновлюються, дитина з цікавістю стежить за грою товаришів. Інші, навпаки, в перший день зовні спокійні. Без заперечення виконують вимоги вихователя, а в наступні дні з плачем розлучаються з батьками, погано їдять, сплять, не беруть участі в іграх. Така поведінка може тривати кілька тижнів.

· умов життя в родині. Це створення режиму дня згідно з віком і індивідуальними особливостями, формування у дітей умінь та навичок, а також особистісних якостей (вміння грати з іграшками, спілкуватися з дорослими і дітьми, самостійно обслуговувати себе тощо). Якщо дитина приходить із сім’ї, де не були створені умови для його правильного розвитку, то, природно, йому буде дуже важко звикати до умов дошкільного закладу.

· рівня тренованості адаптаційних механізмів, досвіду спілкування з однолітками і дорослими. Тренування механізмів не відбувається сама по собі. Необхідно створювати умови, які вимагають від дитини нових форм поведінки. Малюки, які до вступу в дитячий сад неодноразово потрапляли в різні умови (відвідували родичів, знайомих, виїздили на дачу тощо), легше звикають до дошкільного закладу. Важливо, щоб в сім’ї у дитини склалося довірчі стосунки з дорослими, уміння позитивно ставиться до вимог дорослих.

Об’єктивними показниками закінчення періоду адаптації у дітей є:

· глибокий сон;

· хороший апетит;

· бадьорий емоційний стан;

· повне відновлення наявних звичок і навичок, активну поведінку;

· відповідна віком надбавка у вазі.

Ігри в період адаптації дитини до дитячого саду

Щоб знизити напругу необхідно переключити увагу малюка на діяльність, яка приносить йому задоволення. Це, в першу чергу, гра.

Гра «Наливаємо, виливаємо, порівнюємо»

В таз з водою опускаються іграшки, поролонові губки, трубочки, пляшечки з отворами. Можна заповнити миску з водою гудзиками, невеликими кубиками і т.д. і пограти з ними:

· взяти якомога більше предметів в одну руку і пересипати їх в іншу;

· зібрати однією рукою, наприклад, намистинки, а інший — камінчики;

· підняти якомога більше предметів на долонях.

Після виконання кожного завдання дитина розслабляє кисті рук, тримаючи їх у воді. Тривалість вправи — близько п’яти хвилин, поки вода не охолоне. По закінченні гри руки дитини слід розтирати рушником протягом однієї хвилини.

Гра «Малюнки на піску»

Розсипте манну крупу на підносі. Можна насипати її гіркою або розгладити. Підносу проскачут зайчики, потопають слоники, покапає дощик. Його зігріють сонячні промінчики, і на ньому з’явиться малюнок. А який малюнок, вам підкаже дитина, який із задоволенням включиться в цю гру. Корисно виконувати рухи двома руками.

Гра «Розмова з іграшкою»

Надіньте на руку рукавички іграшку. На руці дитину теж перчаточная іграшка. Ви торкаєтеся до неї, можете погладити і полоскотати, при цьому питаєте: «Чому мій … сумний, у нього мокрі очі; з ким він подружився в дитячому саду, як звуть його друзів, в які ігри вони грали» і т.д. Поговоріть один з одним, привітайтеся пальчиками. Використовуючи образ іграшки, переносячи на нього свої переживання і настрої, дитина скаже вам, що ж його турбує, поділиться тим, що важко висловити.

Шановні батьки частіше грайте зі своїми дітьми! Вони будуть оточені любов’ю, турботою і легше перенесуть адаптацію до дитячого саду!

Адаптація дітей раннього віку до умов дошкільного навчального закладу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Дошкільна освіта

Адаптація дітей раннього віку до умов

дошкільного навчального закладу

2015

Зміст:

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. Психолого-педагогічна характеристика дітей до умов дошкільного навчального закладу…………………………………………………….5

    1. Особливості адаптації дітей дошкільного віку………………………..5

      1. Етапи адаптаційного періоду………………………………….…..6

      2. Фази та ступені адаптації………………………………..…………7

    2. Ігрова діяльність як один із методів адаптації дітей до умов дошкільного навчального закладу……………………….………….….9

    3. Підготовка дітей до дошкільного навчального закладу………………9

    4. Психофізіологічна характеристика дітей дошкільного віку………….13

1.4.1. Емоційний стан дітей молодшого дошкільного віку……………14

    1. Вплив ігрової діяльності на стан адаптації дітей до умов дошкільного навчального закладу……………………………………………………17

РОЗДІЛ 2. Вивчення впливу ігрової діяльності на процес адаптації дітей до дошкільного навчального закладу……………………………….…..19

2.1. Діагностичне вивчення емоційного стану дітей………………………19

2.2. Рекомендації для батьків та вихователів………………………………24

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..27

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………..28

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….…31

ВСТУП

Декілька років поспіль такий фактор, як адаптація дітей до дошкільного навчального закладу, привертав увагу багатьох учених, науковців, педагогів та інших людей, котрі намагалися дослідити та вивчити цю проблему досконало, кожен по-своєму (Н. Д. Ватутина, Н. Найдюк, О. М. Науменко, Л. В. Стреж, О. М. Циганенко, Н. Б. Чуб та інші).

Коли батьки ведуть дітей уперше до дитячого навчального закладу, вони не підозрюють, яка поведінка може виникнути в їхньої дитини. Адже для дитини дитячий садок – це зовсім інший простір, незнайомий для неї, у якому знаходяться багато інших незнайомих дітей, дорослих, до того ж її залишають саму зі своїми страхами, переживаннями, відчуттями та емоціями.

Дитина, яку відірвали від домашньої атмосфери, від матері, зазвичай, страждає: у неї виникають стреси, які негативно можуть позначитися на її здоров’ї. Для того, щоб такі проблеми не трапилися з дитиною, досить важливим є взаємодопомога батьків і вихователів та підтримка батьками дітей. Існує також безліч методик та рекомендацій для батьків.

Актуальність проблеми. У сучасних умовах однією з важливих проблем є інтерес до проблеми адаптації дитини до дошкільного навчального закладу, який дедалі більше зростає. У зв’язку з цим особливої гостроти й значущості набуває процес адаптації до ДНЗ, який виникає здебільшого в ранньому віці, оскільки труднощі адаптаційного періоду призводять до довготривалих порушень емоційного стану дошкільнят. Знання цих психологічних закономірностей є необхідною умовою для швидкої адаптації.

Велика кількість несприятливих чинників, зумовлених соціальною нестабільністю, негативно впливають на сучасну дитину й може загальмувати розвиток потенційних можливостей особистості. За таких умов у суспільстві дуже гостро постає проблема соціально-психологічної адаптації та збереження психічного здоров’я особистості. Саме тому адаптація дітей до дошкільного навчального закладу є актуальною й потребує особливої уваги з боку психологів, педагогів і батьків.

Мета дослідження – розкрити й перевірити експериментальним шляхом ефективність педагогічних умов та методик, спрямованих на адаптацію дітей до умов дошкільного закладу.

Об’єкт дослідження – адаптація дітей до умов ДНЗ.

Предмет дослідження – психофізіологічний стан дітей дошкільного віку в період адаптації до ДНЗ.

Завдання:

  1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми адаптаційного періоду.

  2. Виділити та охарактеризувати основні фази адаптаційного періоду.

  3. Виявити особливості розвитку адаптації в дітей раннього віку.

  4. Сформувати комплекс психолого-педагогічних методик для кращої адаптації дітей.

Наукова новизна: полягає в тому, що на основі порівняння літературних джерел з даними експериментального дослідження адаптацію дітей ранього віку можна покращити за допомогою гри.

Структура та обсяг роботи: Дана робота складається зі вступу, та двох розділів: психолого-педагогічна характеристика дітей до умов дошкільного навчального закладу і вивчення впливу ігрової діяльності на процес адаптації дітей до дошкільного навчального закладу; висновків; списку використаних джерел; додатків. Містить 3 рисунка, 1 таблицю.

РОЗДІЛ 1.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІТЕЙ

ДО УМОВ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

1.1. Особливості адаптації дітей дошкільного віку

У житті кожної дитини настає той час, коли вона вперше переступає поріг дитячого садка. Адже дошкільна освіта є обов’язковою відповідно до ст. №4 Закону України «Про дошкільну освіту» [27]. Для малюка дитячий садок – це новий, ще невідомий простір, нове оточення й нові стосунки; потрапивши сюди, дитина змушена до всього пристосовуватися [25, с. 6-10]. Прийшовши до дошкільного закладу, малюк потрапляє в нові соціальні умови, зустрічається з новим середовищем, змінює звичний розклад та спосіб життя [16]. Але все ж таки початок відвідування дошкільного закладу – це не тільки нові умови життя й діяльності, а й нові контакти, оточення, нові взаємини, обов’язки. Це надзвичайно напружений період, який потребує від малюка активних психічних і фізичних форм пристосування, адаптації.

Проблема адаптації до умов дошкільного закладу виникає чи не в кожної дитини будь-якого віку, коли вона вперше приходить до дошкільного садка [16].

Термін адаптація (з лат. «пристосування») – процес призвичаєння організму, що відбувається на різних рівнях: фізіологічному, соціальному та психологічному [4, с. 416]. Адаптація, або пристосування організму до нових умов, містить широкий спектр індивідуальних реакцій, які залежать від психофізіологічних та індивідуальних особливостей дитини, сімейних стосунків та низки життєвих обставин [25, с. 6-10].

Одним із важливих етапів адаптації є соціальна адаптація. Соціальна адаптація – пристосування індивіда до умов соціального середовища, формування адекватної системи відносин із соціальними об’єктами, рольова пластичність поведінки, інтеграція особистості в соціальні групи, діяльність щодо освоєння стабільних соціальних умов, прийняття норм і цінностей нового соціального середовища, форм соціальної взаємодії. Адаптація може здійснюватись у формі акомодації (повного підпорядкування вимогам середовища без їх критичного аналізу), конформізму (вимушеного підпорядкування вимогам середовища) та асиміляції (свідомого й добровільного прийняття норм та цінностей середовища на основі особистісної солідарності з ними). Адаптація пов’язана з прийняттям індивідом різних соціальних ролей, адекватним відображенням себе і своїх соціальних зв’язків. Вона відіграє вирішальну роль у соціалізації особистості [23, с. 574].

Традиційно під адаптацією розуміється процес входження людини в нове для неї середовище й пристосування до його умов. Це активний процес, що призводить або до позитивних результатів, або до негативних (стрес).

1.1.1. Етапи адаптаційного періоду

Тривалість і характер адаптації залежать від віку дитини та її індивідуальних особливостей нервової системи.

Середній термін адаптації в нормі складає:

  • у групах раннього віку від 2 місяців до 2 років – 7-10 днів;

  • у молодших групах віком від 2-4 років – 2-3 тижні;

  • у старших групах віком від 4-6 років – 1 місяць.

Нове життя потребує від дитини трансформації, сформованого раніше стереотипу поведінки. Як відомо, період адаптації формується вже з перших днів життя дитини з її народження й до 2 – 3 років стає досить стійким.

Здебільшого період адаптації проходить у ранньому віці, коли дитина дуже емоційна й має свої характерні прояви. Емоції нестійкі: сміх змінюється плачем, після сліз знову радість. Дитину легко відволікти від негативних емоцій, показавши цікавий предмет.

У ранньому віці починають формуватися моральні почуття. Це відбувається в тих випадках, коли дорослі привчають малюка рахуватися з іншими людьми. На другому році життя в дитини виникають позитивні стосунки з товаришами, з якими вона грається. Форми переживання симпатії стають більш різноманітними. Це й посмішка, і приємне лагідне слово, і співчуття, і прояви уваги, і бажання розділити радість з іншою людиною. Якщо на першому році життя почуття симпатії ще мимовільне, несвідоме, нестійке, то на другому році воно стає більш усвідомленим.

Дітям раннього віку притаманне переживання такого почуття, як самолюбство. Це почуття формується під провідним впливом людських відносин, у які змалку включається дитина. Особливо важливу роль у його становленні відіграють оцінні відносини – схвалення, подяка, повага, гнів, нарікання тощо. Під їх упливом формується оцінка дитиною своїх дій, учинків і себе самої, своїх якостей. Вона складається як відображення оцінок навколишніх людей і є формою прояву моральної самосвідомості [3, с. 80].

Процес адаптації в садку відбувається в усіх малюків по-різному: дехто починає плакати з першого ж дня, дехто починає відвідувати садок спокійно, а через кілька днів відмовляється туди йти. Усі діти різні, тому кожен хвилюється по-різному. Є такі, які адаптуються одразу й безболісно, але їх дуже мало.

Інтерес до проблеми адаптації дитини до дошкільного навчального закладу дедалі більше зростає, оскільки труднощі адаптаційного періоду призводять до довготривалих порушень емоційного стану дошкільнят. Прихід до дошкільного закладу пов’язаний у дитини з сильними стресовими переживаннями, які необхідно пом’якшити спільними зусиллями сім’ї та педагогів.

1.1.2. Фази та ступені адаптації

У результаті комплексних досліджень було виділено три фази адаптаційного процесу:

1. Гостра фаза або «Буря» супроводжується різноманітними змінами в соматичному стані й психічному статусі, підвищується збудливість, тривожність, можуть зростати агресивність, заглиблення в себе, що призводить до зниження ваги, частих респіраторних захворювань, порушень сну, апетиту, регресу в мовному розвитку (фаза триває близько одного місяця).

2. Підгостра фаза або «Буря затихає» характеризується адекватною поведінкою дитини, зменшуються порушення й проявляються тільки за окремими параметрами, на тлі вповільненого темпу розвитку, особливо психічного, порівняно з середніми віковими нормами (фаза триває 3 – 5 місяців).

3. Фаза компенсації або «Штиль» характеризується прискоренням темпу розвитку, і діти до кінця навчального року переборюють відзначену вище затримку розвитку. Тривалість цього етапу до 6 місяців.

У свою чергу, гостра фаза має три ступені адаптації: «легку», «середню» й «важку» [16].

• Легкий – поведінка дитини нормалізується (протягом 10 – 15 днів) – фізіологічна, природна адаптація [27]. У перші дні в неї погіршується апетит та сон, вона мляво грається з іншими дітьми. Але під час подальшого звикання до нових умов усе це проходить протягом першого місяця перебування дитини в дитячому закладі [25, с. 6-10].

• Середній (протягом 15 – 30 днів) – дитина худне, хворіє, але неважко, без ускладнень [27]. Емоційний стан дитини нормалізується повільніше. Протягом першого місяця вона хворіє, як правило, на гострі респіраторні інфекції. Хвороба триває 7 – 10 днів і завершується без будь-яких ускладнень [25, с. 6-10].

• Важкий (триває від 2 місяців і більше) – патологічна адаптація. Емоційний стан дитини нормалізується досить повільно [27]. Інколи цей процес триває кілька місяців. За цей період дитина або хворіє ще раз, часто зі значними ускладненнями, або виявляє стійкі порушення поведінки (намагається сховатися, кудись вийти, сидить та кличе маму тощо). У таких дітей простежується бурхлива негативна емоційна реакція й негативне ставлення до оточення дитячого закладу в перші дні, згодом ця поведінка досить часто змінюється в’ялим, байдужим станом.

Можливі причини «важкої адаптації» дітей до умов дитячого закладу:

  1. Несформованість у дитини позитивної установки на відвідування дитячого закладу.

  2. Несформованість навичок самообслуговування.

  3. Несформованість предметно-практичної діяльності в дитини.

  4. Несформованість продуктивних форм спілкування з ровесниками.

  5. Значна невідповідність домашнього режиму режимові дитячого закладу.

  6. Затримка формування емоційних зв’язків між дитиною та вихователем [25, с. 6-10].

Процес адаптації дитини до умов дошкільного закладу досить часто є драматичною подією, що зачіпає всі сфери життєдіяльності малюка.

1.2. Ігрова діяльність як один із методів адаптації дітей до умов дошкільного навчального закладу

Основне завдання ігор у період адаптації – формування емоційного контакту, довіри дітей до вихователя. Перші ігри повинні бути фронтальними, щоб кожна дитина не відчувала себе обділеною увагою. Ініціатором гри завжди є дорослий, вона проводиться відповідно до віку дітей та місця знаходження.

У молодшому дошкільному віці основним змістом гри є відображення предметних дій людей, які не спрямовані на партнера або на розвиток сюжету. Головним змістом гри є відносини між людьми. Молодший дошкільний вік – це вік максимального розквіту рольової гри. Тут дії виконуються вже не заради власно дії, а як спосіб регулювання соціально-рольових відносин з однолітками. Ведення сюжету та ігрової ролі значно підвищує можливість дитини в багатьох сферах психічного життя. Здійснюється моделювання різних життєвих ситуацій з використанням предметних замінників і зовнішніх дій з ними.

У період від 3 до 6 років дитина з допомогою дорослого опановує різні види індивідуальних і колективних ігор. Кожен вид ігрової діяльності по-своєму впливає на розвиток пізнавальної й творчої активності, становлення дитячої особистості та її відносини зі світом, а також формування передумов навчальної діяльності як провідної діяльності наступного вікового періоду.

Головними педагогічними завданнями ігор є:

  • надання допомоги в придбанні ігрових навичок, збагачених їх ігровим досвідом;

  • розширення дитячих уявлень про предмети, події та явища навколишнього світу, які потім можуть бути відображені в грі;

  • залучення ініціативи дітей під час гри розгортання індивідуальних, парних і колективних ігор;

  • створення умов для прояву дітьми ігровий активності протягом дня;

  • придбання й накопичення ігрового досвіду дошкільників за допомогою дорослого відбувається в різних видах ігор [17, с. 99-106].

1.3. Підготовка дітей до дошкільного навчального закладу

Найбільш оптимальним часом для початку відвідування дитячого садка вважають початок літа або осені. Комплектація нових груп дітьми відбувається саме навесні. Тоді йде планування навчально-виховної роботи на новий навчальний рік, виділення коштів на наведення порядку в групових кімнатах, комплектація груп новими іграшками та посібниками, відповідно віку дітей. Тоді навчальний рік розпочнеться в повністю наповненій групі для всіх вихованців одночасно. Але це не означає, що в інший час дитину не візьмуть у дитсадок. Буде дуже добре, якщо вихователь дитячого садка трохи раніше до офіційного початку відвідування групи малюком, познайомиться з майбутнім вихованцем, визначить можливі труднощі й надасть рекомендації з їх корекції ще до того, як дитина почне систематично відвідувати дитячий садок. Щоб контролювати процес адаптації, вихователь дошкільного навчального закладу веде так званий листок адаптації (Додаток Д), а також проводить постійну роботу з батьками дитини, які створюють необхідні умови виховання дитини вдома.

Існує і безліч причин, які негативно впливають на процес адаптації, через які діти не відвідують дитячий навчальний заклад. Серед них виділяють такі причини: діти, які часто хворіють – (39%), релігійні переконання – (13%), немає щеплень – (9%), сімейне виховання та матеріальне становище – (15%), діти, які проживають у селі – (6%), ті, що мають наміри влаштування в ДНЗ і знаходяться в стадії оформлення – (7%), дитина інвалід – (4%), не з’ясовано – (7%) (див. рис.1).

Ті діти, яких батьки готували до відвідин садочка заздалегідь, краще переносять адаптаційний період. Підготовка дітей до ДНЗ проводиться за кілька місяців, дитині можна багато розповідати про садок, пограти з нею в «садок», гуляти на його території тощо.

Психологи радять: перш ніж віддавати малюка в садок, потрібно за місяць-два почати привчати його до режиму вдома. Якщо режим буде близьким до режиму садочка, це значно полегшить дитині процес адаптації. Також діти повинні мати первинні навички самообслуговування. Тобто вміти частково вдягатися, самостійно їсти, ходити на горщик.

Щоб перший день відвідування дитячого садка пройшов успішно, необхідно:

• батькам не хвилюватися й не демонструвати свою тривогу напередодні відвідування ДНЗ, адже тривога й неспокій батьків передається дітям. Відвідувати ДНЗ лише за умови, що малюк не хворіє;

• батькам розповісти вихователю про індивідуальні особливості дитини, що їй подобається, а що ні, які вміння й навички сформовані, якої допомоги потребує дитина;

• педагогам важливо знати про методи заохочення й покарання, які використовуються в сім’ї;

• особливо важко переносять діти розлуку з батьками, якщо їх приводять до 8 години ранку й залишають до вечора. У перші дні відвідування дитсадка батьки не повинні залишати дитину одну, необхідно побути з нею деякий час.

• доцільно в перші дні приводити дитину тільки на прогулянку, де умови нагадують домашні, тут дитині легко зорієнтуватися, простіше познайомитися з вихователем та іншими дітьми;

• звиканню до нових умов сприяє можливість «інтимізувати» обстановку, принести з собою свої іграшки. Улюблена іграшка захопить увагу дитини й допоможе їй відволіктися від розлуки з близькими. Педагоги й батьки мають умовити дитину залишити іграшку переночувати в садку й на ранок знову з нею зустрітися. Нехай іграшка ходить у ДНЗ разом з малюком щодня й знайомиться там з іншими дітьми. Батькам слід дізнатися, що з іграшкою відбувалося в дитячому садку, хто з нею дружив, хто кривдив, чи не було їй сумно. Таким чином, батьки дізнаються багато про перебіг адаптації малюка:

• батькам слід увесь час пояснювати малюку, що він для них залишився, як і раніше, дорогим і улюбленим;

• перший тиждень перебування дитини в яслах проходить дуже емоційно, тому дорослим, тим, хто оточує дитину вдома та в дитсадку, потрібно запастися терпінням.

Найчастіше в такій ситуації батькам здається, що поведінка дитини раптово міняється – малюк стає вередливим, вечорами можуть бути несподівані істерики з приводу і безпідставні, скандали, що супроводжуються криком, плачем, киданням предметів і качанням на підлозі. Деякі батьки можуть хвилюватися, побачивши таку різку зміну в поведінці дитини, і звинувачувати в цьому дошкільний заклад. Але причини в тому, що адаптація малюка до дитсадка – це великий стрес для дитини, її нерви напружені, тому потрібна розрядка. Крім того, в оточенні сторонніх дитина часто стримує негативні емоції, тому виливаються вони в присутності батьків лише ввечері вдома [6].

Ігри з сухим та вологим піском, водою, мильними бульбашками допомагають знімати психічне напруження, а маніпулювання камінчиками, каштанами, крупою розвиває дрібну моторику рук дитини та сприяє розвитку мовлення й мислення. Вирішуючи проблему адаптації, великої уваги надаємо роботі з батьками, бо саме їхнє усвідомлення майбутніх змін, їхня турбота про емоційний стан, який переживатиме донька чи син, залишившись без рідних, визначатимуть особливості входження дитини в нові умови життя.

Кожна дитина потребує емоційної участі батьків і родини в співпереживанні, у співучасті до своїх проблем і труднощів. Дитина завжди шукає в дорослого підтримки, утіхи, схвалення [25, с. 6-10].

Як показують педагогічні та медичні дослідження, характер та тривалість адаптаційного періоду залежать від таких факторів (див. табл. 1)

Таблиця 1

Фактори

Їх прояви

Вік дитини

найважче адаптуються до нових умов діти у віці 10—11 місяців до 2 років; після 2 років діти значно легше пристосовуються до нових умов життя

Стан здоров’я та рівень розвитку дитини

здорова, добре розвинена дитина значно легше переносить труднощі соціальної адаптації

Індивідуальні особливості дитини

значною мірою поведінка дитини залежить від типу нервової системи

Рівень натренованості адаптаційних механізмів

діти, які до дитячого садка неодноразово перебували в різних умовах життя, легше звикають до дитячого закладу

Досвід спілкування з дорослими та ровесниками

уміння позитивно ставитися до вимог дорослих та адекватно спілкуватися з іншими дітьми

Проблема адаптації до ДНЗ у старшому дошкільному віці – це одиничні випадки, тому більшою мірою концентрую діяльність на молодших дітях.

1.4. Психофізіологічна характеристика дітей дошкільного віку

Дошкільний вік пов’язаний з домінуванням ігрової діяльності. На нього припадають головні досягнення дитини в пізнавальному, емоційно-вольовому розвитку (окреслюються прийоми саморегуляції, самостійність поведінки, розвиваються усвідомлена дисциплінованість, ініціативність дій, здатність до спілкування, формуються почуття обов’язку, відповідальності тощо) [19, с. 464].

У процесі адаптації також в дітей розвиваються фізіологічні показники – це пам’ять, мислення, уява, увага. Наприклад, високі можливості довільної пам’яті дошкільника, виходячи з нашого експерименту, можуть виявлятися в сюжетно-рольовій грі, тому дорослий та вихователь повинен створювати всі умови для її розвитку. Дидактичні впливи повинні подаватись в ігровій формі або вплітатись у гру. Поява ігор з правилами ставить перед дітьми вимогу ці правила запам’ятати та керуватись ними протягом гри.

Розвитку мислення сприяє прогрес дитини в оволодінні мовленням, розширення її життєвого досвіду. Під час ігор вихователь активно спілкується з дітьми, тим самим розвиваючи функцію мовлення в дітей.

Значну роль відіграє й увага, дорослий може підвищити стійкість уваги, підказуючи дитині новий розвиток гри, допомагаючи розгорнути сюжет [8, с. 424].

1.4.1. Емоційний стан дітей молодшого дошкільного віку

У дошкільному віці суттєвих змін зазнає емоційно-вольова сфера дітей. Період дошкільного дитинства можна назвати віком пізнавальних емоцій, до яких відносяться почуття здивування, зацікавлення, допитливість. Діяльність дітей, стосунки з дорослими й однолітками, реакції на нові обставини, ставлення до персонажів казок, розповідей сповненених емоцій і почуттів, що спонукають активно сприймати світ, стимулюють уплив на пізнавальні та інші психічні процеси, виробляють індивідуальне ставлення та сприйняття світу, мотивують їхні вчинки.

Емоційність є основною психофізіологічною особливістю дитячого віку, її вікові зміни зумовлюють своєрідну поведінку дітей на різних етапах їх розвитку. У процесах діяльності, пізнання навколишньої дійсності і себе, спілкування з дорослими й однолітками дитина переживає різноманітні емоції й почуття, виявляє своє ставлення до того, що її оточує, що а нею відбувається. Ці переживання утворюють сферу емоцій і почуттів, які є формою відображення дійсності, наслідком задоволення або незадоволення потреб [18, с. 432].

У нормі емоційна сфера дитини відзначається життєрадісністю, бадьорістю, оптимізмом. Саме такі емоційні стани забезпечують умови для формування особистості: її самоповаги, упевненості, віри у свої сили, ініціативності. Якщо дитина більшість часу перебуває в пригніченому й роздратованому стані, швидко втомлюється або, навпаки, не може заспокоїтись, виявляє гіперактивність, поводиться несміливо, плаксива, вередлива, то всі ці стани свідчать про негаразди в емоційній сфері, які негативно позначаються на формуванні особистості. Тривалі негативні переживання дезорганізують психічну діяльність дітей та їх спілкування з ровесниками. Ці емоції не тільки накладають відбиток на досвід дитини, але й упливають на хід подальшого розвитку. Вони можуть сприяти утворенню негативної життєвої позиції й у кінцевому рахунку викликати затримки в загальному розвитку дітей [21, с. 103].

Малюк відчуває неприйняття, паніку, якщо сторонній дорослий намагається виконати з ним якісь дії. Дитина відмовляється приймати допомогу вихователя. Дає про себе знати й нервове напруження: малюк пригнічений, усе викликає в нього сльози; не відпускає від себе маму ні вночі, ні вдень; довго не може заснути, часто прокидається з плачем [9, с. 202].

Виходячи з цього, виокремлюють три групи дітей за характером пристосування до нових умов життя.

Перша група – ті, для кого процес адаптації легкий і безболісний. Такі діти комунікабельні, самостійні, спілкування батьків із ними доброзичливе [27].Переступивши поріг дитячого садка, вони не лякаються, а навпаки, беруть ініціативу в спілкуванні з дорослими. Протягом дня розповідають дорослому все, що знають. Із задоволенням демонструють свої вміння: самостійно одягаються, роздягаються, їдять, у ліжечку лежать спокійно. Але така ідилія триває недовго (2-3 дні), на більше в дітей не вистачає обсягу інформації. Після цього, побачивши будівлю дитячого садка, вони впадають у відчай [12, с. 1-48].

Друга група – малюки, котрі адаптуються повільніше й важче. Поведінка нестала. Зацікавлення грою змінюється байдужістю, вередуванням. Малятам бракує довіри в ставленні до вихователів, інших дітей навички гри та спілкування розвинені недостатньо. Діти малоініціативні, менш самостійні, дещо можуть робити самі але здебільшого вони залежать від дорослого. З боку батьків простежується нестабільність у спілкуванні: доброзичливі, привітні звертання змінюються криком, погрозами або збільшенням вимог [27]. Ці діти ледь стримують плач, сидять, їхній погляд нерухомий, вони не граються, мовчать. І тільки побачивши в дверях маму, оживають, біжать до неї і гірко плачуть [12, с. 1-48].

Третя група – діти, які важко пристосовуються до нового оточення. Вони зазвичай несамостійні, швидко втомлюються, ігрові навички не сформовані. У досвіді таких дітей – прояви авторитарності, жорстокості (чи навпаки – зайвої поступливості) з боку дорослих, що спричиняє страх, недовіру до вихователя або повне ігнорування його та інших дітей. Сон і апетит погані або зовсім відсутні. Діти часто хворіють, що ще більше вповільнює звикання до нового оточення й до нових вимог [27]. Такі діти бурхливо показують своє негативне ставлення до відвідування ДНЗ: голосно плачуть, кидаються на підлогу, дряпаються, кусаються, то просяться на руки, то біжать до дверей, нікого не чуючи. Втомившись від бурхливої демонстрації протесту, малюк може несподівано заснути, присівши біля столу, для того, щоб через 3-4 хвилини з новою енергією знову плакати. Діти цієї групи звикають до ДНЗ протягом 20-30 днів [12, с. 1-48].

Сучасна статистика стверджує, що в результаті психотравмуючої ситуації (розлука з близькими, поява незнайомих дорослих, нове оточення тощо) важка адаптація до ДНЗ спостерігається в 73% хлопчиків та 52% дівчаток (див. рис. 2) [22, с. 10-15].

1.5. Вплив ігрової діяльності на стан адаптації дітей до умов дошкільного навчального закладу

Установлено, що ігрова діяльність є провідним засобом соціальної адаптації дітей-дошкільників, що впливає на такі дезадаптуючі психічні стани, як тривожність, емоційна напруженість, депресія, психічна й соматична втомлюваність. Впливаючи на мотиваційно-потребну сферу, ігрова діяльність задовольняє потреби в самовираженні, у виході з напруженої соціальної ситуації, у підтриманні соціальних зв’язків [10, с. 23-29].

Дошкільник у грі, яка для нього є провідним видом діяльності, оволодіває людською діяльністю, його ігрові дії завжди реальні та соціальні, бо спрямовані на реалізацію узагальненої соціальної функції дорослих, набуття досвіду, який трансформується із зовнішнього у внутрішній план психічної діяльності, визначає його розвиток як суб’єкта предметної діяльності. Під впливом соціально-психологічних феноменів: ефекту зараження, механізму звикання, вербальної орієнтації, позитивного підкріплення, відбувається переведення об’єктивних взаємин, які виникають у процесі ігрової діяльності дітей у норми соціальної моралі та поведінки [11, с. 584].

У цьому можна погодитися з думкою Л.С. Виготського що, сама гра є джерелом розвитку дошкільника, створює «зону найближчого розвитку» – можливість переходу дитини від того, що вона вже вміє робити самостійно, до того, що вона вміє робити у співпраці. Ця можливість характеризує динаміку розвитку й успішності дитини [5, с. 504].

Для кращої адаптації дошкільника використовують сюжетно-рольовий вид ігор (Додаток Б), такий вид ігор допомагає дитині не тільки переключити свою увагу, а й несе в собі розвиваючий характер. В уявних ситуаціях за допомогою образних іграшок (ляльки, ведмедика, собачки, іграшкового зайчика, кішечки, машин, посуду, меблів тощо) дитина може відтворювати рольові дії в нескладних для неї сюжетах (миття посуду, купання ляльки, її годування, колисання та ін., керування автомобілем тощо). З боку вихователя потрібно також ускладнювати сюжети ігор, коли діти оволодівають відповідними ігровими уміннями [7, с. 492].

Тобто гра допомагає дитині розвивати здібності до спостережень, навчає дітей виражати своє ставлення до інших людей, формувати ставдення до інших однолітків.

РОЗДІЛ 2

ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРОЦЕС АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ ДО ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Для вирішення поставлених мети та завдань використовували такі методи дослідження:

– опитування;

– теоретичний аналіз та узагальнення даних наукової літератури;

– педагогічний експеримент;

– педагогічні спостереження;

– логічні методи дослідження;

Теоретичний аналіз наукової та науково-методичної літератури дозволив узагальнити та використати в роботі дані 27 літературних джерел, з питань визначення особливостей адаптації дітей дошкільного віку до умов дошкільного навчального закладу.

В нашому дослідженні ми використовували метод інтерв’ювання. Це метод отримання інформації шляхом усних відповідей на підготовленні запитання. Відповіді можуть записуватися відкрито по мірі їх отримання від кореспондентів. В нашому дослідженні питання стосувалися адаптації дітей до ДНЗ, їхніх суб’єктивних відчуттів до та після застосування ігрових методик під час експерименту.

2.1. Діагностичне вивчення емоційного стану дітей

В експерименті брали участь 22 дитини віком від 2 до 3 років. Набір групи розпочинався з 01.08.2014 року. Експеримент проводився в ДНЗ (ясла-садок) комбінованого типу №43 «Морська Хвиля» в молодшій групі №1 м. Черкаси.

Для того, щоб наш експеримент мав певний результат, нам довелося поділити групу навпіл, 11 дітей знаходилося в експериментальній групі, а інші 11 дітей знаходиться в основній групі. В експериментальній групі була проведена основна робота з використанням ігрового матеріалу та творчої діяльності для покращення адаптації дитини до умов дошкільного навчального закладу. Під час проведення експерименту діти, які знаходилися в цій групі, мали можливість брати участь у грі 4 – 5 разів на день. При цьому ігрова діяльність проходила, коли батьки приводили дітей до садка, оскільки це був ранок, то ранкова гімнастика проводилася у формі гри, під час прогулянки, за час вивчення навчального матеріалу, який зазначений програмою проводився виключно в ігровій формі (Додаток А), навіть за обідом діти мали змогу спостерігати за ігровим процесом (сюжетно-рольова гра Додаток Б), пробудження дітей також виглядало у формі гри. Важливим є те, щоб використовувалися ігри різноманітного характеру, такі як сюжетно-рольові, дидактичні, рухові, конструктивно-будівельні ігри, ігри з піском та водою, ігри-розваги та багато інших ігор.

В основній групі адаптація дітей проходила в звичайний спосіб для дошкільного закладу. Діти дотримувалися розпорядку дня, ігрова діяльність у цьому випадку була присутня тільки один раз.

Експеримент тривав протягом двох мі

Адаптація дітей раннього віку до перебування в ДНЗ « Офіційний сайт ШДС «Пролісок»

Настає той час в житті кожної дитини, коли вона переступає поріг дитячого садка. Адже, відповідно до ст..4 Закону України «Про дошкільну освіту», дошкільна освіта є обов’язково. Складовою безперервної освіти в Україні.

Адаптація – це пристосування організму до нової ситуації, а для дитини дитячий садок, поза сумнівом, є новим, ще невідомим простором, із новим оточенням і стосунками. Адаптація (з лат. «пристосування») – процес призвичаєння організму, що відбувається на різних рівнях: фізіологічному, соціальному, психологічному. Адаптація – активне засвоєння прийнятих у суспільстві норм і оволодіння відповідними формами спілкування й діяльності.

Чи у всіх дітей однакова поведінка при вступі в садок? Ні. Одні діти впевнені, вибирають гру, йдуть на контакт із дітьми й дорослими, інші – менш упевнені, більше спостерігають, деякі – виявляють негативізм, небажання йти в групу, відхиляють усі пропозиції, бояться відійти від батьків, голосно плачуть.

Причини такої поведінки різні: це і відсутність режиму вдома, й невміння гратися, й не сформованість навичок самообслуговування. Однак основна причина – недостатній досвід спілкування з однолітками та дорослими.

Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить індивідуально. Середній строк адаптації дітей раннього віку – 7-15 днів, молодшого дошкільного віку – 2-3 тижні, старшого дошкільного віку – 1 місяць.виникнення у дитини стійкого «адаптаційного синдрому» свідчить про її неготовність до виходу із сім’ї.

Виокремлюють такі ступені адаптації:

· Легкий – поведінка дитини нормалізується (протягом 10 – 15 днів) – фізіологічна, природна адаптація;

· Середній (протягом 15 – 30 днів) – дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень;

· Важкий (триває від 2 місяців і більше) – патологічна адаптація.

Виходячи з цього, виокремлюють три групи дітей за характером пристосування до нових умов життя.

Перша група – ті, для кого процес адаптації легкий і безболісний. Такі діти комунікабельні, самостійні, спілкування батьків із ними доброзичливе.

Друга група – малюки, котрі адаптуються повільніше і важче. Поведінка нестала. Зацікавлення грою змінюється байдужістю, вередуванням. Малятам бракує довіри у ставленні до вихователів, інших дітей навички гри та спілкування розвинені недостатньо. Діти малоініціативні, менш самостіні, дещо можуть робити самі але здебільшого залежать від дорослого. З боку батьків простежується нестабільність у спілкуванні: доброзичливі, привітні звертання змінюються криком, погрозами або збільшенням вимог.

Третя група – діти, які важко пристосовуються до нового оточення. Вони зазвичай несамостійні, швидко втомлюються, ігрові навички не сформовані. У досвіді таких дітей – прояви авторитарності, жорстокості (чи навпаки – зайвої поступливості) з боку дорослих, що спричиняє страх, недовіру до вихователя або повне ігнорування його та інших дітей. Сон і апетит погані або зовсім відсутні. Діти часто хворіють, що ще більше вповільнює звикання до нового оточення й до нових вимог.

Щоб процес адаптації не затягувався, необхідно:

· Давати позитивні настановлення, підтримувати бажання дитини йти в садок;

· Дитина має відчувати повне розуміння між батьками та вихователями, тоді вона швидше звикає;

· У перші дні – короткочасне перебування у групі – 1-2 години;

· Наблизити домашній режим до садкового;

· Утримуватися від шумних масових вистав, або зменшити емоційне навантаження;

· Навчати навичок самообслуговування (одягання, умивання, складання іграшок).

Головною педагогічною умовою успішної адаптації дитини до дитячого садочка є єдність вимог до малюка в сім’ї та дитсадка. Правильна поведінка рідних у період адаптації дуже важлива, педагоги повинні надати рекомендації батькам:

· Дитині потрібно говорити, що вона вже доросла;

· Не залишати дитину на цілий день у групі;

· Гуляти на майданчику після відвідування садка;

· Давати із собою улюблені іграшки;

· Повідомляти вихователя про особливі звички дитини;

· Придумати ритуал «прощання» й обіграти його вдома;

· Зустрічати дитину з посмішкою;

· Розповідати якомога більше позитивного про садок;

· Підтримувати самостійність дитини вдома.

( Джерело інформації – Ясінська Х. Адаптація дітей раннього віку до перебування в ДНЗ// Психолог дошкілля. – №4(21).

Адаптація дітей раннього віку до перебування в ДНЗ

«Адаптація дітей раннього віку до перебування в ДНЗ»

Настає той час в житті кожної дитини, коли вона переступає поріг дитячого садка. Адже, відповідно до ст..4 Закону України «Про дошкільну освіту», дошкільна освіта є обов’язково. Складовою безперервної освіти в Україні.

Коли краще віддавати дитину в дитячий садок?

Відповідь на це вічне питання криється не у віці. Готовність до садка — поняття багатопланове, а не просто набір років, навичок і умінь. Для успішної адаптації дитина повинна досягти певної стадії розвитку: фізичного, розумового і соціального. Більшість дітей вступають до дитячого садка чи ясел у віці від 1,5 до З років. Однак, з деяких причин буває, що дитина починає відвідувати садок у віці 5—5,5 років. У будь-якому віці — це різка зміна звичного способу життя, початок нового періоду. Далеко не всі діти легко сприймають цю зміну. Навіть для найспокійніших, урівноважених, здорових дітей період адаптації до нових умов викликає значні труднощі, не кажучи вже про більш слабких та непристосованих дітей. Якщо період адаптації затягнувся – звертайтесь до практичного психолога дитячого садочку.

Як батькам визначити готовність дитини до дитячого садка?

  1. На прогулянці малюк сам підходить до дітей на майданчику, намагається вступити в контакт.

  2. Маля здатне кілька годин на день проводити без мами.

  3. Дитина розбірливо може виразити свої потреби словами.

  4. Малюк уже досить спритний, вміє самостійно їсти (і пережовувати!), миє руки й умивається, вдягає і знімає із себе основні предмети одягу.

  5. До кінця раннього віку в дитини з’являється прагнення до самостійності, її інтереси переміщаються від світу предметів до світу спілкування з дорослими.

Дитина переживає труднощі адаптаційного періоду, ступінь виразності яких пов’язують:

  • і з попередніми умовами виховання, під впливом яких формується поведінкова реакція;

  • і зі своєрідністю міжособистісних взаємин дорослих і дітей, з рівнем прихильності дитини до матері;

  • і з організацією навчально-виховного процесу в дошкільній установі, соціальними умовами;

  • і з індивідуальними особливостями: віковими, психологічними психофізіологічними, нейрофізіологічними, психогенетичними.

Прихід до дитячого садка — перший серйозний етап соціального життя дитини. До цього вона спілкувалася тільки з членами родини, сусідами або з тими, кого дорослі запрошували додому. Практика свідчить, що цілеспрямована підготовка дітей до дошкільного закладу допомагає попередити виникнення труднощів адаптації.

Адаптація – це пристосування організму до нової ситуації, а для дитини дитячий садок, поза сумнівом, є новим, ще невідомим простором, із новим оточенням і стосунками. Адаптація (з лат. «пристосування») – процес призвичаєння організму, що відбувається на різних рівнях: фізіологічному, соціальному, психологічному. Адаптація – активне засвоєння прийнятих у суспільстві норм і оволодіння відповідними формами спілкування й діяльності.

Чи у всіх дітей однакова поведінка при вступі в садок? Ні. Одні діти впевнені, вибирають гру, йдуть на контакт із дітьми й дорослими, інші – менш упевнені, більше спостерігають, деякі – виявляють негативізм, небажання йти в групу, відхиляють усі пропозиції, бояться відійти від батьків, голосно плачуть.

Причини такої поведінки різні: це і відсутність режиму вдома, й невміння гратися, й не сформованість навичок самообслуговування. Однак основна причина – недостатній досвід спілкування з однолітками та дорослими.

Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить індивідуально. Середній строк адаптації дітей раннього віку – 7-15 днів, молодшого дошкільного віку – 2-3 тижні, старшого дошкільного віку – 1 місяць.виникнення у дитини стійкого «адаптаційного синдрому» свідчить про її неготовність до виходу із сім’ї.

Виокремлюють такі ступені адаптації:

  • Легкий – поведінка дитини нормалізується (протягом 10 – 15 днів) – фізіологічна, природна адаптація;

  • Середній (протягом 15 – 30 днів) – дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень;

  • Важкий (триває від 2 місяців і більше) – патологічна адаптація.

Виходячи з цього, виокремлюють три групи дітей за характером пристосування до нових умов життя.

Перша група – ті, для кого процес адаптації легкий і безболісний. Такі діти комунікабельні, самостійні, спілкування батьків із ними доброзичливе.

Друга група – малюки, котрі адаптуються повільніше і важче. Поведінка нестала. Зацікавлення грою змінюється байдужістю, вередуванням. Малятам бракує довіри у ставленні до вихователів, інших дітей навички гри та спілкування розвинені недостатньо. Діти малоініціативні, менш самостіні, дещо можуть робити самі але здебільшого залежать від дорослого. З боку батьків простежується нестабільність у спілкуванні: доброзичливі, привітні звертання змінюються криком, погрозами або збільшенням вимог.

Третя група – діти, які важко пристосовуються до нового оточення. Вони зазвичай несамостійні, швидко втомлюються, ігрові навички не сформовані. У досвіді таких дітей – прояви авторитарності, жорстокості (чи навпаки – зайвої поступливості) з боку дорослих, що спричиняє страх, недовіру до вихователя або повне ігнорування його та інших дітей. Сон і апетит погані або зовсім відсутні. Діти часто хворіють, що ще більше вповільнює звикання до нового оточення й до нових вимог.

Рекомендації для батьків

Щоб процес адаптації не затягувався, необхідно:

  • Давати позитивні настановлення, підтримувати бажання дитини йти в садок;

  • Дитина має відчувати повне розуміння між батьками та вихователями, тоді вона швидше звикає;

  • У перші дні – короткочасне перебування у групі – 1-2 години;

  • Наблизити домашній режим до садкового;

  • Утримуватися від шумних масових вистав, або зменшити емоційне навантаження;

  • Навчати навичок самообслуговування (одягання, умивання, складання іграшок).

Головною педагогічною умовою успішної адаптації дитини до дитячого садочка є єдність вимог до малюка в сім’ї та дитсадка. Правильна поведінка рідних у період адаптації дуже важлива, педагоги повинні надати рекомендації батькам:

  • Дитині потрібно говорити, що вона вже доросла;

  • Не залишати дитину на цілий день у групі;

  • Гуляти на майданчику після відвідування садка;

  • Давати із собою улюблені іграшки;

  • Повідомляти вихователя про особливі звички дитини;

  • Придумати ритуал «прощання» й обіграти його вдома;

  • Зустрічати дитину з посмішкою;

  • Розповідати якомога більше позитивного про садок;

  • Підтримувати самостійність дитини вдома.

Важка адаптація дитини раннього віку до умов групи ДНЗ

Краніна Наталя Валер’янівна

м. Миколаїв, ДНЗ №139

Важка адаптація дитини раннього віку до умов групи ДНЗ

Ось і настав час, коли мама повинна йти на роботу, а дитина  – в дитячий садок. Початок відвідування дошкільного закладу – це не тільки нові умови життя й діяльності, режиму та харчування, а й нові контакти, оточення, нові взаємини, обов’язки. Це надзвичайно напружений період, який потребує від малюка активних психічних і фізичних форм пристосування, адаптації.

Поведінка дітей при вступі в садок різна. Одні діти впевнені, вибирають гру, йдуть на контакт із дітьми й дорослими, інші – менш упевнені, більше спостерігають, ще інші – не мають бажання йти у групу,бояться відійти від батьків, голосно плачуть.

Причини такої поведінки різні: це і відсутність режиму вдома, й невміння гратися, й не сформованість навичок самообслуговування. Основна причина – недостатній досвід спілкування з однолітками та дорослими.

Розрізняють три ступені адаптації: легкий, середній і важкий.

Легкий ступінь адаптації

Впродовж місяця у дитини нормалізується поведінка. Малюк починає спокійно чи радісно ставитися до дитячої групи. Настрій бадьорий, проявляє зацікавленість довколишнім, у поєднанні з незначним ранковим плачем. Апетит погіршується, проте не дуже і на кінець першого тижня стає звичайним, сон поновлюється протягом 10—15 днів.До дітей в групі може бути байдужим або зацікавленим. Інтерес до навколишнього поновлюється впродовж 2-3 тижнів з допомогою дорослого.

До кінця першого місяця поновлюється активне мовлення.

Хворіє не більше разу на місяць, тривалістю не більше десяти днів, без ускладнень.

Середній ступінь адаптації

Під час адаптації середнього ступеня порушення в поведінці і загальному стані дитини виражені виразніше і триваліше. Сон нормалізується лише через 20—40 днів. Настрій нестійкий впродовж всього місяця, значно знижується активність: малюк стає плаксивим, малорухливим Мова або не використовується, або знижується.Грається малюк неохоче,не використовує   набутих навичок.Всі ці зміни тримаються протягом 5—6 тижнів.

Емоційно-збуджене ставлення до близьких (плач, крик під час розлучення). К діткам ставлення,як правило, байдуже.Захворюваність — до двох разів умісяц.З’являються ознаки невротичних реакцій-вибірковість у ставленні до дорослих і однолітків.

Важкий ступінь адаптації

Особливу тривогу викликає важка адаптація. Дитина починає важко хворіти, захисні сили організму підірвані і вже не виконують своєї ролі — не запобігають інфекційним захворюванням.Це несприятливо позначається на його фізичному і психічному розвитку.

Неадекватна поведінка дитини настільки виражена,що межує з невротичним станом. Дитина погано засинає, сон короткий,плаче уві сні, прокидається зі слізьми. Сон чутливий, короткий. Дитина може відмовлятися від їжі,можуть виникати безконтрольні випорожнення.

Ставлення до дітей відчужене,к однолиткам проявляє агресію. Ставлення до близьких емоційно-збуджене.Не реагує на запрошення взяти участь у будь-чому. Немає настрою, дитина тривалий час плаче.Нам, дорослим, важко усвідомити ступінь її страждань.

Дитина, яка бурхливо виражає свій протест криком, голосним плачем, вередуванням, проте викликає менше хвилювань у дитячих психологів і психіатрів, ніж дитина, яка ціпеніє, стає байдужою до їжі, мокрих штанців, навіть холоду. Така апатія є типовим проявом дитячої депресії.

Як допомогти дитині пережити період адаптації. Треба провести з батьками попередню бесіду, дати поради, якщо треба. 

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ

  • В перші дні перебування в дитячому садку залишайте дитину на 2-3 години, поступово збільшуючи час знаходження в дитсадку.                  
  • Не поспішайте зразу забрати дитину додому. Побудьте з дитиною на ігровому майданчику, разом подивіться, як гуляють діти.
  • Відводячи малюка до дитячого садка, дайте йому улюблену іграшку, розпитуйте, що з іграшкою сталося в дитячому садку. Хто з нею дружить, хто ображав, чи не було їй сумно. Таким чином ви багато дізнаєтеся про те, як ваша дитина звикає до садочка.
  • Не хвилюйтесь і не показуйте своє хвилювання дитині. 
  • Створіть спокійний, безконфліктний клімат для дитини в сім’ї та оптимальний режим дня. Оберігайте нервову систему дитини!
  • Повідомте вихователів про особливі звички дитини, що вона любить, що ні.

Адаптація до дошкільного закладу завжди була й лишається найбільш складним періодом як для дитини та її батьків, так і для педагогів дошкільного закладу. Врахування специфіки адаптаційного періоду допоможе не лише знайти правильний підхід до малюка, а й закласти передумови для його успішної соціалізації в новому колективі.

Дайте дитині позитивну перспективу: розкажіть, що в дитячому садочку багато іграшок, діток, і їй там буде добре, цікаво, весело.

Головна роль у період звикання дитини до нових умов життя відводиться вихователю. У випадках, коли емоційний контакт між дитиною та вихователем не встановлюється, виникає «важка адаптація», її причинами можуть бути: незнання вихователем індивідуально-психологічних особливостей дитини; намагання вихователя якнайшвидше адаптувати дитину.

Кожна дитина неповторна. Кожна дитина особлива и потребуює  до себе уваги з боку дорослих.

Дуже важливо уникати всяких перевантажень нервової системи. Коли відчуваю  прилив гніву, відкладаю  реакцію на 15хвилин, потім дію. 

Заплющую очі і рахую до 10-предметів, що не пов’язані з причиною гніву. А потім залучаю дитину до таких ігрових дій:

Кубик (або інший предмет) на голову покладу, 

Потім голову нахилю і в долоні предмет зловлю. 

1, 2, 3 – кубик в руки злови!

 З плеча (переключення уваги): з місця не зійди, а кубик в руки злови.

Покласти  кубик  на голову або плечі руки витягнуті в сторони, як крила у літака. 

Такі висловлювання для заохочення дитини: 

Несу, тримай. Не упущу; Присяду-встану. Яка я молодчина!

Якщо дитина кидається предметами: „ Я дощечку візьму, а ти м’ячик. Я буду захищатися дощечкою, а ти спробуй м’ячем в дощечку попасти”. 

Коли  рве папір, книгу,можна сказати,що я хрестики на папері буду малювати, а ти ці хрестики закреслюй, хто з нас це робитиме швидше.

Дати дитине такий же аркуш паперу як у мене, хто більше дрібних папірців  нарве, той і молодець!

 Якщо вдарив іншу дитину:

„Дай мені праву руку”. 

Трясу долоню, промовляючи: 

Розслабляйся рука, розслабляйся і більше не штовхайся. 

Рука, рука, трясися тільки більш не бийся!”  

Треба звернути увагу з пустощів: „Якщо я скажу можна – сміємося, кривляємось. Не можна – робимо серйозний вираз обличчя, замовкаємо. Хто не заспокоюється, пропускає гру.

Прийом роботи з несміливою, нерішучою дитиною: В якій руці монетка? Вгадав!  Тепер ти ховай, а я спробую відгадати. Може і мені повезе?

Прийом на подолання страху: Закрий очі. Страшно чи ні? Закрий   двері, так спокійніше. Я мишка, а ти — кішка … Я зайчик, а ти — вовк. Ти мене лякай, а я буду лякатись або навпаки.

Адаптація дитини раннього віку до умов ДНЗ

Рязанцева Надія Павлівна

м. Первомайськ, ДНЗ № 31

Адаптація дитини раннього віку до умов ДНЗ

Малюк підріс, і перед батьками постає питання: чи варто відвідувати дитячий садок? Для дитини дошкільний навчальний заклад – це новий невідомий простір, нове оточення, нові стосунки. Віддаючи перевагу тому чи іншому садочку, батьки повинні самі емоційно налаштуватися на відвідування дитиною групи, набратися терпіння, витримки.

Кожна дитина переносить адаптацію по-різному. І коли бачу, що в дитини горять очі від задоволення,  і вона зривається від матері і біжить назустріч вихователю, дітям, — я з полегшенням зітхаю – вийшло.

Найкраще віддавати дитину до садка з 2-3 років (з досвіду). В цьому віці малюк починає розмовляти і тому йому потрібні співрозмовники. В наш час батьки більше уваги приділяють мережі Інтернет, ніж власній дитині. Тому деякі діти, прийшовши до дитячого садка погано, або й зовсім не розмовляють. Під час спілкування уважно спостерігають за дорослими, більш активними однолітками, адже їм хочеться уваги, бути такими як всі, висловлювати свої почуття словами, і в результаті самостійно будувати відносини з близькими людьми, товаришами та з чужими дорослими. Дитина може розказати про свої відчуття і не соромиться невдач. 

Бувають випадки, коли дитина плаче, не хоче йти в невідоме. Ось тут і починається пошук – чим зацікавити. Знайшлася іграшка, яка сподобалася малюку, пройшло кілька хвилин – і знову плач, знову нова іграшка, — і знову ненадовго. Була в групі дівчинка, яка плакала від того, що вихователь приділяє увагу іншим дітям. Тому її завжди доводилося зацікавлювати: «Подивись, що збудував Артем!», «Давай допоможемо Катрусі». І коли дитина зрозуміла, що вона потрібна, така як всі, частинка групи, що може допомагати, — розумієш: старання не пройшли марно.

Але є  діти, з якими знаходиш спільну мову тільки в присутності батьків, без них дитина замикається, плаче. Одразу постає питання – з ким спілкується дитина вдома? – і чаєш відповідь: тільки з мамою, батько на роботі, приходить пізно. Був випадок: до групи прийшов хлопчик, боявся всього, всіх. Але йому було цікаво, він, взявши ту чи іншу іграшку, ховався, не знав що з нею робити. Ми запропонували приходити мамі з дитиною в групу: спочатку на годину, потім на пів години, і грати разом з дитиною, спілкуватися як з дорослою. Через тиждень малюк залишився без мами в групі, разом з однолітками. Він плакав, але заглядаючи у вічі, кивав головою і очима запитував «Так?» Ми його заспокоювали «Молодець, який дорослий хлопчик»!

При спілкуванні з батьками перед відвідуванням дитиною ДНЗ розказуємо, як потрібно підготувати малюка:

• розповідати про заклад, де багато дітей, з якими можна бавитися;

• розповідати, що в дитячому садочку є багато нових, цікавих іграшок;

• в садочку дорослі будуть читати книжки, розповідати казки, танцювати, допомагати у всьому;

• роз’яснити малюку, що вранці вся родина йде на роботу: тато з мамою на свою роботу,  сестричка або братик  на свою роботу – в  школу, а ти на свою роботу – в дитячий садочок. 

Це стало якось в нагоді. В нашу групу прийшла дівчинка Поліна, вона дуже важко звикала до дитячого садочка, навіть кілька місяців зовсім не ходила, і коли знову прийшла, мама згадала про нашу розмову. Вранці приходить Полінка в групу і не плаче, ми всі чекаємо, а тут мама каже: «Ти прийшла на роботу. Будеш йти додому, Павлівна дасть тобі документ». Так у нас пішло кожного дня, але документ отримала Поліна тільки в кінці року, а весь час я казала – то ручки нема, то паперу. Полінка старалася, вона була самою активною дитиною, приймала участь в показі мод ще в ранньому віці, гарно розмовляла, розказувала казки.

При знайомстві з дорослими – вихователем та нянею, малюк почуває себе невпевнено. Тому зустрічаємо дитину, як сказала колись завідуюча, коли я влаштувалася на роботу, так, як би я хотіла, щоб зустрічали моїх дітей. Дорослий завжди приклад для дітей. 

Діти б’ються, кусаються, штовхаються. Як їх відучити від цього? На прикладі, завжди кажу: «Мене Іванівна кусає?», «Павлівна штовхає Іванівну?»  т.д.  Якщо діти поважають вихователя та няню, це найкращий приклад, який допомагає вихованню дитини.   

Не потрібно створювати ілюзій у дитини, що в садочку всі вимоги дитини будуть виконані так, як вона захоче. Малюк повинен знати, що в садочку він не один, тут багато інших дітей, тому йому доведеться іноді почекати, поступитися місцем, допомогти однолітку. Це допоможе малюку більш стримано сприймати зміні в його житті.

Коли дитина приходить в садочок, вона має елементарні знання про гігієнічні навички, вміння самостійно їсти, поводитися в туалетній кімнаті. Деякі батьки привчають до послідовності ще до дитячого садка. Це допомагає малюку впевнено та спокійно почувати себе в садочку. Рідко, але є й такі діти, які не вміють їсти, пити, не кажучи вже про миття рук. В одному році в садочок з радістю прийшов хлопчик. Після 2-х годинного відвідування групи, на слідуючий день він залишився до обіду (так мама захотіла). І як ми від подиву відкрили роти, коли дитина понесла чашку до бороди, а ложку до вуха. Як виявилося, мама не хотіла казати, що вона все робить за дитину сама, щоб ми взяли її сина скоріше в садок. Хлопчик виявився здібним: дивлячись на інших та за допомогою дорослих (ніколи не годую дітей сама, тільки якщо дитина тримає своєю рукою ложку, тримаючи за руку дитини, допомагаю піднести ложку до рота) швидко навчився елементарним навичкам самообслуговування. 

Під час адаптації малюка до дитячого садка велику роль відіграє середовище, до якого він потрапляє. Побачивши нові іграшки, дитина хоче все і зразу, тому дуже важливо, щоб вона спокійно та впевнено реагувала на зміни, які відбуваються, зацікавити певними маніпуляціями з іграшками. Через кілька днів батьки, як правило, питають, з чим грається дитина, бо вдома збирає іграшки для садочка. Це тому, що дитина хоче поділитися, показати, похвалитися, якими іграшками грається вдома. 

Ті діти, які плачуть, приходять в садочок зі своєю іграшкою, яку часто нікому не дають, іноді навіть не показують, але це їх іграшка, яка рідна, тепла, пахне будинком, мамою. Вона діє на малюка як заспокійливе, може навіть як оберіг, який допомагає в адаптації до зміни в житті малюка.

Прийшовши до дитячого садка, малюк змінює свій настрій, поведінку. Батьки відносяться до цього з розумінням, готовністю. Але є й такі, що починають певною мірою хвилюватися: «А чому моя дитина сидить весь вечір і грається кубиками?» або «Чому моя дитина стала така емоційна, бігає, стрибає?». Я завжди кажу: «Наберіться терпіння, ваша дитина росте, спілкується, адже раніше вона тільки спала і невміла ходити, розмовляти, а тепер ви дорослішаєте».

Є випадки, коли дитина кричить, плаче, падає на підлогу – адже звикання до чого, зокрема до дитячого садочка. Це певний стрес для неї. Переступивши поріг групи дитина стримує свої негативні емоції перед сторонніми. Тому треба приділити увагу дитині, поговорити, про проведений день в садочку, що робили, що їли тощо. Запропонувати пограти в те, у що ви грали з вихователем чи друзями. 

Прийшовши до садочка, діти знаходять собі друзів, які допомагають адаптуватися, з якими можна пограти, поділитися, поспілкуватися. Як приємно дивитися на дітей, які з усмішкою прийшли на зустріч: «О, Даша прийшла!». 

Іноді батьки, опікаючи своє дитя, свідомо обмежують спілкування з ровесниками. Внаслідок цього і з’являється недовіра до дітей, конфліктні ситуації: не вміють зачекати, попросити, хочуть все й одразу. Якщо цього не отримують, кричать, плачуть. Такі діти, як правило, важко звикають до умов дитячого садка, навіть після декількох місяців намагаються забрати іграшку з садка додому тощо. 

Коли малюк адаптувався, то до групи заходить в гарному настрої і залишається спокійно без батьків. Але ні, дитина знову плаче, і це може статися, тому що прийшов новачок, який плаче. Тут головне пояснити дитині, що новачок прийшов до дитячого садка нещодавно і йому потрібно допомогти і підтримати.

В групі є стенд «Давай познайомимося» з фотознімками усміхнених  дітей, тому новенькі, звертаючи увагу на знімки, намагаються теж бути такими, а ще приносять своє фото і ставлять його на вільне місце. Коли дитина ввечері йде додому і з гордістю каже мамі «Це я, а це Назар, ми з ним будували гараж».

Під час адаптації дітям не завжди вдається самостійно подолати стреси, тому виникає потреба активізації внутрішніх ресурсів дитини, забезпечення спокою та захищеності, повноцінного соціально-емоційного розвитку та соціального добробуту. Для цього слугує гра, адже де гра – там радість, задоволення. Гра дає малятам відчуття єдності з тим, з ким вони грають, вміння взаємодіяти, спілкуватися. Наприклад, ігри, побудовані на взаємодії дорослого і дитини: «Ладки-ладусі», «Летіла бджола», «Сорока – ворона», «Кую-кую чобіток». При цьому створюється атмосфера єдності з гуртом дітей в ситуації взаємодії.

За роки моєї роботи найкращою заспокійливою грою стала гра «Заховай …(очки. Де очки? Ось. Потім вушка, ротик, носик та ін.). Малята спочатку слухають та спостерігають за однолітками, потім беруть участь у грі. Вони не тільки грають, а запам’ятовують, знають будову тіла людини, а в подальшому призначення (для чого потрібно?).

Головне, щоб дитина не почала сумувати, не намагалася усамітнитися десь у куточку кімнати, для цього постійно зацікавлюю, залучаю до певних дій: «Прокоти м’ячик», «Знайди зайчика», «Спіймай заводну іграшку». Для заспокоєння дитини, яка плаче, ефективно використовувати пісеньки, потішки, заклички, дидактичні ігри сенсорного виконання ( у нас їх дуже багато). Потішки, ігри – забавлянки, розмова з іграшками радують малюка, допомагають при адаптації, при звиканні до умов дитячого закладу. Велику роль відіграє наявність живого куточку в груповій кімнаті. Дитина зацікавлюється живим об’єктом, спостерігає, доглядає, піклується. Це дає змогу  відволіктися від думок про рідних, домашню обстановку. Мешканці в живому куточку особливі. Наприклад, жабки, равлик (ахатіна). Насамперед, не кожна сім’я має змогу, бажання доглядати за ними. А малюкові це цікаво, захоплююче, адже вони плавають, їдять, сплять і їх можна погодувати.

В груповій кімнаті  на великому килимі розташовані лялькові меблі, на яких під час гри дитина може посидіти на іграшковому стільчику, погодувати ведмедика за столиком і заколихати ляльку в люльці. Наявність постелі, посуду, предметів догляду за лялькою, предметів побуту, одягу для ляльки по-сезону є одним із основних чинників, які допомагають дитині відображати реальність звикати до дитячого садка.

Ігри допомагають дітям відволіктися, заспокоїтись, вчать співвідносити свої дії з діями інших дітей, розвивають координацію рухів. Але діти потребують і відпочинку. Для цього в ігровій зоні вони можуть пограти з однотонними невеликими подушками. Діти люблять їх переставляти, розкладати та збирати з них башточки. Тут також є кольорова мʼяконабивна піраміда, яка не тільки приваблює, а й викликає захоплення та бажання зібрати – розібрати її. Багато подиву та захоплення викликають і гриб-мухомор, восьминіжка, черепаха, снігова баба, кольорові олівці, квітка – семицвітка.

В процесі ігрової діяльності закріплюється вміння та навички дітей, розв’язуються широкі виховні завдання, пов’язані з розвитком незалежності, ініціативності, допитливості малят. Ігри мають велике значення для підтримання, а іноді й для створення у дитини спокійного, але разом з тим, діяльнісного і радісного настрою, допомагають швидкій адаптації дитини.

Адаптация детей в школе: трудности первоклассников и пятиклассников

Начало осени для многих детей и их родителей тесно связано не только с приятными и волнующими моментами подготовки к школьной жизни, но и с непростым переходом ребенка из статуса дошкольника в статус школьника; от ученика начальной школы до ученика средней школы. В обоих случаях большинство родителей сталкивается с психологическими и социальными проблемами, связанными с новым этапом в жизни их детей — адаптацией к школе и приспособлением к новым условиям привычной школы.Ответ на вопрос «Как пройти этот путь с минимальными затратами для здоровья детей и нервной системы родителей?» — найди в этой статье.

В комплекте:

Период адаптации

Что такое «адаптация ребенка к школе»? В широком смысле слова адаптация — это привыкание к условиям окружающей среды. Адаптация к школе — это пристрастие к систематическому обучению и новым условиям школы. По мнению психологов, адаптация может длиться от 6-8 недель до полугода, а иногда и больше.Почему продолжительность этого процесса так сильно различается? Продолжительность адаптации связана со многими факторами: это «атмосфера» в семье, личность ребенка, уровень его знаний и навыков, тип учебного заведения, уровень сложности программы, пр.

Этапы адаптации

Процесс адаптации обычно делится на три основных этапа, каждый из которых имеет свои особенности.

● Первый этап адаптации называется «Ориентировочный».

Ребенок сталкивается с новыми условиями, изучает ситуацию, границы, нормы и т. Д. Некоторым детям это действительно сложно. Поэтому ребенок часто находится в напряжении: и физически, и психологически. Реакции могут быть ярко окрашены и вырезаны.

Этап длится, как правило, около двух-трех недель.

● Второй этап — это этап «Нестабильное приспособление».

Название говорит само за себя: ребенок начинает адаптироваться. Он или она уже близки к поиску оптимального поведения в предложенных условиях.В детской голове закладываются модели поведения, это позволяет организму тратить меньше энергии, чем на первом этапе. Реакции уже менее эмоционально окрашены.

Продолжительность: около двух-трех недель.

● Третий этап адаптации — «Относительно устойчивая адаптация».

На этом этапе дети приобретают уверенность в выбранных формах поведения, становятся более устойчивыми. Это итоговая оценка концепции «Я школьник, и что это значит»…

Последний этап длится от пяти-шести недель до 1 года.

Особенности адаптации первоклассников

Адаптация ребенка к школьной жизни — сложный, многогранный процесс, благодаря которому ребенок адаптируется к новым условиям, к новому статусу. Гармоничное течение процесса адаптации невозможно без помощи взрослого, от которого ожидаются объяснения и уточнения, а также помощь, слова поддержки или просто объятия. Родитель должен понимать, что процесс адаптации носит временный характер, а продолжительность адаптации и дальнейший успех обучения ребенка зависит от того, сколько усилий приложит родитель.

Во многом адаптация ребенка к школе зависит от ситуации в классе. Если младшеклассник чувствует себя комфортно, интересно и не боится — это облегчает процесс адаптации.

Дружественная атмосфера в классе — главная задача учителя в этот период. В это время у ребенка повышенная тревожность, внутреннее напряжение, заниженная самооценка. Важно дать ребенку возможность работать в удобном для него режиме.Воспитатель должен быть спокойным и сдержанным, обращать внимание на успехи и достижения детей. Если педагог не учтет специфику этого периода, это может привести ребенка к нервному срыву. Поэтому так важно следить за состоянием физического и психического здоровья первоклассника.

Если родитель подозревает, что адаптация ребенка затруднена, он должен поговорить с учителем. Кроме того, важно не стесняться обращаться за помощью к специалистам образовательного учреждения (психологам, логопедам, медицинским работникам и т. Д.).)

Особенности адаптации пятиклассников

У любого ученика, переходящего из начальной в среднюю школу, будет другой период — адаптация к новым условиям уже знакомой школы. Этот момент можно назвать переломным главным образом потому, что он совпадает с кризисными возрастными изменениями: ребенок перестает учиться в начальной школе, он становится подростком. В это время начинает формироваться личность — обретение чувства зрелости и становление себя как личности.Этот процесс протекает довольно болезненно и приводит к тому, что ребенок начинает отгородить себя от значимых родственников, которые до этого времени играли решающую роль в его жизни. Это проявляется в том, что подросток выступает против любого вмешательства в свою жизнь и часто идет против чувств и желаний взрослых.

Теперь подросток готов строить новые отношения со сверстниками. Именно через дружбу ребенок формирует модели социальных отношений, моральных ценностей и т. Д.

В этот период у ребенка происходят изменения в самооценке. Раньше это было напрямую связано с учебной деятельностью, уровнем знаний и оценкой этих знаний учителем. Сейчас главный критерий самооценки — это уровень общения со сверстниками. Ведущее направление деятельности — безвозвратно общение.

На этом фоне снижается учебная мотивация, падает успеваемость, случаются конфликты с учителями.

Родителям следует помнить, что умственная активность подростков в этот период достаточно высока. Но их развитие сейчас напрямую зависит от эмоций, которые ребенок испытывает во время обучения.

Успех или неудача оказывают значительное влияние на мотивацию обучения. Ведь высокий балл «подтверждает» возможности подростка. Идеальный момент — когда «оценка» и самооценка совпадают. Если этого не происходит, увеличивается внутренний дискомфорт, который со временем может перерасти во внутренний конфликт.

То есть, когда ребенок переходит из начальной школы в средние классы, он претерпевает не только внешние изменения, но и глубокие, внутренние.

Типы адаптации

Существует два основных типа адаптации ребенка к школе:

Социально-психологическая адаптация

Когда ребенок идет в первый класс, он получает новый статус школьника. Вместе с изменением статуса происходит переоценка ценностей: становится важным все, что связано с учебной деятельностью.Ребенок попадает в новый коллектив, его окружают незнакомые лица. В этот момент важную роль играют учитель и родитель. Они помогают настроить ребенка на положительное эмоциональное отношение к школе.

Для гармоничного прохождения периода адаптации важно обратить особое внимание на наличие следующих навыков:

Когнитивные способности

Для большинства детей развитие познавательных способностей — естественный процесс.Но это не значит, что не стоит обращать внимание на более успешное развитие этого навыка. В старшем дошкольном возрасте этот навык развивается параллельно с памятью, вниманием, мышлением и когнитивными интересами. Если все эти процессы развиваются гармонично, адаптация будет происходить быстрее и организм ученика будет тратить меньше энергии.

Творческое мышление

В наше время важно думать «не как все».Смысл понятия «белокурая овца» сейчас кардинально меняется. Меняется и отношение к людям с ярким творческим мышлением. Родителям не стоит пугаться, если ребенок умеет «проявлять творчество» и нестандартно мыслить. В будущем это может стать хорошим подспорьем в некоторых критических ситуациях.

Самоорганизация

С началом обучения ребенок попадает в систему с жесткими временными рамками: уроки, перерывы, дополнительные занятия — все в соответствии с определенным временем.Умение управлять и планировать время — очень важный навык для первоклассника.

Кроме того, важно развитие логики, воображения и общения.

Физиологическая адаптация

На плечи школьника ложится огромная физическая нагрузка: умственная в виде усвоения новых знаний и физическая — статическая позиция в учебном процессе. Чем сильнее давление, тем больше энергии тратит тело. Важно не упустить момент усталости.

Трудности и проблемы, с которыми могут столкнуться школьник и его родители

Родителям будущих первоклассников желательно знать основные трудности и проблемы, которые их могут ожидать в начальной школе:

1. Проблема вставания утром

В первые дни в школе, особенно если ребенку понравилось, он просыпается без каких-либо затруднений. Со временем первый интерес к школе притупляется, начинается рутина, поэтому процесс пробуждения может оказаться не таким простым.Часто утром прямо перед школой ребенок испытывает истерику. Один из способов гармоничного выхода из этой проблемы — «постепенное пробуждение». Это означает, что ребенка следует будить не резко, а постепенно, временным запасом, который позволит ему «впитаться» в постели.

2. «У Алекса есть, так что я тоже хочу!»

Новоиспеченный школьник, помимо процесса обучения и подготовки домашних заданий, активно общается со сверстниками. Высока вероятность, что ребенок увидит другого мальчика / девочку с красивым рюкзаком, крутым айфоном и поймет, что он хочет того же.Здесь перед родителями стоит непростой выбор: найти возможность сделать для ребенка покупку, чтобы не быть хуже других, или не последовать его примеру, но в этом случае ребенок может чувствовать себя неуверенно. Как выйти из ситуации, когда ребенок, закончив школу, заявляет: «Хочу планшетного Алекса»? Лучший вариант: предложить студенту сэкономить. Тем самым вы воспитываете грамотное отношение к деньгам, даете ребенку «возможность» принять окончательное решение: «Так ли это нужно или лучше купить что-то другое?»

3.Опасное домашнее задание

Очень важно, чтобы дети делали домашнее задание самостоятельно! Родитель всегда может помочь, но только после того, как попросит об этом. Поддержка со стороны родителей в этот момент обязательна: вы можете просто находиться в комнате, помогать переформулировать сложное в простое, но не выполнять работу за ребенка. Основная задача взрослого — помочь организовать учебное пространство: где будут размещены учебники и тетради, ручки и карандаши и т. Д.

Позволить ребенку быть независимым не означает отпустить его: вы можете контролировать ситуацию, не навязывая ее.Так вы даете понять своему ребенку: «Я вам доверяю!» и «Ты можешь все!»

Условия успешной адаптации

К наиболее удачным условиям адаптации относятся:

  1. наличие полноценной семьи;
  2. высокий уровень образования родителей;
  3. адекватных методов воспитания;
  4. уважение прав ребенка;
  5. Готовность ребенка к школе;
  6. Положительное отношение в семье к статусу школьника.

Признаки успешной адаптации:

1. Удовлетворенность процессом обучения.

Ребенок с удовольствием рассказывает о школе и с удовольствием ее посещает.

2. Освоение программы.

Ребенку не составит особого труда справиться с поставленными задачами. Если ребенок работает по традиционной программе, но испытывает трудности, важно поддержать его, а не сравнивать с другими детьми, не ругать и не указывать на недостатки.Если возникают трудности при обучении в рамках сложной программы (например, при углубленном изучении предмета), родителям стоит подумать о переходе на обычную программу.

3. Степень независимости.

Ребенок должен выполнять задания самостоятельно; только после безуспешных попыток он может обратиться за помощью к взрослому. Многие взрослые начинают помогать с самого начала — и это большая ошибка. К такому варианту подготовки домашнего задания ребенок быстро привыкает, и в будущем ему будет сложнее делать это самостоятельно.

4. Удовлетворенность учителем и одноклассниками.

Это одна из главных особенностей. Если у ребенка гармоничные отношения с учителем и одноклассниками, процесс адаптации пройдет с наименьшими затратами.

Общие рекомендации для родителей — советы психолога

Похвала

Каждая мама, помогая делать домашнее задание своему ребенку, замечает ошибки. Но она просто хочет, чтобы ребенок правильно написал и выполнил все задания! В этот момент внутренний критик матери, исключительно из любви к ребенку, начинает искать недостатки, указывая на ошибки …

Родителю важно замечать, что у ребенка хорошо получается, чтобы сосредоточиться на этом.Это придаст уверенности и у студента появится желание стать лучше!

График подготовки домашнего задания

Чтобы понять, как лучше всего подойти к домашнему заданию, родителям необходимо понаблюдать за своим ребенком и ответить на несколько вопросов:

  • Легко ли ребенку «попасть на работу»?
  • сколько времени нужно на «разгон»?
  • как долго после включения он может работать, не уставая?
  • как быстро истощение?

Детям, которым трудно выполнять домашнее задание, лучше всего начать с литературного чтения.А тем, кто быстро истощается, нужно делать перерывы в математике.

Не требуйте слишком многого!

Родителям важно понимать и осознавать возможности ребенка. Для этого вы можете просто наблюдать: что у начинающего ученика получается хорошо, а что нет. Ставьте «цели» мягко, немного выше возможностей ребенка или в соответствии с ними.

Ставки на уверенность

Маме и папе очень важно знать «сильные стороны» своих начинающих учеников.Для этого ответьте на вопросы:

• «что меня радует в моем ребенке?»

• «что он или она умеет делать хорошо?»

Помогая своему ребенку стать уверенным в себе учеником, положитесь на то, в чем он хорош.

Всегда должна быть возможность успокоиться

Многие родители не знают, как успокоить ребенка в случае горя, разочарования и слез. В такие моменты очень важно разделить чувства ребенка и позволить ему или ей выразить их.В таких случаях нельзя произносить такие фразы: «Не обращай внимания!», «Это не важно…», «Это мелочи!» И т. Д.

Укажите, что понимаете чувства детей: «Я знаю, что вы расстроены» и внимательно попросите рассказать, что произошло. Пока ребенок будет рассказывать, будут выражаться эмоции, и ребенок может почувствовать себя лучше.

Кроме того, родителям рекомендуется соблюдать следующие рекомендации:

  • развить «чувство» времени у начинающего студента;
  • научите держать все в порядке;
  • помните, что ребенок тоже имеет право на ошибку;
  • дайте вашим детям возможность позаботиться о себе.

Медицинские рекомендации

  1. Стабильный распорядок дня. Привести ребенка в этот режим важно не сразу, а постепенно.
  2. Хороший сон.
  3. Удобное рабочее место. Важно правильно подобрать мебель (подходящую для роста ребенка) и расположить свет слева от ребенка.
  4. Прогулки на свежем воздухе (не менее двух часов в день).
  5. Отдых после школы (желательно со сменой занятий).
  6. Рационально здоровое питание.
  7. Положительное отношение к окружающим.
  8. Стремление к успеху.
  9. Исключите просмотр телевизора и компьютерные игры перед сном.

Подводя итог, можно сказать, что адаптация к школе — серьезный путь, пройдя который ребенок выходит на новую ступень развития. Если его будут сопровождать слаженные работающие родители, педагог, психолог и медицинский работник, этот путь не будет слишком длинным и тернистым.

findmykids-app-en

findmykids-app-en

findmykids-app-en findmykids-app-en

,

Ваши возможности по уходу за детьми

Выбор ухода за ребенком

Решение об уходе за ребенком — важное решение для любого родителя. Есть ряд
факторов, которые необходимо учитывать. К ним относятся:

  • Возраст вашего ребенка
  • Нужен ли вам полный или частичный уход
  • Часы, в которые вам нужны услуги (обычные, дневные, вечерние или выходные)
  • Ваш бюджет
  • Услуги доступны в вашем регионе.

Важно обсудить с поставщиком услуг по уходу за детьми ваш
потребности ребенка и услуги, которые они могут предоставить.Вы должны проверить этот персонал
квалифицированы, у поставщика есть соответствующие правила ухода за детьми и
действующие процедуры, например, защита детей, управление поведением и
несчастные случаи. Также важно проверять сборы, часы работы и праздничные дни. Делать
обязательно приходить, когда есть дети, чтобы вы почувствовали
атмосфера. Агентство «Ребенок и семья» (Тусла) опубликовало полезный список
чаевые
по выбору дошкольного учреждения. Департамент по делам детей и молодежи
(DCYA) опубликовал список
признанных квалификаций для целей DCYA по уходу за детьми
программы.

По закону дошкольные учреждения и учреждения по уходу за детьми школьного возраста должны уведомлять и
Проверено Агентством по делам ребенка и семьи «Тусла». Вы можете получить доступ к ребенку
и отчеты о проверке услуг по уходу за детьми Семейным агентством. Более подробный
информация о регулировании
услуг дошкольного воспитания и регулирования
услуг по уходу за детьми школьного возраста можно получить в Тусле — см.
применить ‘ниже.

Комитет по уходу за детьми вашего города или округа может предоставить список учреждений по уходу за детьми.
провайдеры в вашем районе.Они также могут связать вас с местными жителями раньше
лет / инспектор дошкольного образования — см. «Как подать заявление» ниже.

Виды услуг по уходу за детьми

Некоторые учреждения по уходу за детьми отличаются просто часами работы или
структуры управления и другие по учебной программе, которую они используют. Вы можете прочитать больше
о раннем детстве
образование. Обучение персонала также может определить тип доступной услуги,
как и общие потребности родителей в вашем районе. Различные виды ухода за детьми
услуги включают:

Полный дневной уход
Это структурированная услуга по уходу продолжительностью более 5 часов в день и может включать
сессионное обслуживание.Некоторые могут также включать внешкольные учреждения. В полном объеме
дневной уход, условия сна и приготовление пищи должны соответствовать установленным стандартам
вниз по Тусле. Поставщики включают ясли и ясли.

Сессионные услуги
Эти услуги предлагают запланированную программу продолжительностью до 3,5 часов
за сеанс (например, утром или днем). Эти услуги также могут быть
предназначен для детей младшего возраста. Для обеспечения сессионного ухода за детьми
требуется признанная квалификация по уходу за детьми.Сессионные услуги
включают:

  • Монтессори-группы ориентированы на индивидуальное обучение.
  • Naíonraí — детские сады или детские сады.
    через ирландский.
  • Детские сады дают детям возможность играть с
    других детей того же возраста, научитесь делиться, по очереди и
    понимать правила урока, такие как аудирование.
  • Программа раннего старта — это профилактический
    схема вмешательства, предлагаемая в выбранных школах в особо неблагополучных
    районы трех- и четырехлетним детям.

Няни

Няни заботятся о детях в собственном доме. Няня может
уход за 5 детьми до 6 лет (в том числе
своя). Услуга обычно предлагается на полный рабочий день или на разные
менструации в течение дня. Родители и няни устанавливают свои условия и
условия.

В рамках Национальной инициативы по присмотру за детьми, развитие присмотра за детьми
гранты и руководства
для няни (pdf) доступны няням из их местного города
или окружной комитет по уходу за детьми (CCC).Есть няня
налоговые льготы для лиц, которые присматривают за 3 детьми в собственном доме.

Группы родителей и малышей

Группы родителей и малышей — это группы родителей, опекунов или попечителей.
и дети собираются вместе, чтобы играть под присмотром взрослых и общаться,
родители.

Пункты приема заявок

Дроп-ин центр предлагает краткосрочные услуги в течение дня. Эти
центры часто предоставляются в торговых центрах, развлекательных центрах и
средства размещения.Услуга предоставляется как часть клиента или
клиентская служба и дети находятся под присмотром, пока родитель пользуется услугами
обслуживание или посещение мероприятия.

Присмотр за детьми школьного возраста

Услуги для школьников могут включать кружки для завтрака, кружки после уроков.
и программы школьных каникул, такие как летние лагеря. В зависимости от услуги,
также может быть надзор за выполнением домашних заданий, запланированные мероприятия или питательный
еда. С 2019 года услуги по уходу за детьми школьного возраста должны быть зарегистрированы в Tusla.Вы можете узнать больше о регулировании
ухода за детьми школьного возраста.

Программы поддержки ухода за детьми

Департамент по делам детей и молодежи финансирует программы поддержки
помочь родителям получить доступ к качественному уходу за детьми по более доступной цене. Для большего
информация о программах поддержки, на которые вы можете иметь право, а также об уходе за детьми
услуги в вашем районе, обратитесь в местный комитет по уходу за детьми города или округа —
см. «Куда подать заявку» ниже.

Национальная программа по уходу за детьми

Национальный
Программа ухода за детьми запущена в ноябре 2019 года.Он заменит все
существующие целевые программы поддержки ухода за детьми и универсальный уход за детьми
субсидия по единой схеме, чтобы помочь родителям покрыть расходы на качество
уход за детьми.

По схеме предоставляются субсидии семьям с детьми в возрасте
от 6 месяцев (24 недель) до 15 лет, которые посещают любой зарегистрированный Tusla детский сад
услуги, в том числе зарегистрированные в Тусле няни и уход за детьми школьного возраста
Сервисы.

Подробную информацию о доступных программах поддержки можно найти на веб-сайте Национальной программы по уходу за детьми.

Существующие программы поддержки будут действовать до августа 2021 года.
позволит семьям переехать в Национальный центр по уходу за детьми в течение переходного периода.
Схема.

Общинная субсидия по уходу за детьми и общинная субсидия по уходу за детьми
Плюс:
Общественный уход за детьми
Программа субвенции (CCS) помогает родителям с низким доходом получить доступ
услуги по уходу за детьми по сниженной цене в участвующих общественных услугах по уходу за детьми.

Программа Community Childcare Subvention Plus (CCSP) помогает родителям в
более низкие доходы для доступа к услугам по уходу за детьми по сниженной стоимости участия в частном
собственные услуги по уходу за детьми.

Эти программы будут объединены в программный год 2019/2020.
Программа CCS закрыта для новых заявителей 25 октября 2019 года. Семьи могут
подать заявку на поддержку в рамках Национального
Схема ухода за детьми.

Программа ухода за детьми после школы: После школы
Программа по уходу за детьми (ASCC) помогает безработным с низким доходом вернуться в
работай. Схема предоставляет людям субсидированные места для ухода за детьми после школы.
с детьми младшего школьного возраста, которые находят работу, увеличить количество
дней, когда они работают или занимают место по программе поддержки занятости.ASCC
14 февраля 2020 года программа закрыта для приема новых заявителей.
поддержка в рамках Национального
Схема ухода за детьми.

Поддержка образования и обучения детей (CETS) : Если вы
родитель учится в средней школе или вы подали заявление на получение профессионального
учебный курс, проводимый Советом по образованию и обучению, и вам необходимо
по уходу за детьми, вы можете иметь право на уход за детьми по сниженным ставкам в соответствии с CETS
программа. CETS может обеспечить полный, неполный или внеклассный уход за детьми.
мест.

Родители, посещающие среднюю школу, теперь также имеют право на уход за детьми
финансирование в рамках CETS.

Программа CETS закрыта для приема новых абитуриентов 14 февраля 2020 г. Семьи
может подать заявку на получение поддержки в рамках Национального
Схема ухода за детьми.

Общественная работа по уходу за детьми (CEC) : Общественная занятость
Программа присмотра за детьми (CEC) предоставляет места для ухода за детьми по сниженным ценам для
Соискатели по месту работы (CE), которым требуется присмотр за детьми, чтобы они могли
место на схеме CE.

Программа CEC закрыта для приема новых заявлений 14 февраля 2020 г. Семьи могут
подать заявку на поддержку в рамках Национального
Схема ухода за детьми.

Программа воспитания и образования детей младшего возраста

Уход за детьми младшего возраста и
Программа Education (ECCE) — это универсальная бесплатная дошкольная программа.
доступны для всех детей, имеющих право на получение образования, на срок до 2 лет до начала начальной школы
школа. На программу бесплатного дошкольного образования (ECCE) не распространяется действие Национального
Схема ухода за детьми. Вы можете прочитать больше информации.

Универсальная субсидия по уходу за ребенком

С 2017 года универсальный
субсидия по уходу за ребенком доступна всем зарегистрированным в Тусле детям
уход за детьми старше 6 месяцев, но моложе возраста, когда они могут
начать бесплатную дошкольную программу ВОДМВ. Субсидия не проверяется на нуждаемость.

Субсидия вычитается из общего счета, который материнская компания получает от своих
услуги по уходу за детьми.

С ноября 2019 года родители могут подавать заявление на получение универсальной субсидии по уходу за ребенком.
используя Национальный
Онлайн-система Childcare Scheme — см. Раздел «Как подать заявку» ниже.

Подробная информация о субсидиях по уходу за детьми доступна на ncs.gov.ie.

Цены

Расходы по уходу за детьми зависят от типа выбранного вами ухода, количества
часов и уровень подготовки персонала в этом учреждении.

ECCE

Дошкольное образование в рамках раннего
Схема ухода за детьми и образования.

Как подать заявку

Комитет по уходу за детьми вашего местного города или округа
будет список поставщиков услуг по уходу за детьми в вашем районе.Вы также можете обратиться в
рано
лет / дошкольный инспектор для получения информации об услугах по уходу за детьми
на местном уровне. общественного
медицинские медсестры часто знакомы с местными службами и нянями
в вашем районе, и с вами можно связаться в вашем местном медицинском центре.

Имеется список национальных
добровольные организации по уходу за детьми, которые способствуют повышению качества ухода за детьми.

Заявки на участие в Национальной программе по уходу за детьми открыты 20 ноября 2019 года.
Заявки следует подавать онлайн на NCS.gov.ie.

Чтобы подать заявку онлайн, вам нужен подтвержденный MyGovID. Вы можете получить больше информации на
получение и использование подтвержденного MyGovID на веб-сайте MyGovID.

Вам понадобятся номера личных государственных служб (PPS) для каждого ребенка, который
вы подаете заявку, а также данные вашего партнера (если он у вас есть).

Бумажная заявка стала доступна 13 марта 2020 года. Вы можете подать заявку.
по почте, связавшись с Центром поддержки родителей — см. ниже, где подать заявку.
Бумажные заявки будут обрабатываться дольше и могут повлиять на запуск
дата, с которой ваша субсидия может быть выплачена.

Вы можете получить список поставщиков услуг по уходу за детьми по контракту на ncs.gov.ie.

Дополнительная информация

Городские и окружные комитеты по уходу за детьми

Комитеты по уходу за детьми города и округа (CCC) разрабатывают и внедряют
скоординированная стратегия предоставления качественных, недорогих и доступных
уход за детьми в каждом округе. CCCs помогают сообществам выявлять пробелы в
текущие услуги по уходу за детьми и разработка новых услуг для удовлетворения этих потребностей. Oни
предоставить информацию о финансировании и заявках на грант и способствовать
скоординированный подход к обучению уходу за детьми на всех уровнях.

Основы политики

Дети
и Рамочная политика в отношении молодежи, которая пришла на смену предыдущей Национальной
В Детской стратегии на 2006-2010 годы излагается политика правительства на высоком уровне.
приоритеты для детей и молодежи до 2020 года.
подробные стратегии для раннего
Годы (0-5 лет) (pdf) и Молодежь
(10-24 года) (pdf). Более подробная информация содержится в отчете.
начало (pdf).

,

Программа воспитания и образования детей младшего возраста

Введение

Схема воспитания и образования детей младшего возраста (ВОДМВ) предусматривает
уход за детьми и образование детей дошкольного возраста. Дети могут начать
ВОДМ в 2 года и 8 месяцев и продолжать до перевода
в начальную школу (при условии, что они не старше 5 лет 6 месяцев
в конце дошкольного года) — см. правила.

Государство платит участвующим детским садам и детским садам установленную сумму.
на ребенка, предлагающего услугу ВОДМВ.В свою очередь, участвующие центры и
детские сады предоставляют дошкольные услуги бесплатно для всех детей в
квалификационный возрастной диапазон. Услуга предоставляется на определенное количество часов сверх установленного
период недель (см. «Как предоставляется схема ВОДМВ» ниже).

ВОДМ не затрагивается введением Национального
Схема ухода за детьми (NCS) — эта схема обеспечивает финансовую поддержку
стоимость ухода за ребенком за часы, проведенные вне дошкольного учреждения. Вы можете прочитать больше
на ncs.gov.ie.

COVID-19 и ECCE

12 марта 2020 года все детские дошкольные учреждения в Ирландии закрыты из-за COVID-19 (коронавирус).
неотложная медицинская помощь.Схема ВОДМ будет возобновлена ​​24 августа г.
2020
.

Есть специальные финансовые
поддержка поставщиков услуг по уходу за детьми в период пандемии. Если ваш
поставщик услуг по уходу за детьми берет на себя эту финансовую поддержку, вы сохраните
место для ухода за детьми, и вам не нужно платить за уход за ребенком во время ухода за ребенком
объекты закрыты во время пандемии COVID-19.

Вы можете найти дополнительную информацию об уходе за детьми и COVID-19.

Правила

Допустимая возрастная группа

Существует только одна точка входа в начале года программы в
Сентябрь.В январе и апреле точек входа больше нет.

Программа доступна для всех детей, которым исполнилось 2 года и 8 лет.
месяцев до 1 сентября. Они могут продолжать, пока не перейдут в
начальная школа, если им не исполнится 5 лет и 6 месяцев до 30 лет
Июнь программного года.

Департамент предоставляет право на участие
календарь, показывающий, когда ваш ребенок может участвовать в программе ECCE
(PDF).

Исключения из возрастного ограничения

Если ваш ребенок старше установленного возраста в связи с особыми потребностями
они могут получить освобождение от верхнего предела возраста для ECCE
Схема.

Нет никаких исключений из нижнего предела возраста.

Как предоставляется схема ВОДМ

Количество часов бесплатного дошкольного образования зависит от типа
услуга, которую посещает ваш ребенок, и еженедельный график ее
работает. Различные типы услуг описаны в нашем документе о вариантах ухода за детьми.

Сессионные услуги

Если ваш ребенок посещает полдня или «сессионную» службу, такую ​​как
детский сад, naíonra, Монтессори или группа родителей и малышей, нормальная
образец бесплатного дошкольного образования: 3 часа в день, 5 дней в неделю, в течение
учебный год.Если ваш ребенок посещает более 3 часов, с вас будет взиматься плата.
на дополнительное время.

Если дневная служба вашего ребенка не работает 5 дней в неделю,
Обычный график бесплатного дошкольного образования составляет 3 часа 30 минут в день, 4
дней в неделю в течение учебного года. Это относится только к сервисам, у которых есть
уже получили разрешение на работу своей службы в течение учебного года.

Детский сад

Если ваш ребенок посещает дневной детский сад полный или неполный рабочий день, обычная
Схема бесплатного дошкольного образования — 3 часа в день в течение учебного года.Если ваш ребенок посещает каждый день дольше указанного, с вас будет взиматься плата за
дополнительное время. Вы также будете платить за дополнительное количество недель.
присутствовали

Содержание и качество обслуживания

Службы по уходу за детьми, участвующие в программе ВОДМВ, должны предоставлять
соответствующая дошкольная образовательная программа, которая придерживается принципов
Сиолта, национальный
рамки для ухода за детьми младшего возраста и образования. Координаторы и сотрудники Síolta
местного комитета по уходу за детьми города / округа (CCC) поддержит участие
услуги со вспомогательными визитами и советами.

На сайте Департамента по делам детей и молодежи
информация о схеме ВОДМ.

Дети с особыми потребностями

Новая модель доступа и включения (AIM) была представлена ​​в
Июнь 2016 г. для детей, начинающих ВОДМ в сентябре 2016 г. AIM поддерживает
ориентированная на ребенка модель, включающая семь уровней прогрессивной поддержки, начиная с
универсальная для адресной поддержки, основанная на потребностях ребенка и
дошкольный воспитатель. Модель предлагает индивидуальные, практичные опоры на основе
необходимость.

Уровни 1-3 модели включают набор универсальных опор, которые
разработан для продвижения и поддержки инклюзивной культуры в дошкольных учреждениях
посредством образовательных инициатив и инициатив по наращиванию потенциала для поставщиков и
практики. Если поставщик дошкольных услуг в партнерстве с
родитель, считает, что может потребоваться дополнительная поддержка для удовлетворения
потребности конкретного ребенка, они могут подать заявку на один или несколько дополнительных
целевые опоры под 4-7 уровнями модели.

Дополнительная целевая поддержка может принимать форму экспертного раннего детства
уход и обучение, консультации и наставничество (уровень 4), специализированное оборудование,
приспособления и мелкие изменения (уровень 5), терапевтические опоры (уровень 6) или
дополнительный подушевой взнос для финансирования дополнительной помощи в дошкольной комнате ВОДМВ
(уровень 7).

Когда вы определили дошкольное учреждение для вашего ребенка, ваш поставщик услуг,
посоветовавшись с вами, рассмотрим, какая поддержка может потребоваться для обеспечения
участие вашего ребенка в дошкольном образовании.

Если считается, что вашему ребенку нужна дополнительная поддержка, ваш
Поставщик дошкольных услуг может подать заявку в партнерстве с вами на целевые
поддерживает под AIM.

На сайте AIM представлена ​​информация для родителей.
и часто задаваемые вопросы
Имеются вопросы по поддержке. Присмотр за детьми вашего местного города или округа
Комитет также сможет предоставить вам информацию и рекомендации по
AIM.

Цены

Родители бесплатно проводят часы в детском саду или детском саду.
по схеме ВОДМ.Государственный подушный сбор оплачивает детский сад или детский сад.
сервис для предоставления этих часов ВОДМ. Однако, если ваш ребенок посещает дополнительные
часов, вам придется оплатить эти дополнительные часы в обычном порядке.

Служба может взимать плату с родителей за дополнительные занятия. Однако это должно быть
необязательно, и служба должна предоставлять детям другие подходящие занятия
которые не участвуют в дополнительной деятельности, за которую взимается плата.

Резервный депозит

Служба может попросить вас внести залог за бронирование, который не может превышать
в четыре раза больше еженедельной подушевой платы (см. ниже).Любой внесенный вами депозит должен быть
выплачиваются вам до конца октября того года, в котором учится ваш ребенок.

Ставки оплаты труда для поставщиков услуг

Для поставщиков дневных и сессионных услуг еженедельная подушевая плата
предоставляется в течение учебного года. Детские сады и игровые школы с другими
высококвалифицированный персонал может претендовать на более высокую подушевую плату.

Как подать заявку

Чтобы получить место для своего ребенка, подайте заявление в детский сад, участвующий в программе, или
детский сад.Вы можете получить список участвующих услуг у местного
Комитет по уходу за детьми города или округа (CCC) — см. «Куда подавать заявление» ниже.

Вам необходимо будет предоставить копию свидетельства о рождении вашего ребенка или
паспорт и ППС
число.

Опоры для детей с особыми потребностями

Если вашему ребенку нужна дополнительная поддержка, ваш поставщик дошкольных учреждений может подать заявление,
в партнерстве с вами для целевой поддержки в рамках AIM. Заявки поданы
через платформу реализации программ (PIP) на веб-сайте Pobal.Ваш
поставщик дошкольных услуг будет знаком с сайтом Pobal и
PIP.

Процесс подачи заявок открыт и будет оставаться открытым в течение года.

Заявки могут быть поданы только с вашего полного согласия.

За советом и поддержкой Службы специалистов по раннему обучению (доступ и
Включение) контакт (01) 511 7222 или по электронной почте: [email protected]

Приложения подаются через платформу реализации программ (PIP) на
сайт Pobal.Ваш поставщик услуг будет знаком с Pobal
веб-сайт и с PIP.

.

возрастов и этапов: как дети приспосабливаются к школе

От 0 до 2: «Нет, вперед!»

, Карла Пул

Шестимесячная Софи лепится из изгиба шеи своего отца, застенчиво наблюдая за тем, как родители разговаривают с ее новой учительницей Таней. Таня спрашивает их о режимах сна и кормления Софи, а также о том, что ей нравится и не нравится. Таня уже навестила семью дома, и родители поделились некоторыми надеждами на будущее своего малыша. Этот обмен информацией формирует основу для перехода Софи к уходу за детьми, выстраивая связи между ее опытом дома и в уходе.

Ослабление отрывов

Трудно быть вдали от близких, особенно если вы не совсем уверены, когда и вернутся ли они! Очень маленькие дети не знают, что разлука временная, и часто испытывают очень сильные чувства или «тревогу разлуки». Эти чувства печали, гнева или страха во время разлуки являются результатом того, что ребенок чувствует себя очень любимым определенной группой людей: ее родителями или другими членами семьи. Важно признать эти чувства прямо и сочувственно.«Ты скучаешь по маме». «Вы не можете дождаться возвращения Попи». Это помогает ребенку управлять своими чувствами.

Строительные отношения

Хотя поступление в систему ухода за младенцами / детьми ясельного возраста означает прощание с семьей, это также означает приветствие новых учителей. Ребенку нужен один главный учитель, который ставит перед собой задачу сформировать заботливые отношения с ним и его семьей: учитель, который стремится понять через обучение родителей ребенка и внимательное наблюдение его уникальные способы выражения своих потребностей и предпочтительные способы о заботе.

После того, как это безопасное соединение установлено с одним учителем начальной школы, другие учителя могут устанавливать вторичные отношения. Это гарантирует, что ребенку будет комфортно, когда учитель начальных классов недоступен.

Внесение корректировок

От двенадцати до восемнадцати месяцев — особенно чувствительный возраст для начала ухода за детьми. Маленькие дети хорошо осведомлены о новой среде, но их язык, память и навыки совладания только развиваются. Пятнадцатимесячный Хавьер, например, сидит за столом для завтрака, а другие дети выглядят очень мрачно.Он плотно натягивает шляпу на уши и хватается за небольшой желтый грузовик из дома. Учитель начальной школы Хавьера сидит рядом с ним, когда его бабушка наклоняется, чтобы поцеловать его и говорит: «Прощай». Он цепляется за свою возлюбленную Абуэлу, в то время как его учительница нежно обнимает его. Она мягко рассказывает о его чувствах, а затем предлагает ему интересное занятие с мягким, мягким пластилином. Хавьер хнычет и отказывается снимать шляпу или класть игрушку. Его учитель продолжает говорить с ним, действуя как мост между общением с бабушкой и уходом за детьми.Постепенно его вовлекает в игру другой ребенок, и он осторожно растирает пластилин свободной рукой. Через некоторое время он достаточно расслабляется, чтобы снять шляпу и поделиться легкой улыбкой со своим учителем.

Предсказуемая привычка бабушки всегда прощаться, помогает Хавьеру поверить, что она вернется в конце дня. Вот почему так важно, чтобы члены семьи попрощались, даже если это вызовет еще больше слез. Когда люди уходят, не попрощавшись, они словно исчезают.Тогда жизнь кажется непредсказуемой, что значительно усложняет разлуку.

Что вы можете сделать

  • Составьте план с родителями. Каждая семья обладает уникальными личностями и ситуациями, и для начала ухода ей нужен чуткий график и подход.
  • Рассмотрите возможность создания разновозрастной группы младенцев, детей ясельного возраста и двоих, чтобы отношения с учителями начальной школы оставались непрерывными.
  • Поприветствуйте родителей в комнату и спросите, как у них и их ребенка дела.Слушайте внимательно — родители — первые учителя своего ребенка и знают его лучше всех.

От 3 до 4: «Я принесу свою утку»

Сьюзан А. Миллер, EdD

В течение первых нескольких дней в школе трехлетний Кэмерон каждое утро нерешительно входит в класс, сжимая всеми любимую резиновую утку. Он осторожно кладет его в свою каморку, чтобы он мог легко видеть или держать его, когда чувствует себя немного не в безопасности. В конце концов, с помощью своего учителя он находит игрушки из песка и новых друзей, которым тоже нравится играть за песочным столом.Еще неделю Кэмерон продолжает приносить свою маленькую утку — на всякий случай — но теперь его посещения его закусочной стали реже, поскольку он начинает осваиваться в своей новой школьной обстановке.

Расчетный ин

Для некоторых маленьких детей обучение работе в новой среде, а также отделение от родителей может быть непосильным или пройти довольно гладко. То, как дошкольник реагирует эмоционально и социально, может быть больше связано с его темпераментом, потребностями, интересами и опытом, такими как предыдущая посещаемость школы, чем с ее конкретным возрастом.

Отображение регрессивного поведения

Поскольку в начале учебного года некоторые тройки и четверки не совсем уверены в своей новой среде и различаются по времени адаптации, не удивляйтесь, если некоторые из них вернутся к знакомому, менее зрелому поведению детей младшего возраста ( детский лепет, цепляние). Таким образом, ребенок может говорить маме или папе, чтобы они оставались немного дольше во время высадки. Или она может дать учителю понять, что ей нужно поговорить один на один, например, обниматься на диване в библиотеке для тихой истории.К трем годам большинство детей, у которых была возможность крепко привязаться к своим родителям, достигли важной эмоциональной вехи — держать в уме маму или папу, пока они разлучены на несколько часов. Однако для некоторых троек поначалу более длительный период может быть затруднен.

Опираясь на опыт

Дети младшего возраста приносят с собой в школу свои идеи и знания из прошлого опыта. Мама Мэгги напоминает ей, как она ночевала в доме бабушки на свой четвертый день рождения.Мэгги улыбается и кивает, вспоминая, как весело играла с кукольным домиком своей бабушки и как родители забрали ее утром после завтрака. Мэгги легче приспособиться к новой обстановке в школе, где она работает целый день, если усвоить и приспособить эту информацию.

В поисках комфорта

Знакомство утешает и помогает дошкольникам совершать необходимые переходы. Принесение в школу знакомого, удобного предмета, такого как желтая утка Кэмерона, помогает тройкам и четверкам поначалу чувствовать себя в безопасности.Затем они начинают адаптироваться, заменяя окружающую среду другими вещами. Хотя трехлетние дети относятся к другим детям как к своим друзьям, обычно их изначально привлекают материалы в окружающей среде. С другой стороны, четверки очень рады видеть своих прошлогодних друзей или переезжать вместе с ними из трехлетнего класса.

В зависимости от программы

Предсказуемость и распорядок дня помогают дошкольникам адаптироваться к своему окружению. Спеть песню «Привет», чтобы собрать детей в групповом месте, — это приятное занятие.Ритуалы, такие как ежедневный перекус на одном круглом синем столе, создают чувство защищенности. Доверие развивается по мере того, как знакомые, предсказуемые события в их новой среде заменяют неизвестное.

Независимость выставки

Когда тройки чувствуют себя в безопасности, им нравится демонстрировать свою независимость. Чтобы поощрять это, родителей в классе мисс Джоан просят дать своим детям неторопливое время утром, чтобы исследовать новую обстановку, пока они рядом, а затем постепенно отделяются от них.Предсказуемые личные прощальные ритуалы, такие как Тилин и ее мама, посылающие друг другу два поцелуя у зеленой двери, также помогают укрепить эти чувства безопасности.

Что вы можете сделать

  • Фото прикол. Сделайте фотографии детей и учителей и разместите их на доске объявлений в классе. Это помогает каждому лучше узнать друг друга. Попросите родителей прислать семейные фотографии, чтобы украсить детский уголок для дополнительного комфорта.
  • Книги о школьном опыте. Делитесь историями о школьной обстановке и о том, как другие дети относятся к своему новому окружению.Прочтите Бекки Эдвардс (Блумсбери) « Мой первый день в детском саду ».
  • Ранние посещения. Организуйте, чтобы родитель и ребенок вместе посетили новую среду, прежде чем ребенок придет, и поговорите о том, чего ожидать. Обустройте для дошкольника личное пространство в его закутке и попробуйте занятия в различных центрах.

от 5 до 6: «Давай поиграем с таксистом!»

от церкви Эллен Бут

Это первая неделя в школе, и Наоми с радостью тусуется со своим отцом, наблюдая за всеми детьми и выбирая занятия.Джейсон попрощался с мамой у двери и уже переходит из одного центра в другой, пробует что-то и бросается к следующему. Расс заходит прямо и сразу же добирается до здания в квартале.

Как вам хорошо известно, дети детского сада по-разному реагируют на новую среду. Некоторые никогда раньше не ходили в школу, а другие посещали дошкольные учреждения или воскресные школы. Каждая привносит свои предпочтения и интересы. Несмотря на то, что у многих пятилетних детей есть некоторый опыт работы с «программой», они часто сталкиваются с реальностью посещения детского сада.Это огромное изменение!

Внесение корректировок

Большая школа, более продолжительный рабочий день и больший размер класса — вот некоторые из многих изменений, с которыми сталкивается новый детский сад. Дети нередко проходят период адаптации к новой среде. К счастью, по дороге в детский сад дети накапливали важные навыки. К пяти годам многие дети начинают проявлять интерес к разговору с новыми детьми и взрослыми. Хотя некоторые новички в детском саду могут по-прежнему бояться незнакомых людей, большинство из них привыкло доверять школе как безопасному месту для встреч с другими.Часто может потребоваться всего несколько дней акклиматизации, прежде чем даже самый тихий ребенок начнет участвовать в коротких беседах.

Поиск партнеров по игре

Желание и способность организовывать и интересовать других в игре — важная часть 5-6-летнего возраста. Одно только это стремление может помочь многим детям преодолеть страхи перед новой средой, потому что их так тянет к игре с другими. Многие дети начинают ходить в детский сад с этой способностью, но почти все быстро развивают ее с помощью хорошей игровой программы.Интересно, что этот навык социального взаимодействия часто сочетается с желанием школьников играть с одним или двумя детьми одновременно. Это делает создание учебных центров важной частью создания новой среды.

Знакомство

Чувство «взрослости» важно для большинства детей 5-6 лет. Когда они входят в вашу новую среду, они хотят сразу почувствовать себя успешными и знающими. Поэтому детям важно находить вещи, которые напоминают им о дошкольных учреждениях.Затем вы можете постепенно добавлять новые задачи и обязанности.

Также полезно посмотреть, как разные стили адаптации детей проявляются в начале учебного года.

Индивидуальные настройки

Наоми почти не говорит ни слова, но спокойно наблюдает за тем, как все присоединяются к играм в течение первых нескольких месяцев. Когда она готова к участию, она показывает, что знает все программы и даже большинство песен, как если бы она участвовала с самого начала!

Это ребенок, которому нужно все проверить, прежде чем нырять.Прежде чем вступить в бой, она хочет понять, чего от нее ждут. У одних детей этот период может длиться дни, у других — месяцы. Важно оказывать поддержку и давать ребенку возможность играть роль наблюдателя столько, сколько необходимо. В то же время дайте понять, что ее приглашают и поощряют к участию.

Вероятно, вы также видели ребенка, который так взволнован посещением новой школы, что перелетает с одного занятия на другое, не касаясь по-настоящему. Хотя это хорошо, что этот ребенок, кажется, легко отделяется от своих родителей, такой тип поведения может сигнализировать об элементарной неуверенности, которая проявляется в «непостоянной» активности.Этому ребенку часто нужно столько же уверенности, сколько и тихому, застенчивому ребенку.

Что вы можете сделать

  • В начале года предоставьте занятия и книги, знакомые по детскому дошкольному возрасту.
  • Помогите застенчивому ребенку помочь вам в таких делах, как приготовление материалов для группового общения или сервировка стола. Это поможет ей чувствовать себя комфортно.
  • Поддерживайте личный контакт с ребенком, который сразу же приступает к занятиям. Предложите ему рассказать о том, как он себя чувствует, и помогите ему спланировать то, что он хочет делать.Четко сформулируйте свои ожидания и правила.

.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.